№ 24955934, 25.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2629/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

представників: відповідача ГУМВС України в Одеській області та третьої особи -

Фомічової О.Г. та Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області -

ОСОБА_3 (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати Накази ГУМВС України в Одеській області № 105 о/с від 15.03.2012 року та № 233 від 24.02.2012 року та зобов'язати поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ України на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 20.03.2012 року по день поновлення на роботі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Наказом ГУМВС України в Одеській області від 15.03.2012 року № 105 о/с його звільнено з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних сил за п. 66 (за дискредитацію) у відповідності до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»на підставі Наказу ГУМВС України в Одеській області від 24.02.2012 року № 233 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого сектору карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1.» та висновку службового розслідування від 24.02.2012 року відносно позивача по факту доцільності перебування на службі в органах внутрішніх справ України. Як зазначив позивач йому в провину ставиться те, що під час проходження військово-лікарської комісії ГУМВС України в Одеській області він був направлений на лабораторне обстеження для визначення наявності в організмі наркотичних речовин в зв'язку з тим, що під час огляду на себе звертала увагу незвичайна блідність його шкіри обличчя, розторможеність рухів. 23.02.2012 року позивач прибув до ВОЗ ГУМВС України в Одеській області на лабораторне обстеження для визначення наявності в організмі наркотичних речовин. В результаті якого за допомогою тест-системи у сечі було виявлено наявність каннабіодів. Проте позивач вважає оскаржувані накази незаконними, а висновки службового розслідування такими, що не відповідають дійсності, оскільки з наказами про звільнення та висновком службового розслідування його не ознайомлювали. Після того як позивач дізнався що в звіті психологічної служби поліклініки ГУМВС України в Одеській області зазначено що він має блідий колір обличчя і легку загальмованість і що було конкретно не вказано, остаточний діагноз не поставлено він 28.02.2012 року прибув в друге відділення КУ «Одеський обласний наркологічний диспансер», де ним були трьохкратно здані аналізи сечі та крові. Також проходив консультацію з психологом. Після обстеження позивач отримав висновок ЛКК від 06.03.2012 року №231, протокол №20, згідно якого: за час обстеження у відділенні з 28.02.2012 року по 06.03.2012 року ознак наркотичних речовин не виявлено. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати оскаржувані Накази, а також поновити його на роботі на раніше займаній посаді та зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 20.03.2012 року по день поновлення на роботі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідачів ГУМВС України в Одеській області та Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та надали пояснення, що ОСОБА_1 на момент звільнення обіймав посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та в результаті лабораторного обстеження ВОЗ ГУМВС України в Одеській області для визначення наявності в організмі наркотичних речовин за допомогою тест-системи у сечі було виявлено наявність каннабіодів, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного Статуту ОВС України, Етичного кодексу працівників ОВС України, а також звернення колегії МВС України до особового складу ОВС України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012 року, що виразилося у вживанні наркотичних речовин, що було виявлено ВОЗ ГУМВС в Одеській області. На підставі викладеного, представники відповідачів просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.

Представник третьої особи начальника Головного Управління МВС України в Одеській області судову засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених представниками відповідачів.

