№ 24971679, 02.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/910/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання -Легенченко О.А.,

за участю

позивача -ОСОБА_1, за паспортом

представника відповідачів Прокуратури Одеської області, профспілкового комітету працівників прокуратури Одеської області -ОСОБА_3, за довіреністю

представника відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації прокуратури Одеської області, профспілкового комітету працівників прокуратури Одеської області, виконавчого комітету Одеської міської ради про поновлення порушених житлових прав, поновлення позивача в черзі на отримання позачергового житла працівниками прокуратури Одеської області, зобов'язання виконкому Одеської міської ради надати позивачу та його сім'ї ізольовану квартиру згідно з вимогами діючого законодавства за рахунок житла, яке виділяється для працівників прокуратури Одеської області, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації прокуратури Одеської області, профспілкового комітету працівників прокуратури Одеської області, виконавчого комітету Одеської міської ради про поновлення порушених житлових прав, поновлення позивача в черзі на отримання позачергового житла працівниками прокуратури Одеської області з дати постановки на квартирний облік, тобто з 2005 року, зобов'язання виконкому Одеської міської ради надати позивачу та його сім'ї ізольовану квартиру згідно з вимогами діючого законодавства за рахунок житла, яке виділяється для працівників прокуратури Одеської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач понад 27 років працював в органах прокуратури Одеської області на різних посадах, наказом прокурора Одеської області № 135 від 09.06.2004 року позивача було призначено на посаду прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури прокуратури Одеської області. Того ж року позивач став на облік, як особа, яка потребує отримання житла за місцем проживання в Приморській районній адміністрації Одеської міської ради та за місцем роботи в профспілковому комітету працівників прокуратури Одеської області. У грудні 2006 року, у зв'язку з хворобою матері та за станом свого здоров'я позивач був змушений звільнитися з органів прокуратури за виходом на пенсію за вислугою років. На час звільнення позивач квартиру не отримав. Згідно з роз'ясненнями голови профспілки працівників прокуратури Одеської області позивачу стало відомо, що він виключений з черги тому, що є пенсіонером і повинен отримувати житло за місцем проживання в Приморській районній адміністрації Одеської міської ради. Позивач звертався із заявами про отримання житла до прокурора області та Генеральної прокуратури України, але йому було відмовлено, оскільки прокуратура не веде квартирної черги, а квартири, які виділяються працівникам прокуратури, є службовими.

Позивач не згоден з відмовою відповідачів, що зумовило звернутися до суду з дійсним позовом.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів Адміністрації прокуратури Одеської області, профспілкового комітету працівників прокуратури Одеської області, у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях (а.с. 50-53).

Представник відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради у відкрите судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що наказом прокурора Одеської області № 135 від 09.06.2004 року (а.с. 22) позивач був призначений на посаду прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Одеської області, що підтверджено копією трудової книжки.

Дослідивши справу ОСОБА_1, яка зберігається в профспілковому комітеті працівників прокуратури Одеської області, судом встановлено, що розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 2190 від 16.08.2005 року ОСОБА_1 складом родини чотири особи був взятий на квартирний облік по групі позачерговий у відділі обліку та розподілу житлової площі Приморської районної адміністрації, про що свідчить відповідна виписка з розпорядження та довідки Приморської районної адміністрації № б/н від 17.01.2006 року № б/н від 07.08.2007 року, та лист Приморської районної адміністрації від 19.04.2011 року № 01-02/565.

На підставі вказаного розпорядження, згідно із заявою позивача він був внесений у прокуратурі Одеської області до контрольного списку осіб, які потребують житла.

Наказом прокурора Одеської області № 475 від 12.12.2006 року позивач був звільнений з посади прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Одеської області у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

На час звільнення позивач квартиру не отримав.

Судом встановлено, що позивач звертався до прокуратури Одеської області із зверненням щодо поновлення його на квартирному обліку (вхід. Прокуратури № 116 від 17.01.2011 року) (а.с. 21), на яке відповідач надав позивачу листом від 26.01.2011 року № 7/1-27-11 (а.с. 10) відповідь, що підстав для виключення позивача з квартирного обліку за місцем проживання не має, а підстави для ведення квартирного обліку за місцем роботи відсутні, оскільки у Прокуратури Одеської області не має свого житлового фонду та не ведеться житлове будівництво.

Також позивач звертався із аналогічним проханням до Генеральної прокуратури України, але листом від 11.01.2012 року № 11/1-31915-ІІ (а.с. 27), позивачу була надана відповідь із таким самим змістом.

Одночасно, судом досліджено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Первинної профспілкової організації облпрокуратури (а.с. 75), протокол спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації прокуратури Одеської області від 30.07.2007 року (а.с. 76-79), статут Професійної спілки працівників державних установ України (а.с.80-94).

