Решение № 25127907, 03.07.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 7/266/09

м. Миколаїв

за позовом: ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна

станція",

(56500 м. Вознесенськ, вул. Виноградна,1, код ЄДРПОУ 05410470)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

(АДРЕСА_1)

про визнання недійсними:

- рішення загальних зборів ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція " від 23.12.2004 року;

- нової редакції статуту ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція " від 24.05.2005 року.

Суддя А.К.Семенов.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3-

ОСОБА_4 - довіреність № 371 від 18.05.2012 р.

Від відповідача: не присутні.

Від 3-тьої особи: не присутні.

Суть спору:

Позов поданий в листопаді 2009 року про визнання недійсними:

- рішення загальних зборів ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція " від

23.12.2004 року;

- нової редакції Статуту ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція" від 24.05.2005

року, зареєстрованого державним реєстратором Вознесенської райдержадміністрації

24.05.2005 року за №15081050001000062.

Позовні вимоги обґрунтовуються недотриманням ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція " вимог закону України «Про господарські товариства», іншого законодавства Ук-раїни щодо скликання та порядку проведення загальних зборів учасників господарського то-вариства й незаконністю державної реєстрації змін до установчих документів відповідача.

До участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на пред-мет спору на стороні відповідача, був залучений ОСОБА_2.

Відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання 03.07.2012 року не направили, хоча були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи: під осо-бистий підпис свого представника ОСОБА_5, який був присутнім в попередньому судо-вому засіданні 19.06.2012 року ( т.5 аркуші справи 55,56,108).

Відповідач письмовий відзив та письмові пояснення по суті спору надав, проти позо-ву заперечує.

Представник третьої особи в усній формі проти позову заперечує.

В судовому засіданні 19.06.2012 року в справі оголошено перерву до 03 липня 2012 року.

27.06.2012 року до господарського суду надійшла заява представника відповідача, якою він просить відкласти розгляд справи на іншу дату після 17.07.2012 року, в зв'язку з тим, що перебуває за межами України і бути в судовому засіданні 03.07.2012 року не має можливості. В цієї же заяві представник відповідача клопоче про продовження строку вирі-шення спору на 15 днів.

Вказана заява задоволенню не підлягає повністю з наступного.

Представники позивача проти задоволення цієї заяви заперечують.

Заявником всупереч вимог статті 33 ГПК України не подано доказів на її обґрунту-вання.

Згідно приписів статті 28 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання 03.07.2012 року свого іншого представника, надавши йому відповідні пов-новаження.

Статтею 77 ГПК України не встановлена така підстав для відкладення розгляду спра-ви, як перебування представника сторони по за межами України.

Строк розгляду справи закінчується 04.07.2012 року. Ухвалою від 19.06.2012 року строк вже був відповідно до статті 69 ГПК України продовжений на 15 днів, тобто, до 04.07.2012 року. Вказаною статтею ГПК України встановлений двохмісячний строк вирі-шення спору від дня одержання позовної заяви та не передбачена можливість повторного продовження строку.

27.06.2012 року до господарського суду надійшла заява представника відповідача про витребування від позивача оригіналу копії заяви ОСОБА_1 від 21.05.2012 року з метою можливого призначення судової експертизи для встановлення справжності підпису (т. 5 ар-куші справи 71, 115).

Представник позивача вчинив на зворотній сторінці заяви представника відповідача напис, яким просив вказаний документ (копію заяви ОСОБА_1 від 21.05.2012 року), як до-каз по цієї справі не розглядати.

27.06.2012 року до господарського суду від представника відповідача надійшла заява, якою він (в черговий раз) клопоче про припинення провадження в справі згідно п.1 ч.1 статті 80 ГПК України за непідвідомчістю господарським судам.

Заява мотивована наступним.

30 травня 2012 року ОСОБА_1 був виключений зі складу учасників товариства, а отже, з 30 травня 2012 року перестав бути учасником товариства, на сьогоднішній день втратив статус учасника товариства.

