Постановление суда № 25296177, 18.01.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/4056/11

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"18" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" травня 2011 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1732,80грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 16 травня 2011 року позов Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнив. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 1732,80 грн. заборгованості по страхових внесках за липень-грудень 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не враховано, що вона знаходиться на спрощеній системі оподаткування, а тому не є платником збору на обов"язкове державне пенсійне страхування. Крім того, зазначає, що є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком, а тому не повинна сплачувати страхові внески з моменту призначення їй пенсії.

Сторони своїх представників в засідання суду не направили; про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області звернулося до суду з вказаним позовом. Просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень - грудень 2010 року в сумі 1732, 80 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачкою свого обов'язку як страхувальника (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування) в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, Управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. була сформована і направлена вимога № Ф 241 У від 07 лютого 2011 року про сплату недоїмки у сумі 1732, 80 грн., яка нею не оскаржена.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що спірні правовідносини у даній справі регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення недоїмки).

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

З огляду на вказані вимоги Закону, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не повинна сплачувати страхові внески на обов"язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплачує фіксований податок, є безпідставними.

Не можуть також прийматись до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач не повинна сплачувати страхові внески в зв"язку з тим, що є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком. Так, позивач зобов"язана сплачувати страхові внески як суб"єкт підприємницької діяльності, а тому той факт, що вона є пенсіонеркою, ніяким чином не впливає на її обов"язок як суб"єкта підприємницької діяльності.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів погоджується з місцевим судом, що заборгованість у сумі 1732, 80 грн. вважається узгодженою, оскільки відповідачка докази оскарження вимоги № Ф 241 У від 07 лютого 2011 року суду не надала. Не надала також і докази погашення вказаної суми боргу.

Частиною 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що при невиконанні страхувальником обов"язку по сплаті нарахованих та обчислених сум страхових внесків орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Постанова суду відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" травня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська , 31,м.Олевськ,Житомирська область,11001

3- відповідачу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1