№ 25138607, 26.06.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1742/2012

26 червня 2012 року 16год. 47хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Голубока Т.В.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство " Фірма РОМ " до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Фірма РОМ" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби України від 24.02.2012р. за № 0000922342 та за № 0000932342.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві та зокрема зазначила, що операції позивача та підприємця ОСОБА_4, ТОВ «ТД «Євростандарт»та ТОВ «Контанго Трейд»спричиняють реальні правові наслідки, оформлені належними первинними бухгалтерськими документами, товари були придбані позивачем для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Відповідач подав письмові заперечення на позов. В запереченнях вказує, що операції позивача мали нереальний характер, не спричинили реального настання правових наслідків, мали ознаки нікчемності, взаємовідносини з підприємцем ОСОБА_4 були здійснені без мети реального настання правових наслідків та лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, в ході проведення перевірки не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця та не встановлено документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ від ТОВ «ТД «Євростандарт»та ТОВ «Контанго Трейд».

Представник позивача в судовому засіданні заперечення підтримала та просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідив-ши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтує-ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

За результатами проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р. посадовими особами, яким доручено проведення перевірки складено акт від від 01.12.2011р. № 1394/23-100/23306434 (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки, а.с. 14-63 т. 1).

Так, названий акт перевірки містить висновок осіб, що проводили перевірку про нікчемність угод, укладених позивачем з СПД ОСОБА_5, ТОВ «ТД «Євростандарт»та ТОВ «Контанго Трейд»у зв'язку з тим що: операції з придбання та реалізації мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, не виявлено документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ.

На підставі висновків названого акту перевірки та рішення ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги від 17.02.2012р. за №1289/10-210/626, відповідачем за порушення пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2. ст. 138 розділу 3 Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012р. №0000922342 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 267334,00 грн - основний платіж та 24315,75 грн - штрафна санкція. За порушення п.185 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012р. №0000932342 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 147888,00 грн - основний платіж та 73944,00 грн - штрафна санкція.

Підпункт 5.2.1. п. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (за порушення якого винесено спірне рішення) передбачає, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У пункті 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України зазначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно ч.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для віднесення до складу валових витрат платника затрат понесених витрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та СПД ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу №41 від 01.01.2010р., предметом якого було придбання нафтопродуктів (а.с. 168-170 т.1).

Судом встановлено, що ПП "Фірма РОМ" на підставі видаткових накладних (а.с. 173, 179, 185, 191 т.1) включило до складу валових витрат витрати по СПД ОСОБА_4 на суму 389052,00 грн у ІV кварталі 2010 року, що на думку податкового органу призвело до заниження податку на прибуток на суму 97263,00 грн. Податок на додану вартість в розмірі 77810,41 грн (що припадає на вартість обумовлених нафтопродуктів) позивачем на підставі податкових накладних за грудень 2010р., складених СПД ОСОБА_4 (а.с.175,181,187,193 т.1) віднесено до складу податкового кредиту.

Окрім зазначених документів обставини щодо фактичного постачання СПД ОСОБА_4 для позивача нафтопродуктів підтверджено актами прийому-передачі нафтопродуктів, товарно-транспортними накладними на їх переміщення, актах приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю за грудень 2010р., сертифікатами відповідності (а.с.171-196 т.1), записами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за грудень 2010р. (а.с.197-199 т.1).

Правомірність формування позивачем податкового кредиту у зазначеній сумі підтверджена Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі №2а/1770/3956/2011 (а.с. 139-142 т.1).

Також з матеріалів справи вбачається, що ПП "Фірма РОМ" на підставі укладено з ТОВ "ТД Євростандарт" договору поставки нафтопродуктів від 05.09.2011р. №68 (а.с. 200 т.1) та видаткової накладної №104 від 05.09.2011р. (а.с.204 т.1) включило до складу витрат від операційної діяльності витрати по придбанню нафтопродуктів у ТОВ «ТД «Євростандарт»на суму 263681 грн. Податок на додану вартість в розмірі 60647 грн. (що припадає на вартість таких нафтопродуктів) позивач на підставі податкової накладної №7 від 05.09.2011р. (а.с. 205 т.1) складеної ТОВ "ТД Євростандарт" відніс до складу податкового кредиту за 3 квартал 2011 року.