Свідок по справі ОСОБА_5 суду повідомила, що працює психіатром в поліклініці МВС України. Свідок повідомила, що 23.02.2012 року ОСОБА_1 по вказівці його начальства прибув до психіатричного центру для проведення експертизи на підозру наркотичного або алкогольного сп'яніння. Свідок повідомила, що для виявлення наркотичних речовин в організмі людини, ними використовується тільки експрес-методика. Згідно показанням експрес-методики, у ОСОБА_1 в сечі була виявлена хімічна речовина, яка входить до наркотичних речовин, про що було викладено в направленні. Свідок зазначила, що в її обов'язки входить направляти осіб, в сечі яких за допомогою експрес аналізу були виявлені хімічні речовини, що входять до складу наркотичних речовин, для подальшого обстеження до наркодиспансеру, куди він прибув через п'ять діб. Свідок зазначила, що хімічні речовини, які виявлені в сечі позивача, свідчать про те, що вони були в тій або іншій форми вжиті на протязі трьох діб до проведення тестування. Свідок зазначила, що за допомогою експрес-тестів неможливо довести регулярне споживання наркотичних засобів. Свідок зазначила також, що більш ретельне обстеження на предмет наявності в організмі наркотичних речовин можна пройти в наркологічному диспансері. Свідок зазначила, що експрес методика може бути використана в будь-яких ситуаціях, навіть на робочому місці без залучення медичних працівників.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що він є заступником начальника кадрового забезпечення Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Свідок повідомив, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 проводили на підставі даних поліклініки про те, що в сечі позивача виявлені хімічні речовини, що входять до складу наркотичних речовин. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 не давав ніяких пояснень, хоча йому було запропоновано дати пояснення, проте він відмовився, про що складено акт. Свідок повідомив також, що позивача намагалися ознайомити з висновками службового розслідування, проте він відмовився, про що також працівниками Київського РВ складений відповідний акт. Також позивач відмовився ознайомлюватися з Наказом про його звільнення. Сідок також повідомив, що під час видання наказу про звільнення ОСОБА_1 останній не перебував ні на лікарняному не у відпустці. Свідок також зазначив, що під час звільнення позивача проводилась також його атестація, з висновками якої він також відмовився ознайомлюватися. Грошовий розрахунок з позивачем проведено.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що є завідуючим відділенням в Одеському обласному наркологічному диспансері. Свідок повідомив, що наркодиспансер приймає на обстеження тільки по направленню. ОСОБА_1 звернувся до наркодиспансеру з направленням з поліклініки МВС з метою обстеження на предмет виявлення в організмі наркотичних препаратів. Свідок зазначив, що позивач проходив обстеження з 28.02.2012 року по 06.03.2012 року, проте звернувся до наркодиспансеру раніше, а саме 24.02.2012 року, проте у лікарні позивачу повідомили, що оскільки він оперативний працівник, то його не бажано утримувати в одній палаті з наркозалежними та алкозалежними особами, а окремої палати для нього у лікарні немає, тому обстеження почав проходити амбулаторно з 28.02.2012 року. Свідок повідомив, що у наркодиспансері не зафіксовано його звернення 24.02.2012 року. Під час обстеження тричі робився імунохроматографічний аналіз сечі на зміст наркотичних речовин. Крім того проводиться також загальний аналіз сечі та крові, запитується характеристика з місця роботи місця проживання та після збору всіх необхідних аналізів та документів через комісію ЛКК приймається відповідне рішення. Свідок зазначив, що загальні аналізи не виявляють наявність в організмі наркотичних речовин, для їх виявлення необхідно провести окремі аналізи на предмет виявлення в організмі наркотичних речовин, а саме імунохроматографічні аналізи за допомогою газового хроматографа, який і виявляє в організмі наявність наркотичних речовин та такі аналізи були проведені позивачу. Проте, як зазначив свідок застосування газового хроматографа виявляє в організмі наявність наркотичних речовин не більш ніж на протязі двох днів після їх вживання. Свідок також зазначив, що експрес тести показують наявність в організмі наркотичних речовин на протязі 14 днів після їх вживання. Оскільки позивач звернуся до наркодиспансеру на наступний день після виявлення в його організмі за допомогою експрес тестування наркотичних речовин, тобто 24 лютого, а обстеження почалося 28 лютого, то проведення імунохроматографічних аналізів не показало наявність в організмі наркотичних речовин. Свідок також зазначив, що позивач під час обстеження у стаціонарі не перебував та сертифікат йому не видавався. Також свідок зазначив, що у різі не згоди особи з результатами експрес тестування на предмет виявлення в організмі наркотичних речовин, особа на протязі двох годин повинна була звернутися із заявою про проведення повторного аналізу до наркодиспансеру.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ з 18.08.2004 року по 24.02.2012 року, про що свідчить його послужний список під особистим № М-127671 (а.с.44-49).

З 07.07.2008 року по 17.03.2009 року позивач займав посаду дільничого інспектора міліції ДІМ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, з 17.03.2009 року по 15.05.2009 року позивач займав посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та з 15.05.2012 року по день звільнення позивач займав посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, що також вбачається з послужного списку позивача (а.с.44-49).

Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 24.02.2011 року № 233 оперуповноваженого сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за грубі порушення ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС України, Етичного кодексу працівників ОВС України, Присяги працівника ОВС України, а також звернення колегії МВС України до особового складу ОВС України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012 року, що виразилося у вживанні наркотичних речовин, що було виявлено ВОЗ ГУМВС в Одеській області за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.30).

На підставі вищевказаного наказу ГУМВС України в Одеській області видано Наказ № 105 о/с від 15.03.2012 року, згідно з яким старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 -оперуповноваженого сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.58).

Як вбачається з копії Наказу від 24.02.2012 року № 233 в провину позивачу ставиться грубі порушення ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС України, Етичного кодексу працівників ОВС України, Присяги працівника ОВС України (а.с.30).

Підставою для видання оскаржуваних наказів став висновок службового розслідування від 24.02.2012 року відносно позивача по факту доцільності перебування на службі в органах внутрішніх справи України оперуповноваженого сектора карного розшуку Чорноморського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 згідно з яким під час лабораторного обстеження у ВОЗ ГУМВС України в Одеській області для визначення наявності в організмі наркотичних речовин за допомогою тест-системи у сечі позичача було виявлено наявність каннабіодів (а.с.28).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про міліцію», Дисциплінарним статутом ОВС України.

Обов'язки працівників міліції визначені ст.10 Закону України «Про міліцію», якою визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, між іншим, забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Згідно ст..1 Дисциплінарного статуту змістом службової дисципліни є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни відповідно до ст..12 Статуту можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до вимог ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судом встановлено, що згідно докладної записки начальника центру ПП та ПФО СМО ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8, позивач ОСОБА_1 проходив лікарську кваліфікаційну комісію та був направлений на лабораторне дослідження для виявлення наявності в його організмі наркомістких речовин. 23.02.2012 року у супроводженні ОСОБА_9 у ОСОБА_1 був здійснений аналіз сечі за допомогою тест-системи, в результаті якого у сечі ОСОБА_1 було виявлено наявність каннабіозу, у зв'язку з чим позивач був направлений на стаціонарне обстеження в наркологічне відділення Одеського наркологічного диспансеру (а.с.26).

Наявність у позивача в організмі наркомістких речовин підтверджується також результатом аналізу № 264 від 23.02.2012 року, згідно якого у ОСОБА_1 в організмі виявлено наявність марихуани (а.с.27).

На підставі вказаної доповідної записки заступником начальника відділу з кадрового забезпечення Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Д.О. Муравйовим було проведено службове розслідування, висновок якого затверджений В.о. начальника Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_10 та згідно якого заступник начальника відділу кадрового забезпечення Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вважає за необхідне клопотати перед керівництвом ГУМВС України в Одеській області про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.28).

Згідно п. 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад також при звільненні з органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що згідно результатів атестування ОСОБА_1, останній займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за дискредитацію (а.с.37-38).

Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 було запропоновано прибути до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для надання пояснення по факту доповідної записки начальника центра ПП та ПФО СМО ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 на що останній відмовився, про що був складений відповідний акт (а.с.31).

Також, судом встановлено, що позивачу пропонувалося прибути до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для ознайомлення з висновком службової перевірки, з наказом Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, з атестаційним листом, для здачі службового посвідчення, на що позивач також відповів відмовою, про що були складені відповідні акти (а.с.33-36).

Про повідомлення позивача про прийняті Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області стосовно нього рішення, свідчать відповідні листи, що спрямовувалися на адресу позивача (а.с.42-43).

Отже, як встановлено судом та вбачається з вищевикладених фактів та правових норм, при звільненні позивача були дотримані всі вимоги Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ щодо проведення службового розслідування, відібрання пояснень у позивача та ознайомлення його з висновком службового розслідування та наказами про звільнення, а також спростовані твердження позивача відносно того, що його не ознайомили з висновком службового розслідування та з наказами про звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1997 року № 1238 затверджений Порядок проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, відповідно до п. 1 якого, метою проведення профілактичного наркологічного огляду громадян є визначення наявності чи відсутності наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов'язків і провадження видів діяльності, зазначених у переліку професій, та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд (далі - перелік).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що профілактичний наркологічний огляд працівників МВС та СБУ, співробітників Служби зовнішньої розвідки та особового складу Державної прикордонної служби проводиться у відомчих лікувально-профілактичних закладах.