Стороною корпоративного спору може бути учасник, який вибув з товариства лише у спорах про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства та спорах, пов'язаних із визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов.

Оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_1 втратив статус учасника товариства, у су-ду відсутні підстави для розгляду даної справи в порядку господарського судочинства.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на статті 1,2, п. 4 части-ни 1 статті 12, п. 1 ч. 1 статті 80 ГПК України статтю 167 Господарського кодексу України, Постанову Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику роз-гляду судами корпоративних спорів», Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», Рекомендації Вищого господарського суду України ГСУ від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику за-стосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».

Вказана заява представника відповідача задоволенню не підлягає з наступного.

Представники позивача проти задоволення цієї заяви заперечують.

Аналогічну заяву представник відповідача вже подавав, зокрема, в судовому засіданні 19.06.2012 року і в її задоволенні господарським судом було відмовлено.Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціо-

нером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціо-нерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

Згідно п.19 Постанови Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають ті його акціонери (учас-ники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується»

Предметом даного позову є визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Воз-несенська протиерозійна станція", які відбулися 23.12.2004 року. На той час позивач був учасником товариства.

03 липня 2012 року розгляд справи продовжений та згідно статті 85 ГПК України ого-

лошено вступну та резолютивну частині рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" (56500 м. Вознесенськ, вул. Виноградна,1, код ЄДРПОУ 05410470) зареєстровано 30.09.2003 року (т. 1 аркуш справи 51).

23.12.2004 року відбулися загальні збори засновників ТОВ "Вознесенська протиеро-зійна станція ". Згідно протоколу, яким були оформлені рішення цих зборів, на них були присутні засновники ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція ", які є власниками 84,93% статутного фонду товариства (т.1 аркуші справи 8-12). Тобто, загальні збори були правомоч-ними. До порядку денного зборів були включені такі питання.

1. Реорганізація ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція ".(прийняття до складу За-сновників товариства ОСОБА_2. Вихід із складу Засновників товариства 21 учасника. Зміна статуту товариства).

2. Підтвердження повноважень директора ТОВ ОСОБА_6 та визнання недійсним протоколу №7 від 29.11.2004 року.

За результатами загальних зборів засновників товариства були прийняти такі рішен-ня.

1. Виключити зі складу Засновників ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція":

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ,ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 .

2. Прийняти до складу засновників ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція" ОСОБА_2.

3. Перерозподілити частки у Статутному фонді ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція"

наступним чином:

- ОСОБА_2, є власником 79,15 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 146 902 грн.;

- ОСОБА_29 є власником 2,34 відсотків статутного фонду Товариства вар-

тістю 4343 грн.;

- ОСОБА_30 є власником 0,25 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 464 грн.;

- ОСОБА_31 є власником 1,01 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 875грн.;

- ОСОБА_32 є власником 0,34 відсотків статутного фонду Товариства вартістю

631 грн.;

- ОСОБА_33 є власником 1,11 відсотків статутного фонду Товариства вар-

тістю 2060 грн.;

- ОСОБА_34 є власником 1,31 відсотків статутного фонду Товариства вартістю

3953 грн.;

- ОСОБА_35 є власником 1,76 відсотків статутного фонду Товариства вартіс-

тю 3267 грн.;

- ОСОБА_36 є власником 1,48 відсотків статутного фонду Товариства вар-

тістю 2747 грн.;

- ОСОБА_37 є власником 0,75 відсотків статутного фонду Товариства вар-

тістю 1392 грн.;

- ОСОБА_38 є власником 1,78 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 3304 грн.;

- ОСОБА_1 є власником 0.64 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 1188 грн.;

- ОСОБА_39 є власником 1,05 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 1949 грн.;

- ОСОБА_40 є власником 2,82 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 5234 грн.;

- ОСОБА_41 є власником 0,19 відсотків статутного фонду Товариства

вартістю 353 грн.;

- ОСОБА_42 є власником 1,1 відсотків статутного фонду Товарист-

ва вартістю 2042 грн.