Обставини щодо фактичного постачання нафтопродуктів відображених у видатковій накладній №104 від 05.09.2011р. підтверджується ТТН на відпуск та переміщення нафтопродуктів від 05.09.2011р., акті приймання нафти або нафтопродуктів за кількість №509 від 05.09.2011р. (а.с. 206-208 т.1), записами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за вересень 2011 р.

Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ТД Євростандарт" внесено до Єдиного державного реєстру, зареєстровано за вказаною у первинних бухгалтерських документах адресою.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган вказує на те, що позивачем по операціям з ТОВ «Контанго Трейд»завищено витрати від операційної діяльності на загальну суму 475423 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в розмірі 109347 грн за 3 квартал 2011 року у розмірі 109347грн, а також допущено завищення показників податкового кредиту з ПДВ в сумі 95085 грн.

Підставою для формування названих сум валових витрат та сум податкового кредиту є договір поставки нафтопродуктів від 08.07.2011р. №107167 з додатком укладених позивачем з ТОВ «Контанго Трейд»видаткова накладна №374 від 12.07.2011р. та податкові накладні №19 від 08.07.2011р. та №27 від 12.07.2011р.

Обставини щодо фактичного постачання нафтопродуктів за операціями з названим контрагентом окрім названих документів підтверджуються актом приймання-передачі нафтопродуктів від 12.07.2011р., залізничною накладною №36093797, актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 13.07.2011р. №1307, витяг з товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за липень 2011 р. (а.с.214-226 т.1, 171-183 т.2).

Поряд з обумовленим, позивачем в ході судового розгляду справи надано копії документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують подальше використання у господарській діяльності придбаного у вищезазначених контрагентів товару. Так, судом встановлено, що придбані нафтопродукти у СПД ОСОБА_4 були в подальшому реалізовані позивачем третім особам, про що свідчать накладні, податкові накладні, ТТН на відпуск нафтопродуктів за грудень 2010р.-січень 2011р. (а.с.241-250 т.1, 1-52 т.2). Подальша реалізація придбаних у ТОВ "ТД Євростандарт" нафтопродуктів підтверджена первинними бухгалтерськими документами за вересень 2011р. (а.с.53-89 т.2), а реалізація придбаного у ТОВ «Контанго Трейд»товару - документами за липень 2011р. (а.с.90-136 т.2).

Також судом прийнято до уваги покликання позивача на те, що у ПП "Фірма РОМ" були наявні основні засоби для здійснення господарської діяльності щодо придбання, зберігання та подальшої реалізації паливно-мастильних матеріалів. Так, судом досліджено первинні бухгалтерські документи щодо придбання вказаних основних засобів у 2007 році (а.с.145-162 т.2) та враховано, що вони перебували на балансі підприємства на час проведення господарських операцій з СПД ОСОБА_4, ТОВ "ТД Євростандарт", ТОВ «Контанго Трейд»у грудні 2010 - вересні 2011рр.

Обставини щодо оприбуткування нафтопродуктів за операціями з названими контрагентами підтверджуються картками рахунків 28.1 (товари на складі) а.с. 163-170 т.2.

Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача та СПД ОСОБА_4, ТОВ "ТД Євростандарт", ТОВ «Контанго Трейд».

Зокрема, відсутні будь-які покликання на докази щодо відсутності у СПД ОСОБА_4 на залишку відповідної кількості бензину А-76, що в подальшому був придбаний позивачем, щодо неналежно оформлених товарно-транспортних накладних за операціями з придбання нафтопродуктів ТОВ «ТД «Євростандарт»та щодо відсутності документів на перевезення товару по операціям з ТОВ «Контанго Трейд».

Таким чином, доводи та висновки відповідача, викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та названих вище контрагентів є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Судом встановлено, що надані позивачем під час перевірки документи первинного бухгалтерського обліку та податкові накладні складені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155. Водночас дані документи відображають рух товару від продавця (постачальника) до покупця, досліджувані судом господарські операції спричиняють реальне настання правових наслідків.

Відповідальність осіб має індивідуальний характер. Будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішенні від 24.02.2012 року №0000922342 та №0000932342.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство " Фірма РОМ " із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.