№ 25041231, 27.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.12 Справа № 5015/124/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Юркевич М.В., Кузь В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Кам'янкатеплокомуненерго»(м. Кам'янка-Бузька)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 26.04.2012р. у справі № 5015/124/12

за позовом Державного комунального підприємства «Кам'янкатеплокомуненерго»(м. Кам'янка-Бузька)

до відповідача-1 : Кам'янка-Бузької міської ради (м. Кам'янка-Бузька)

до відповідача-2: Кам'янка-Бузьке міське комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства м. Кам'янка-Бузька»( м. Кам'янка-Бузька)

до відповідача-3: Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» (м. Кам'янка-Бузька)

до відповідача-4: Комунальне підприємство «Комбінат житлово-комунальних підприємств»(м. Кам'янка-Бузька)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Державна податкова інспекція у Кам'янка-Бузькому районі (м. Кам'янка-Бузька)

про: витребування майна з чужого незаконного володіння.

за участю представників:

від Позивача: Сибаль А.М., Квіткін Ю.М..;

від Відповідача-1: Шпирка О.М.;

від Відповідачів-2, -4: не з'явились;

від Відповідача-3: Андрушків С.Є.;

від Третьої особи: Квасниця Н.Б.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року введено в склад судової колегії з розгляду апеляційної скарги Державного комунального підприємства «Кам'янкатеплокомуненерго»(м. Кам'янка-Бузька) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2012р. у справі № 5015/124/12 замість судді Малех І.Б. суддю Юркевича М.В.

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Позивача, Відповідачів-1, -3 та Третьої особи ознайомлені.

Рішенням від 26.04.2012р. у справі №5015/124/12 Господарського суду Львівської області (суддя О. Запотічняк) відмовлено у задоволенні Державного комунального підприємства «Кам'янкатеплокомуненерго»(м. Кам'янка-Бузька) до Кам'янка-Бузької міської ради (м. Кам'янка-Бузька), Кам'янка-Бузького міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства м. Кам'янка-Бузька»(м. Кам'янка-Бузька), Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал»та Комунального підприємства «Комбінат житлово-комунальних підприємств»(м. Кам'янка-Бузька) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ДКП «Кам'янкатеплокомуненерго»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на наступне:

- між Позивачем та Кам'янка-Бузькою міською радою існують відносини господарського підпорядкування, а тому Позивач не вправі надавати оцінку чи оскаржувати рішення свого засновника та відповідно вищого органу управління;

- спірне майно обтяжене податковою заставою та перебуває під арештом, накладеним ВДВС Кам'янка-Бузького РУЮ, а тому для передачі майна попередньо необхідно отримати дозвіл ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі та звільнити його з-під арешту;

- згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду, а тому у Позивача немає обов'язку надавати докази придбання спірного майна;

- суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки станом на 30.04.2009 року справи про банкрутство порушено не було, інше.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідачів-1 та -3, а також Третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до Статуту, чинного на дату прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом (т. ІІ, а.с. 14-24), Державне комунальне підприємство «Кам'янкатеплокомуненерго»зареєстроване 12.03.92 р. Єдиним засновником Позивача є Кам'янка-Бузька міська рада.

Постановою Господарського суду Львівської області від 30.06.2011р. у справі № 71-2010 (т. І, а.с. 23-24) визнано банкрутом Державне комунальне підприємство «Кам'янкатепло-комуненерго»та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сибаль А.М.

Відповідно до п. 1 Змін та доповнень Статуту державного комунального підприємства «Кам'янкатеплокомуненерго»(т. І, а.с. 22) власником майна є Кам'янка-Бузька міська рада. Згідно п.7 Статуту Підприємства майно підприємства належить йому на праві повного господарського відання.