Всього статутний Фонд Товариства Становить 185600 {сто вісімдесят п'ять тисяч шістьсот) гривень і складається із повністю внесених вкладів засновників.

Затвердити нову редакцію Статуту ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція"

(Додаток №І до протоколу).

Уповноважити підписати Статут у нової редакції від імені всіх засновників ТОВ „Воз-несенська протиерозійна станція '' - секретаря загальних зборів ОСОБА_43 та доручити йому здійснення державної реєстрації Статуту у нової редакції.

Визнати недійсним протокол № 7 від 29.11.2004 р. загальних зборів ТОВ „Вознесен-ська протиерозійна станція", про ліквідацію товариства. Підтвердити повноваження директо-ра ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція" ОСОБА_20

Доручити директору товариства ОСОБА_20 звернутися у правоохоронні органи з приводу фальсифікації протоколів загальних зборів і захвату майна товариства з сторони ОСОБА_44

Голосували „ЗА" - одностайно.

На підставі вказаного рішення засновників товариства 24.05.2005 року проведено дер-жавну реєстрацію змін до установчих документів (зареєстровано нову редакцію статуту) ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція " (т.1 аркуші справи 13-24).

ОСОБА_1 в позовній заяві, а, в подальшому, в доповненнях до позову та інших письмових поясненнях зазначає, що не був повідомлений належним чином (у відповідності до положень Статуту товариства та приписів діючого законодавства) про скликання зборів.

Внаслідок цього, він не був присутнім 23.12.2004 року на загальних зборах товарист-ва, отже, його права, як учасника господарського товариства, на право управління товарист-вом порушені. Зокрема, позивач вказує, що нову редакцію Статуту товариства не підписував і нікого на це не уповноважував. На зборах було розглянуто питання, яке до порядку денного включено не було. Таким питанням позивач вважає надання секретарю загальних зборів ОСОБА_43 повноважень підписати Статут товариства в новій редакції від імені всіх засновників ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція ''.

Нова редакція Статуту ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція '' згідно діючого на той час законодавства повинна була бути підписана всіма засновниками, але підписана лише одним секретарем загальних зборів ОСОБА_43.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», ч 5 статі 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує з наступного.

На момент проведення загальних зборів ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», що відбулися 23.12.2004 року, ОСОБА_2 був власником 79,15 % статутного капіталу.

ОСОБА_1 володіє лише 0,64 % статутного капіталу ТОВ «Вознесенська протиеро-зійна станція». Тому його відсутність (або наявність) на вказаних загальних зборах жодним чином не могла істотно вплинути на прийняття рішення, яке ним оскаржено.

Стаття 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що про прове-дення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом спо-собом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення по-винно бути зроблено не менш, як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Отже, якщо загальні збори відбулися 23.12.2004 року, то повідомити ОСОБА_1 то-вариство було зобов'язане до 23.11.2004 року. Однак у період, з 04.11.2004 року до 23.11.2004 року (коли саме відбувалося повідомлення учасників товариства про загальні збо-ри, що відбудуться 23.12.2004 року) ОСОБА_1 не був учасником товариства, а отже пові-домляти його про проведення загальних зборів товариство було не повинно.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить нор-ми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Частина 5 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі-зичних осіб - підприємців" (на яку в обґрунтування свого позову) посилається ОСОБА_1) не містить вимог щодо підписання нової редакції статуту всіма засновниками (учасниками).

Посилаючись на наведене та на приписи статті 257, статті 265, ч. 4 статті 267 Цивіль-ного кодексу України відповідач просить у позові ОСОБА_1 до ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція" відмовити повністю у зв'язку із недоведеністю порушення його права та у зв'язку із спливом позовної давності. Відповідачем подано пись-мову заяву від 14.06.2012 року, якою він просить застосувати позовну давність щодо визнан-ня недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція" від 23.12.2004 року та нової редакції Статуту ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція" від 24.05.2005 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Вознесенська про-тиерозійна станція".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відпові- дача: ОСОБА_2 у письмовій формі свого відношення до суті спору не ви-клав, її представник в усній формі проти позову заперечує з підстав, викладених відповіда-чем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового проце-су, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обста-вини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються таки-ми засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями (котрі в необхідних випадках на вимогу судді мають бути викладені

письмово) представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процеcі.

