войти
РУС
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| "16" вересня 2008 р. | 10:30 | Справа № 2/258/08 Суд в складі: Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Соловйовій К.М., розглянувши справу за адміністративним позовом УПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 125-а до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 225,27 грн. за участю представників: від позивача: Мінашової О.М., дов. №974/09 від 13.02.08р. від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 27.07.2000р. Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області.
Відповідач подав суду відзив від 28.07.08р., позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що згідно п. 1, 2 Закону України “Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року” №3583 -ІУ від 16.03.06р. суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-IV не вважаються заборгованістю, донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються. Крім того, згідно заперечень відповідача на позовну заяву, вона не отримувала вимогу позивача про добровільну сплату недоїмки. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити, заперечення відповідача вважає безпідставними. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на ст. 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, згідно якої для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, фіксований розмір страхового внеску до Пенсійного фонду України встановлений на рівні мінімального страхового внеску в розмірі 83,84 грн., тобто відповідач, який працював у І кварталі 2005 року за спрощеною системою оподаткування, зобов'язаний сплатити фіксований розмір страхового внеску із розрахунку 83,84 грн. на місяць. Вимогу про добровільну сплату боргу відповідачеві направлено рекомендованим відправленням та отримано останнім 11.12.07р. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд - встановив: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі . Відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03р. є платником страхових внесків -страхувальником. Відповідно до п. п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований або єдиний податок) та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують внески в порядку зазначеному цим Законом у фіксованому розмірі. Статтею 45 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 року передбачено установити на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований або єдиний податок) та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом на місяць на кожну особу. Отже, за період з 1 січня по 31 березня 2005 року підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований або єдиний податок) повинні сплатити до Пенсійного фонду України фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із розрахунку 83,84 грн за місяць. Згідно акту розрахунку сум фіксованого розміру внесків, що підлягають сплаті за І квартал 2005 року відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески в сумі 251,52 грн. Відповідачем самостійно сплачено внесків на суму 26,15 грн., тобто, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.05р. по 30.03.05р. становить 225,27 грн. Заперечення відповідача суд вважає безпідставними, оскільки суму фіксованого розміру страхового внеску, який мав сплатити відповідач у І кварталі 2005 року повністю визначена законодавством, тому позивачем обґрунтовано визначено відповідачеві заборгованість за період січень-березень 2005 року за виключенням суми, яку останнім було сплачено самостійно. Зазначена сума боргу узгоджена, у відповідності з вимогами п. 3 ст. 106 Закону, що підтверджується корінцем вимоги №Ф-26 від 04.12.07р. та поштовим повідомленням про вручення відправлення за №351805 від 11.12. 08р. Посилання відповідача на те, що ним не отримано вимогу про добровільну сплату боргу суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем цей факт в судовому засіданні не доведений, належних доказів на його підтвердження суду не надано. Сума боргу відповідачем не оскаржена та не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. Керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.03р., ст. ст. 23, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_2) 225,27 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 125-а (ідентифікаційний код 20900467). Видати виконавчий документ. Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Виконавчий лист у відповідності зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
|