Згідно даних інвентаризаційного опису від 26.02.2009 року (т. І, а.с. 25-30) Позивачу на праві повного господарського відання належить майно згідно інвентаризаційного опису основних засобів від 26.02.2009р., в тому числі:

а) по групі майна «котельня по вул. Перемоги, 36»(Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька):

будівля котельні, вартістю 98 083,45 грн. (№ п/п 66)

будівля майстерні, вартістю 3 552,48 грн. (№ п/п 68)

б) будівля адмінбудинку по вул. Перемоги, 12А (Львівська обл., м. Кам'янка-

Бузька), вартістю 457,50 грн. (№ п/п 84)

в) по групі майна «транспорт»:

самоскид КО-951 (ГАЗ-33-07), вартістю 18 759,38 грн. (№ п/п 86)

автомобіль КАЗ-608-13, вартістю 9 271,29 грн. (№ п/п 87)

автомобіль ВАЗ-21061, вартістю 5 914,00 грн. (№ п/п 88)

автомобіль ЗАЗ-968-МП, вартістю 668,38 грн. (№ п/п 89)

автомобіль ЗАЗ-968-МП, вартістю 8 482,50 грн. (№ п/п 90)

автомобіль ВАЗ-21043, вартістю 16 500,00 грн. (№ п/п 91)

автомобіль ГАЗ-66-ГБ, вартістю 1 925,00 грн. (№ п/п 92)

насос (відкачуючий пристрій), вартістю 3 000,00 грн. (№ п/п 93)

автомобіль вантажний на легковий ІЖ-2715, вартістю 2 355,15 грн. (№ п/п 94)

екскаватор, вартістю 2 483,07 грн. (№ п/п 95)

причеп 2 ПГС-4, вартістю 3 431,11 грн. (№ п/п 96)

трактор Т-40, вартістю 5 350,00 грн. (№ п/п 97)

причеп легкового автомобіля, вартістю 560,37 грн. (№ п/п 98)

причеп автомобіля. Вартістю 1 700,00 грн. (№ п/п 99)

Загальна вартість зазначеного вище майна становить 182484,01 грн. Вказана вище вартість майна є його первісною вартістю згідно бухгалтерському обліку.

Відповідно до рішення Кам'янка-Бузької міської ради № 15 від 12.02.2009р. (т. І, а.с. 49) вирішено повернути майно, що перебувало у Позивача та обліковувалось як основні засоби, територіальній громаді м. Кам'янка-Бузька. Дане рішення не оскаржувалось та є чинним.

Відповідно до п. 3 ст. 78 ГК України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ГК України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Разом з цим, як було правильно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги та стверджуючи, що спірне майно перебувало в нього на праві господарського відання, посилається тільки на те, що майно перебувало на балансі підприємства.

Проте, перебування майна на балансі підприємства не може слугувати обставиною, яка підтверджує володіння Позивачем вказаним майном на праві господарського відання.

Так, заявляючи позовну вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, Позивач у справі зазначив, що вказане майно перебуває у нього на праві господарського відання з посиланням на норму ст. 136 ГК України.

При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги правом господарського відання, яке наявне у Позивача у справі, він, всупереч нормам ст. 33-34 ГПК України, не довів належними та допустимими доказами у справі наявність у нього права господарського відання.

Так, в матеріалах справи відсутні відповідні акти про передачу та приймання у господарське відання спірного майна від власника -Бузької міської ради до Позивача у справі, чи будь-які інші документи, які закріплювали б за ДКП «Кам'янкатеплокомуненерго» право господарського відання на майно, витребування з незаконного володіння якого є предметом спору у даній справі.

Разом з цим, твердження Скаржника про те, що згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду, а тому у Позивача немає обов'язку надавати докази придбання спірного майна, є необґрунтованим та не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, оскільки, як стверджує сам Позивач та вбачається з матеріалів справи, спірне майно вибуло з його володіння, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним позовом, а отже презумпція правомірності володіння, в даному випадку, стосується осіб, які станом на дату пред'явлення позову володіють вказаним майном.

Окрім того, щодо тверджень Скаржника у справі про те, що майно було повернено Відповідачем-1 неправомірно, то вони є необґрунтованими, оскільки як уже зазначалося судом, рішення Кам'янка - Бузької міської ради від 12.02.09р. №15 є чинним та не оскаржувалось у встановленому законом порядку.

При цьому, твердження Скаржника у справі про те, що між Позивачем та Кам'янко-Бузькою міською радою існують відносини господарського підпорядкування, а тому Позивач не вправі надавати оцінку чи оскаржувати рішення свого засновника та відповідно вищого органу управління, є безпідставним, оскільки як Позивач, так і Відповідач-1 у справі є самостійними суб'єктами господарювання, які, відповідно, наділені власною правосуб'єктністю та яким чинним законодавством гарантовано право на звернення до суду за захистом порушеного права.