Відповідно до статті 34 ГПК України докази мають бути належними та допустимими.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи - належні докази. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пев-ними засобами доказування (допустимими доказами), не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України дана справа виникла із кор-поративних відносин та згідно приписів пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України підвідомча господарському суду.

Стороною корпоративного спору може бути учасник господарського товариства: юридична та фізична особа, у тому числі і такий учасник товариства, що із нього вибув.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 володіє 0,64 % статутного капіталу ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», а станом на дату проведення загальних зборів товариства був його учасником. Це відповідачем та третьою особою на теперішній час не заперечується. Зокрема, представник відповідача у відзиві від 14.06.2012 року зазначає, що «ОСОБА_1 володіє лише 0,64 % статутного капіталу ТОВ «Вознесенська проти- ерозійна станція», та заперечує його участь в цьому товаристві в період з 04.11.2004 року до 23.11.2004 року.

Згідно підписного листа громадян -засновників товариства, який є додатком до уста-новчого договору від 28.08.2003 року про створення ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція»позивач мешкав за адресою: 56500, м. Вознесенськ, вул. Осіпенко,5 (т. 1 аркуш справи 50). Але із матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час мешкає за іншою адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, с. Широколанівка, вул. Леніна, 6). Це підтверджується, також, заявою його брата -ОСОБА_1., котрий, зокрема, в ній зазначає, що його брат ОСОБА_1 з 27.03.2004 року за адресою Вознесенськ, вул. Осіпенко,5 не мешкає. Своєчасно передавати та повідомляти свого брата ОСОБА_1 про надходження поштової кореспонденції ОСОБА_1 можливості не мав (т. 5 аркуш справи 66). Відповідно до статей 32,34 ГПК України ця заява ОСОБА_1 (справжність підпису яко-го засвідчена нотаріусом) є належним та допустимим письмовим доказом, який доводить неотримання позивачем повідомлення товариства про скликання загальних зборів на 23.12.2004 року.

Вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів, суд, перш за все, повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріально-го права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Права учасників господарських товариств визначені статтею 10 Закону України "Про

господарські товариства ". Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 10 вказаного Закону до прав учасників товариства віднесено право брати участь в управлінні справами товариства. Дана норма кореспондується з приписами статті 116 Цивільного кодексу України. Реалізація пра-ва участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника гос-подарського товариства у вищому органі товариства, яким, щодо спірних правовідносин, є загальні збори учасників товариства.

Згідно з п.1.12 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року N04-5/14, учасники господарського товариства мають право звертатись з по-зовом про визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з недотримання вимог за-конодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства.

Частиною 5 ст.61 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим стату-том способом зі зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідом-лення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можли-вість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Згідно п. 7.2 статуту ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція»про проведення збо-рів товариства учасники повідомляються не менше, як за 30 днів до їх скликання персональ-но у письмовій формі із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Згідно п. 7.3 статуту товариства можливість ознайомлення учасників з документами, пов'язаними з порядком денним зборів надається їм не пізніш як за 7 днів до скликання збо-рів.

Проте, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні статті 34 ГПК України, щодо повідомлення учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Воз-несенська протиерозійна станція»про проведення 23.12.2004 року загальних зборів у поряд-ку, передбаченому п.5 ст.61 Закону України „Про господарські товариства ", п.п. 7.2 статуту товариства, затвердженого установчими зборами учасників товариства від 28.08.2003 року та зареєстрованого 30.09.3003 року Вознесенською районною державною адміністрацією за реєстраційним номером 498 (т.1 аркуші справи 25,26,33)..

Відповідачем не надано господарському суду само повідомлення про скликання ос-каржених загальних зборів.

Відповідачем не надано суду доказів отримання позивачем повідомлення про прове-дення загальних зборів учасників товариства, які відбулися 23.12.2004 року.

Позивачем доведено недотримання ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція"вимог закону України «Про господарські товариства»та положень статут щодо порядку проведен-ня загальних зборів учасників(засновників).

Проте, 23.12.2004 року в м. Вознесенськ загальні збори учасників ТОВ «Вознесенсь-ка протиерозійна станція»відбулися.

Встановлені законом вимоги до порядку повідомлення про проведення загальних збо-рів, порушення якого є підставою позову у даному випадку, мають завданням забезпечити учасникам реальну можливість реалізувати своє право на участь у зборах.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарсь-кого товариства з підстав недопущення до участі в них всіх учасників (акціонерів) товарист-ва, необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийнят-тя спірних рішень. Водночас законодавством встановлено, що для визнання недійсним рі-шення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Всупереч вимог статті 61 Закону України «Про господарські товариства»та п. 7.2 Статуту учаснику товариства ОСОБА_1 не була надана можливість не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.

В Узагальненнях судової практики розгляду судами корпоративних спорів від 08.10.2008 року, підготовлених Верховним Судом України, зазначено, що права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах тощо.

Неповідомлення позивача про дату і місце проведення зборів порушило його права та охоронювані законом інтереси, оскільки він був позбавлений можливості реалізувати свої права учасника товариства.

Доводи відповідача стосовно того, що права учасника ТОВ „ «Вознесенська проти-ерозійна станція»ОСОБА_1 не порушені і не могли бути порушені, так як через невеликий розмір його частки в статутному капіталі товариства він не міг вплинути на прийняття рі-шення, які оскаржені, є безпідставними з наступного.

В даному випадку порушено порядок скликання загальних зборів учасників товарист-ва, встановлений законом та статутом, що позбавило позивача прийняти в них участь, тобто, реалізувати свої права на управління товариством. Вплив учасника товариства на прийняття рішень не вичерпується лише його голосуванням. Зазначене відповідає приписам Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13.

З аналізу п.2.16 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" випливає, що господарським судам у вирішенні спо-рів зі справ про визнання недійсними рішень загальних зборів за позовами акціонерів/учас-ників, яких не було повідомлено про проведення загальних зборів, необхідно давати оцінку всіх обставин справи в їх сукупності та з'ясовувати, чи порушує оспорюване рішення права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні відповідних вимог тільки з моти-вів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами акціонерів рішень, оскільки, як вже вище вказано, вплив акціонера/учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Таким чином, ТОВ „ «Вознесенська протиерозійна станція»не дотримано вимог чин-ного законодавства України та установчих документів при скликанні загальних зборів зас-новників товариства 23.12.2004 року, що є порушенням прав його учасника -ОСОБА_1 на управління.

Твердження відповідача стосовно того, що оскільки в період, з 04.11.2004 року до 23.11.2004 року ОСОБА_1 не був учасником товариства, а отже повідомляти його про про-ведення загальних зборів товариство було не повинно, безпідставно з наступного.

Законодавством України, зокрема, частиною 5 ст.61 Закону України «Про господарсь-кі товариства»та статутом товариства на особу, яка ініціює проведення загальних зборів, по-кладений обов'язок щодо повідомлення учасників про час і місце проведення загальних збо-рів. Ані законодавство України ані статут ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція»не містять жодного припису щодо звільнення особи, яка ініціює проведення загальних зборів, від такого обов'язку за будь -яких обставин.

У статті 61 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції Закону чинної на час проведення оскаржених загальних зборів) зазначено, що за згодою всіх учасників, присутніх на зборах, рішення можуть прийматися і з питань, не включених до порядку ден-ного.

