№ 24970698, 26.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

26 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2216/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області

до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області

про: зобов'язання до вчинення дій та стягнення 247 716 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ :

В травні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області про зобов'язання включити в акти щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, в частині, що підлягає відшкодуванню, відповідно до пункту 4 Порядку на суму 247 716 грн. 78 коп. та стягнення 247 716 грн. 78 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області включено в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 247 716 грн. 78 коп. Однак, вказану суму відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області не бере до відшкодування. Відмова відповідача розцінюється управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області як безпідставна та така, що суперечить чинному законодавству України.

26.06.2012р. представником позивача подано до суду за вх. № 16147 заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просить суд зобов'язати відповідача включити в акти щомісячної звірки суму виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до п. 4 Порядку на суму 247 806 грн. 78 коп. та стягнути з відповідача суму виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до п. 4 Порядку на суму 247 806 грн. 78 коп.

З огляду на права надані позивачу ст.ст. 49, 51 КАС України, вказана заява приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 21-22). Крім того, зазначив, що відповідач діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за листопад 2011 року (район) позивач зазначає, що у кількості 42 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 4 559, 33 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (державної адресної допомоги) становить 26 704, 67 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 245, 14 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 31 509, 14 грн.

За даними відповідача у кількості 42 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 4 559 грн. 33 коп., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 428, 54 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 36, 29 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 5 024, 16 грн.

Різниця становить 26 484, 98 грн.

Судом встановлено, що відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за листопад 2011 року (місто) позивач зазначає, що у кількості 32 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 4 114, 84 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (державної адресної допомоги) становить 21 547, 76 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 35, 24 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 25 697, 84 грн.

За даними відповідача у кількості 31 особа сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 3 981, 18 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 85, 94 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 6,03 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 4 073, 15 грн.

Різниця становить 21 624, 69 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за грудень 2011 року позивач зазначає, що у кількості 73 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 291, 89 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (державної адресної допомоги) становить 47 368 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 250, 38 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 55 910, 27 грн.

За даними відповідача у кількості 72 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 158, 23 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 514, 48 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 36,29 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8 709 грн.

Різниця становить 47 201, 27 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за січень 2012 року позивач зазначає, що у кількості 72 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 144, 76 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (державної адресної допомоги) становить 48 326, 49 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 294, 56 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 56 765, 81 грн.

За даними відповідача у кількості 71 особа сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 011, 10 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 514, 48 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42, 32 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8 567, 90 грн.

Різниця становить 48 197, 91 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за лютий 2012 року позивач зазначає, що у кількості 72 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 457, 41 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (державної адресної допомоги) становить 49 680, 73 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 294, 56 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 58 432, 70 грн.

За даними відповідача у кількості 71 особа сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 323, 75 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 514, 48 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42, 32 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8 880, 55 грн.

Різниця становить 49 552, 15 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень 2012 року позивач зазначає, що у кількості 74 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 9 095, 32 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (державної адресної допомоги) становить 54 983, 56 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 295, 75 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 64 374, 63 грн..

За даними відповідача у кількості 73 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 8 961, 66 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 623, 68 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 43, 51 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 9 628, 85 грн.

Різниця становить 54 745, 78 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що сума, яка підлягає відшкодуванню відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області в розмірі 247 806 грн. 78 коп. включає в себе, зокрема, витрати на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в розмірі 2 733 грн. 32 коп. та витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги в загальному розмірі 245 073, 43 грн., що не спростовувалось представником позивача у судовому засіданні та підтверджується таблицями розбіжностей до актів щомісячної звірки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд.

За змістом пункту 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-III, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці», які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21.11.2011р. по справі № 21- 361а11.

Що стосується відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги (відповідно до постанови КМ України від 26.03.2008р. № 265), суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697, передбачено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, що виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. за № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Аналіз положень постанови № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що такі виплати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно, в розмірі 2 733 грн. 32 коп., в частині стягнення суми витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно, в загальному розмірі 245 073, 46 грн. позовна вимога є безпідставною, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.02.2012р. по справі № 21- 462а11.

Що стосується позовної вимоги в частині зобов'язання включити в акти звірок з листопада 2011 року по березень 2012 року включно, суму виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до пункту 4 Порядку на суму 247 806 грн. 78 коп., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між Управлінням Пенсійного фонду України та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань було проведено звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з листопада 2011 року по березень 2012 року та підписано уповноваженими особами сторін відповідні акти, проте не включено до вказаних актів витрати у розмірі 247 806 грн. 78 коп.

Однак, ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року не передбачений такий спосіб захисту прав позивача, як зобов'язання включити витрати в акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а встановлене вказаним Порядком правило підписання актів звірки розрахунків розраховане на відсутність спору.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання включити в акти звірок суми виплаченої щомісячної цільової адресної допомоги, управління Пенсійного фонду України невірно визначило спосіб захисту порушених, на його думку, прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена вимога управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області щодо зобов'язання включити в акти звірок з листопада 2011 року по березень 2012 року включно, суму виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до пункту 4 Порядку на суму 247 806 грн. 78 коп. є безпідставною, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.09.2011р. по справі № К/9991/6964/11.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. за № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області (вул. Декабристів, 15, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код за ЄДРПОУ 25937541, б/р 37173002000774, УДК у Вінницькій області) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області (вул. Столярчука, 15А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код за ЄДРПОУ 37730452, р/р 25603323380203 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк" МФО 302076) витрати на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в розмірі 2733 грн. 32 коп. (дві тисячі сімсот тридцять три грн. 32 коп.).

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович