№ 24974617, 19.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 2а-9677/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі № 2а-9677/11/2070

за позовом Фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3

до Державної екологічної інспекції в Харківській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ФГ по вирощуванню риби ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Харківській області, в якому росив суд визнати протиправними дії відповідача про проведенню перевірки-обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства та складання акту № 04-17-13) від 21.01.2011 року, проведення розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що працівниками Державної екологічної інспекції в Харківській області 21.01.2011 року, фахівцями відповідача проведено перевірку Фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3, якою встановлено низку порушень природоохоронного законодавства, які стали підставою для визначення розміру збитків, завданих позивачем. Перевірка на думку позивача проведена із порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якого державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування в межах повноважень передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду контролю визначена законом. Таким чином, проведення «обстеження», є одним із видів державного нагляду (контролю) проведення якого регламентується Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та яким й повинні були керуватися посадові особи відповідача при проведенні перевірки. Однак незважаючи на вимоги ст. 5, 6, 7, 10, 11 Закону України «Про державний нагляд (контроль) в сфері господарської діяльності», посадові особи Державної екологічної інспекції в Харківській області: повідомили позивача про захід; не ознайомили з підставами заходу; порушили порядок підготовки та проведення заходу контролю, як того передбачає зазначений Закон; порядок фіксування та оформлення результатів проведення заходу контролю: порядок реагування на можливі виявлені порушення, тощо. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, Державною екологічною інспекцією в Харківській області, як органом владних повноважень, здійсненні протиправні дії, щодо проведення перевірки господарської діяльності позивача та здійснення подальшого розрахунку завданих збитків. На підставі викладеного позивач вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції в Харківській області по проведенню перевірки Фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3, складанню акту №04-17-13 обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 21 січня 2011 р. та здійснення розрахунку шкоди за наслідками такої перевірки.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні Фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3 позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 1, 8, 19, 20 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 20, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 96 Земельного кодексу України, п. "а" ст. 32, ст. 33, 42 Закону України "Про відходи", ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 31.12.2008 року № 685 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2011 року, фахівцями відповідача проведено перевірку Фермерського господарства по вирощуванню риби ОСОБА_3, якою встановлено порушення природоохоронного законодавства, які стали підставою для визначення розміру збитків, про що складено акт обстеження дотримання вимог природоохоронного законодавства. № 04-17-13 від 21.01.2011 року

В подальшому, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області проведений розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та пред'явлена претензія №44 від 01.04.2011 рок на суму 9340,48 грн.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача пов'язані з проведенням перевірки суперечать вимогам діючого законодавства, регламентуючого порядок проведення такої перевірки та не відповідають положенням закону щодо оформлення її результатів.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1524, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до положень Закону УРСР від 25.06.1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого державного органу з питань екології та природних ресурсів належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно зі ст.ст. 34-35 зазначеного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

У свою чергу правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V.

У відповідності до положень зазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Матеріалами справи встановлено, що 18.01.2011 року на адресу Державної екологічної інспекції в Харківській області надійшла вимога Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 18.01.2011 № 110-10 в порядку ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» щодо виділення фахівця для проведення спільної прокурорської перевірки суб'єкта господарювання, який знаходиться на території Дергачівського району Харківської області.

На підставі даної вимоги, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Романенко В.О. в присутності помічника Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, в межах наданих їй повноважень було прийнято участь в прокурорській перевірці.

За результатами участі в перевірці, Державною екологічною інспекцією в Харківській області складені акт обстеження від 21.01.2011 року № 04-17-13 та довідка від 21.01.2011 року.

Як свідчать матеріали справи, Державною екологічною інспекцією в Харківській області всі матеріли участі по прокурорській перевірці та розрахунок шкоди були надіслані на адресу Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття відповідних заходів прокурорського реагування.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно роз'яснень Державної екологічної інспекції України (лист від 03.11.2010 № 2-8-886 та лист від 29.04.2009 № 5-8/737-ЗГ) в разі залучення державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в якості спеціаліста (фахівця) для участі в перевірці на вимогу правоохоронних органів:

-не потрібно отримання згоди Мінприроди на здійснення такої перевірки, оскільки проведення цього заходу здійснюється за планом роботи вказаних органів чи на підставі звернення фізичних та юридичних осіб і не є перевіркою відповілдної екологічної інспекції;

- не оформляється направлення на перевірку;

- державний інспектор відряджається на наказом керівника інспекції.

-за результатами цього заходу державний інспектор не має права складати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, припис, розпорядження, за умови виявлення порушення природоохороноого законодавства.

Отже, оскільки Державна екологічна інспекція в Харківській області на підставі вимоги від 18.01.2011 №110-10, приймала учать в прокурорській перевірки, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо обов'язку у державного інспектора скласти акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Таким чином, в даному випадку державним інспектором правомірно, в межах наданих їй повноважень, за результатами прокурорської перевірки Фермерського господарства була складена довідка.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Отже, проаналізувавши зазначену норму колегія суддів зазначає, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів прокурорського нагляду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Разом з тим, в ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів,підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або передбачені законом чи визначені прокурором строки.

В той же час, ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Відповідно до п.3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів прокурор має право, зокрема вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз.

При цьому, колегія суддів зауважує, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролює і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є:

-подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу держа- чого нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду(контролю) за його бажанням;

-виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

-перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органами державного нагляду (контролю);

-звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Проведення позапланових заходів (п.2 ст. 6 Закону) з інших підстав, крім передбачених цією ж статтею, забороняється.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про законність дій Державної екологічної інспекції в Харківській області в частині прийняття участі в прокурорській перевірці на підставі вимоги Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 18.01.2011 № 110-10.

Щодо проведення розрахунку шкоди, заподіяної позивачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з Акту обстеження №04-17-13 від 21.01.2011 року під час обстеження земельної ділянки ФГ ОСОБА_3, розташованого за адресою: Харківська область Дергачівський район, смт Мала Данилівка поблизу капітальних споруд було зафіксовано факт розміщення відходів життєдіяльності тварин, площею 136м 2.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Пунктом "в" частини першої статті 211 названого Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до пункту "а" статті 32 Закону України "Про відходи" забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення і розміщення відходів.

Стаття 33 Закону України "Про відходи" передбачає, що вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно- заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно пунктів "а" та "б" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Статтею 43 цього ж Закону встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктами 1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №149 від 04.04.07, передбачено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до пункту 3 цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до ст. 35 закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 даного Закону, підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно положень статті 68 цього Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи те, що позивачем не було виконано обов'язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, Державною екологічною інспекцією в Харківській області правомірно, в межах наданих їй повноважень, була розрахована шкода та пред'явлена претензія № 44 від 01.04.2011 року в розмірі 9340,48 грн. щодо добровільної сплати шкоди.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі № 2а-9677/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову до Державної екологічної інспекції в Харківській області про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.