Загальними зборами засновників ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція'' 23.12.2004 року було прийнято рішення уповноважити секретаря загальних зборів ОСОБА_40 підписати Статут товариства в новій редакції від імені всіх засновників ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція ''. Питання про це не було включено до порядку денного. Проте, за нього проголосували усі присутні на зборах учасники.

Тому стосовно цього при проведенні загальних зборів товариства 23.12.2004 року вимоги закону порушені не були.

За таких обставин, рішення загальних зборів засновників ТОВ „ «Вознесенська проти-ерозійна станція»від 23 грудня 2004 року підлягає визнанню недійсним.

Щодо визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція " , зареєстрованої 24.05.2005 року.

Спори за позовами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства, пов'язані з вимогами про визнання недійсними установчих документів господарського то-вариства та припинення юридичної особи у зв'язку з порушеннями вимог законодавства що-до порядку їх прийняття та затвердження, належать до корпоративних.(См. п.12 Постано-ви, Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами кор-поративних спорів»).

За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України Статут юридич-ної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Позовна вимога в частині визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ «Возне-сенська протиерозійна станція»є похідною від позовної вимоги в частині визнання недійс-ним рішення загальних зборів учасників товариства від 23 грудня 2004 року, оскільки нова редакція статуту товариства затверджена рішенням вказаних загальних зборів засновників.

Тому визнання недійсним рішення від 23.12.2004 року загальних зборів засновників ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція»з усіх питань порядку денного, обумовлює ви-знання недійсним й нової редакції статуту, затвердженої вказаним рішенням. Крім того, нова редакція Статуту, яка оскаржена позивачем, підписана секретарем загальних зборів ОСОБА_40. Відповідно ж до ч. 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»( в редакції Законом станом на 23.12.2004 року та 24.05.2005 року) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, повинні були бути підписані засновниками (учасниками), а їх підписи на установчих документах повинні були бути нотаріально посвідчені. Отже, оскаржена нова редакція Статуту ТОВ „ «Вознесенська протиерозійна станція»підписана всупереч вимог закону неповноважною особою. В клопотанні відповідача про застосування до позову ОСОБА_1 позовної давності господарський суд відмовляє з наступного. Відповідно до ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві, за захис-том якого позивач звернувся з даним позовом, є особистим немайновим правом і не може ок-ремо передаватися іншій особі. Відповідно до 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 цього Кодексу. Право участі у товаристві є специфічним особистим немайновим правом особи, а саме як вид корпоративних прав особи. Відповідно до положень Господарського кодексу України, а саме ст. 167, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) да-ної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші право-мочності, передбачені законом та статутними документами. Статтею 88 Господарського ко-дексу України та Законом України "Про господарські товариства" закріплені права учасників господарського товариства. Пунктом 1 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Законодавство, стосовно відповідних вимог не містить виключень із цього правила, у зв'язку з чим, позовна давність до вимог позивача, які фактич-но спрямовані на захист особистих немайнових прав, не застосовується. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду Ук-раїни від 13.01.2009 року № 32/42пн.(т. 5 аркуш справи 95) та постанові Вищого господарсь-кого суду України від 10 травня 2012 року по справі № 18/50/5022-1301/2011. Враховуючи викладене, керуючись статтями 22,44,49,82,84,85 ГПК України господар-ський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відпові-

дальністю "Вознесенська протиерозійна станція " (56500 м. Вознесенськ, вул. Виноград-

на, 1, код ЄДРПОУ 05410470) від 23 грудня 2004 року.

3. Визнати недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція " від

24.05.2005 року, зареєстрованого державним реєстратором Вознесенської райдержадмі-

ністрації 24.05.2005 року за №15081050001000062.

.4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна стан-

ція " (56500 м. Вознесенськ, вул. Виноградна, 1, код ЄДРПОУ 05410470)

на користь ОСОБА_1 (57063, Миколаївська область, Веселинів-

ський район, с. Широколанівка, вул. Леніна, 6)

85 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечен-

ня судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апе-ляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України рішення підписано 06 липня 2012 року.

Суддя А.К.Семенов