Також, судом достовірно встановлено, та не заперечувалось позивачем, що на цей час він знаходиться на квартирному обліку по місцю проживання при Приморській районній адміністрації з 16.08.2005 року по групі позачерговий, складом чотири особи та станом на 01.01.2011 року черга № 228, що підтверджено листом Приморської районної адміністрації від 19.04.2011 року № 01-02/565 (а.с. 120).

З пояснень позивача судом з'ясовано, що позивач не звертався до виконавчого комітету Одеської міської ради з проханням надати йому та його сім'ї ізольовану квартиру згідно з вимогами діючого законодавства за рахунок житла, яке виділяється для працівників прокуратури Одеської області.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач вважає, що відповідачі Адміністрації прокуратури Одеської області, профспілкового комітету працівників прокуратури Одеської області безпідставно прийняли рішення про виключення його з квартирної черги після його виходу на пенсію, оскільки згідно з чинним законодавством вони повинні вести контрольні списки, а відповідно до пп. 10, 29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради міністрів України і Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470, громадяни, які залишили роботу у зв'язку з виходом на пенсію беруться та знаходяться на обліку нарівні з робітниками і службовцями установи.

Дослідивши докази по справі у сукупності та законодавство України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає такі доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 Житлового кодексу України, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому

комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Згідно зі ст. 37 цього кодексу, облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.

Аналогічні положення передбачені пунктом Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради міністрів України і Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 (надалі -Правила).

Пунктом 9 Правил передбачено, що у випадках, передбачених пунктом 41 цих Правил, підприємства, установи, організації, які не здійснюють квартирний облік, ведуть контрольні списки своїх працівників, що перебувають на обліку в виконавчому комітеті місцевої Ради даного населеного пункту (додаток N 1).

Пунктом 41 Правил встановлено, що громадянам, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що не ведуть квартирний облік, і перебувають на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, у тих випадках, коли вони забезпечуються жилими приміщеннями вказаними підприємствами, установами, організаціями, жилі приміщення надаються згідно з контрольним списком, який ведеться за місцем їх роботи, у порядку черговості. При цьому черговість громадян, які змінили місце роботи у випадках, не передбачених у пункті 32 цих Правил, визначається за часом влаштування на роботу на дане підприємство, в установу, організацію.

Відповідно до п. 20 Правил, громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації

підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.

Згідно з п. 28 Правил, зняття з квартирного обліку та виключення із списків

осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).

Судом достовірно встановлено, що позивач був взятий на квартирний облік саме за місцем проживання, по групі позачерговий у відділі обліку та розподілу житлової площі Приморської районної адміністрації, про що свідчить відповідна виписка з розпорядження та довідки Приморської районної адміністрації № б/н від 17.01.2006 року № б/н від 07.08.2007 року та лист Приморської районної адміністрації від 19.04.2011 року № 01-02/565.

Прокуратурою Одеської області позивач не був взятий на квартирний облік, та відповідно спільне рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету про взяття на квартирний облік позивача та зняття з нього, не приймалось, що підтверджено поясненнями відповідача та матеріалами справи.

Судом достовірно встановлено, що відповідачами на виконання пунктів 9, 41 Правил ведуться контрольні списки, до яких був включений позивач, коли працював в прокуратурі Одеської області.

Посилання позивача на порушення відповідачами пп. 10, 29 Правил є помилковими, оскільки пунктом 10 Правил передбачено, що громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації. А, як встановлено судом, позивач знаходиться на квартирному обліку саме за місцем проживання, а не за місцем роботи та прокуратурою Одеської області не ведеться квартирний облік.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про поновлення порушених житлових прав, поновлення позивача в черзі на отримання позачергового житла працівниками прокуратури Одеської області.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що також відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання виконкому Одеської міської ради надати позивачу та його сім'ї ізольовану квартиру згідно з вимогами діючого законодавства за рахунок житла, яке виділяється для працівників прокуратури Одеської області.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За таких обставин, суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідачів, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

З огляду на викладене, відповідно до приписів Житлового кодексу України, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради міністрів України і Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 та керуючись ст.ст. 2,4,71, 86, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації прокуратури Одеської області, профспілкового комітету працівників прокуратури Одеської області, виконавчого комітету Одеської міської ради про поновлення порушених житлових прав поновлення позивача в черзі на отримання позачергового житла працівниками прокуратури Одеської області, зобов'язання виконкому Одеської міської ради надати позивачу та його сім'ї ізольовану квартиру згідно з вимогами діючого законодавства за рахунок житла, яке виділяється для працівників прокуратури Одеської області -відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 02 липня 2012 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко