Постановление суда № 24970416, 30.05.2012, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Каланжовій Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства Сприяння Оборони України та Одеської обласної організації сприяння обороні України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України до ОСОБА_1, Одеської обласної організації товариства сприяння оборони України, Товариства сприяння оборони України про визнання права власності, визнання недійсним договору міни та витребування майна,-

встановив:

У жовтні 2011 року заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Одеської обласної організації товариства сприяння оборони України, Товариства сприяння оборони України про визнання права власності, визнання недійсним договору міни та витребування майна. У обґрунтуванні свого позову заступник прокурора Приморського району м. Одеси, зазначає, що 20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Приморським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України укладено договір міни.

Відповідно до п. 1 Договору Приморський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України обміняв будівлі та споруди учбового комбінату, що знаходяться в АДРЕСА_1 загальною площею 1167,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці загальною площею 1802,0 кв.м на належні ОСОБА_1 підвальне приміщення №1, загальною площею 151,1 кв.м., підвальне приміщення №2, загальною площею 108,9 кв.м., підвальне приміщення №5, загальною площею 162.5 кв.м., підвальне приміщення №6, загальною площею 54,6 кв.м., які розташовані у будинку АДРЕСА_2.

Будівлі та споруди учбового комбінату належалі Приморському районному спортивно-технічному клубу товариства сприяння обороні України на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2004 року, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011року було скасовано.

У судовому засіданні представник прокуратури Приморського району м. Одеси позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник Фонду Державного майна України позов підтримав просив його задовольнити та визнати за Державою в особі Фонду Державного майна України право власності на це майно.

Відповідач - ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином про час та дату судового засідання по справі, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача - Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України у судовому засіданні заперечувала стосовно задоволення судом позовних вимог прокуратури Приморського району м. Одеси, просила суд у позові відмовити.

Відповідач - Товариство сприяння обороні України у судовому засіданні був відсутній будучи повідомленим належним чином про час та дату судового засідання по справі, причини неявки суду не повідомив.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16 грудня 2011 року, позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України - задоволено у повному обсязі, поновлено строк позовної давнини, визнано недійсним договір міни, укладений 20 липня 2006 року.

Зобов'язано Товариство сприяння оборони України повернути ОСОБА_1, отримане за договором міни підвальне приміщення №1, загальною площею 151,1 кв.м., підвальне приміщення №2, загальною площею 108,9 кв.м., підвальне приміщення №5, загальною площею і 52,5 кв.м., підвальне приміщення №6 загальною площею 54,6 кв.м., які розташовані у будинку АДРЕСА_2.

Визнано за Державою в особі Фонду Державного майна України право власності на будівлі та споруди учбового комбінату, що знаходиться у АДРЕСА_1, загальною площею 1167,8 кв.м.. а саме за літерою «А»- основна двоповерхова будівля загальною площею 986,6 кв.м., за літерою «Б, Б1»- чотири об'єднані гаражі загальною площею 181,2 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 1802 кв.м. по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду Товариства Сприяння Оборони України та Одеської обласної організації сприяння обороні України подали апеляційні скарги, в яких ставять питання про скасування рішення, ухвалення нового, яким в задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що має значення по справі, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.218-232).

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Приморським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі № 812.

Відповідно до умов цього договору Приморський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України обміняв будівлі та споруди учбового комбінату, що знаходяться в АДРЕСА_1 загальною площею 1167,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці загальною площею 1802,0 кв.м на належні ОСОБА_1 підвальне приміщення №1, загальною площею 151,1 кв.м., підвальне приміщення №2, загальною площею 108,9 кв.м., підвальне приміщення №5, загальною площею 162.5 кв.м., підвальне приміщення №6, загальною площею 54,6 кв.м., які розташовані у будинку АДРЕСА_2. (а.с. 6).

Будівлі та споруди учбового комбінату, яки були предметом міни, належалі на момент вчиненя договору Приморському районному спортивно-технічному клубу товариства сприяння обороні України на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2004 року, яке Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 року , за апеляційною скаргою заступника прокурора Приморського району м. Одеси було скасовано, з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено право державної власності України на майно в особі Фонду державного майна України, в задоволені позову Приморському районному спортивно-технічного клубу м. Одеси Товариства сприяння обороні України -відмовлено (а.с. 12-15).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 встановлено, що органом, уповноваженим врегульовувати питання власності з боку України на об'єкти соціальної сфери підприємств союзного підпорядкування, розташованих на її території, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.10.1994 р. № 217/94-ВР є Фонд державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 р. № 2268-ХП зазначено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України.

При цьому, згідно Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 року № 3943-ХП це майно тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, є загальнодержавною власністю та до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР. Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Товариство сприяння обороні України є правонаступником ДТСААФ УРСР.

Товариство сприяння обороні України, відповідно до його Статуту, затвердженим VII з'їздом ТСО України 26.09.1991р., є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об'єднанням громадян та може створювати обласні, міські, районні, міжрайонні первинні та інші організації системи ТСОУ.

Товариство ЦК ДТСААФ СРСР представляє республіканську, краєві, обласну організацію ДТСААФ державних та інших організацій та установ республіки, краю та області, у тому числі ДТСААФ УРСР.

Факт того, що об'єкти нерухомого майна загальносоюзної громадської організації, а саме: спортивно-технічний комплекс по АДРЕСА_1 - були на балансі Приморського РСТК ДТСААФ УРСР, підпорядкованого обласному ДТСААФ УРСР, яке, в свою чергу підпорядковане Товариству ЦК ДТСААФ СРСР, - вказує на те, що це майно - після розпаду Радянського Союзу - до законодавчого визначення суб'єктів права власності, є загальнодержавною власністю, та органом, уповноваженим врегульовувати питання власності з боку України на це майно є саме Фонд державного майна України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приморський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України (код 02717593) ліквідовано рішенням засновника - Одеською обласною організацією товариства сприяння обороні України (код 02728734).

Приморський РСТК ТСОУ створений за рішенням бюро Одеського обласного комітету ТСОУ - протокол № 10 від 10.01.1995 року - та діяв на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Приморського району м. Одеси, рішення № 101 від 10.02.1995 року.

Згідно п. 1.1 Статуту Приморський РСТК ТСОУ був учбово-спортивним закладом, який здійснював професійну учбово-виховну діяльність та належав до системи освіти, був правонаступником Приморського районного спортивно-технічного клубу ДТСААФ УРСР.

Згідно п. 1.5 засновником Приморського РСТК ТСОУ є Одеський обласний комітет ТСОУ правонаступником якого є Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України, який затверджує Статут клубу, контролює його виконання, приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію клубу.

Відповідно до вимог статей 715-716 ЦК України сторонами за договором міни можуть бути тільки особи, яким належить обмінюване майно на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що договір міни, укладений 20.07.2006 між ОСОБА_1 та Приморським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України є недійсним відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, оскільки будівлі та споруди учбового комбінату, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 не належали останньому на праві власності, та відносяться до державного майна та є державною власністю України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг Товариства Сприяння Оборони України та Одеської обласної організації сприяння обороні України на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги Товариства Сприяння Оборони України та Одеської обласної організації сприяння обороні України - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ Г.О. Косогор

________ Н.В. Ісаєва