Щодо тверджень Скаржника у справі, визначене як підстава для скасування оскаржуваного рішення про те, що спірне майно обтяжене податковою заставою та перебуває під арештом, накладеним ВДВС Кам'янко-Бузького РУЮ, а тому для передачі майна попередньо необхідно отримати дозвіл ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі та звільнити його з-під арешту, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

В матеріалах справи відсутні документи які, чітко ідентифікували б перебування майна, витребування з чужого незаконного володіння якого є предметом у даній справі, в податковій заставі.

Так, відповідно до Витягу ЛФ ДП «Держінформ'юст»від 04.09.2003р. № 8158 (т. І, а.с. 31) про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна (строк дії запису про реєстрацію застави - до 03.09.2008р.) та витягом ЛФ ДП «Держінформ'юст»від 02.09.2008р. № 20560768 (т. І, а.с. 32) про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) (строк дії запису про реєстрацію застави - до 02.09.2013р.), податкова застава накладена на усі активи підприємства.

Разом з цим, зазначені документи не вказують ідентифікуючих ознак таких активів, їх місця розташування, родових та індивідуальних ознак, тощо.

Відтак, з врахуванням того, що, як вже було зазначено вище, в матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі спірного майна Позивачу у справі, є недоведеною й та обставина, що саме це майно і перебуває у податковій заставі.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГПК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, необхідною передумовою для звернення до суду за захистом свого права є та обставина, що у особи, яка звертається до суду виникло право, а також те, що вказане право порушуюється іншими особами.

Разом з цим, як вже було зазначено вище, Позивач (Скаржник) у справі не довів наявність у нього права господарського відання на спірне майно, а тому, перебування його активів без відповідних ідентифікуючих ознак у податковій заставі, не може бути доказом перебування спірного майна у податковій заставі.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зважаючи, що перебування спірного майна у податковій заставі є недоведеним, та обставина, визначена як підстава для скасування оскаржуваного рішення про перебування вказаного майна у податковій заставі не порушує прав Позивача у справі.

Окрім того, оскільки Скаржником у справі не доведено тієї обставини, що майно взагалі перебувало у Позивача на праві господарського відання, ДКП «Кам'янкатеплокомуненерго», факт порушення Відповідачами у справі його прав також залишився недоведеним.

Щодо твердження ДКП «Кам'янкатеплокомуненерго», визначеного в апеляційній скарзі як підстава для скасування оскаржуваного рішення про те, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки станом на 30.04.2009 року справи про банкрутство порушено не було, то суд апеляційної інстанції зазначає, що в межах даної справи дослідженню підлягає правомірність перебування у кожного з Відповідачів спірного майна станом на дату подання позову у даній справі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

З наведеної норми вбачається, що навіть в процедурі банкрутства, спірне майно а саме об'єкти комунальної інфраструктури, не могли бути включені до ліквідаційної маси, їх слід було повернути Кам'янка-Бузькій міській раді, тобто власнику майна.

Вказана норма кореспондується з приписом ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», відповідно до якої приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.

З огляду на наведене, Господарський суд Львівської області обґрунтовано застосував норму ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з цим, як було правильно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, відповідно до статуту ДКП «Кам'янкатеплокомуненерго» підприємство створене з метою виробництва, транспортування і розподілу теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання житлового фонду і об'єктів соціально-культурного призначення міст і селищ міського типу області, а тому майно, яке рішенням Кам'янка-Бузької міської ради №15 від 12.02.2009 року було вирішено повернути власнику, є об'єктом комунальної інфраструктури, оскільки забезпечувало мету та завдання діяльності Позивача у справі.

Окрім того, колгія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Разом з цим, як випливає зі змісту ч. 1 ст. 387 ЦК України, з врахуванням системного її аналізу з ч. 3 ст. 136 ГК України, наявність у Позивача права на витребування належного йому на праві господарського відання майна, чинне законодавство ставить в залежність від незаконності перебування вказаного майна у особи, вимога до якої заявляються.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які доводять незаконність володіння Відповідачами у справі майном, вимога про витребування якого є предметом спору у даній справі.

З огляду на наведене, вимоги Позивача у даній справі є необгрунтованими та такими, в задоволення яких місцеви господарським судом було відмовлено правомірно.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

Рішення від 26.04.2012р. у справі №5015/124/12 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Юркевич М.В.

суддя Кузь В.Л.