Згідно п. 3 Порядку, профілактичний наркологічний огляд проводиться за обов'язковою програмою, що передбачає лікарський наркологічний огляд, психологічне тестування та медичне лабораторне обстеження в порядку, встановленому МОЗ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив обстеження в поліклініці МВС на предмет наявності в його організмі наркомістких речовин за допомогою тесту багатопрофільного для виявлення наркотиків у сечі SNIPERTM, що внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволений для застосування у медичній практиці, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 7119/2007 (а.с.77), в результаті чого в його сечі були виявлені наркомісткі речовини.

Згідно до п. 5 Порядку, у разі незгоди з результатами профілактичного наркологічного огляду громадянин має пройти додатковий наркологічний огляд, психологічне тестування та медичне лабораторне обстеження в умовах стаціонару.

Пунктом 6 Порядку визначено, що після проведення профілактичного наркологічного огляду і додаткового профілактичного наркологічного огляду в умовах стаціонару громадянину видається сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, в якому зазначається наявність чи відсутність у нього наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов'язків та провадження видів діяльності згідно з переліком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.02.2012 року по 06.03.2012 року проходив саме амбулаторне обстеження, а не стаціонарне та сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду позивачу не видавався. Крім того, після проведення експрес -тестування 23.02.2012 року та виявлення в організмі позивача наркомістких речовин, до наркодиспансеру за направленням поліклініки МВС він звернувся лише наступного дня, а обстеження почав проводити з 28.02.2012 року, тоді, як зазначив свідок ОСОБА_7, який є лікарем наркодиспансеру, та який проводив обстеження ОСОБА_1, хроматографічні аналізи сечі виявляють в організмі наявність наркотичних речовин вжитих не більш ніж на протязі двох днів до здачі аналізів, тобто якщо вони були вжиті в період з 26.02. до 28.02., саме тому у протоколі ЛКК Одеського обласного наркологічного диспансеру від 06.03.2012 року № 20 зазначено, що за період обстеження ознак вживання наркотичних речовин не виявлено (а.с.75).

Як зазначила свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 експрес -тести є якісним, а не кількісним аналізом, тобто дозволяють підтвердити або спростувати наявність речовини, та при цьому не можна оцінити ступінь інтоксикації, визначити час останньої наркотизації або її періодичність, встановити концентрацію речовини, що тестується в сечі. Терміни визначення канабіоїдів у сечі широко варіюють в залежності від частоти наркотизації та при систематичному вживанні канабіоїди виявляються в сечі до 28 днів. Термін виявлення в сечі за допомогою експрес-тестів марихуани складає 4 тижні після вживання.

Отже за таких обставин, суд вважає підтвердженим факт вживання позивачем ОСОБА_1 наркотичних речовин, що підтверджено проходженням експрес-тесту, який внесено до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України та дозволено застосування у медичній практиці, що є недопустимим для працівника міліції, діяльність якої базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості.

Суд вважає, що вживання працівником міліції наркотичних речовин є порушенням ст. 7 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ, яка передбачає, зокрема, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 р. N 382 затверджений текст Присяги працівника органів внутрішніх справ, у якому серед іншого зазначено, що працівник органів внутрішніх справ присягає всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Згідно тексту Присяги, працівник ОВС присягається, що у випадку порушення ним Присяги, він погоджується на покарання за всією суворістю закону.

Проте позивач порушив присягу працівника органів внутрішніх справ, оскільки вживання позивачем наркотичних засобів підриває авторитет органів внутрішніх справ, тоді як він присягав його зміцнювати.

Крім того ОСОБА_1 своїми діями порушив і Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ, схвалений колегією МВС України від 05.10.2000 року, згідно якого працівники органів внутрішніх справ, виконуючи вимоги Присяги працівника ОВС зобов'язуються керуватися у службовій діяльності і повсякденному житті та поведінці системою наступних етичних норм, зокрема, у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, і зокрема мови, всіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи підтвердилися факти причетності позивача до порушень Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника органів внутрішніх справ, Етичного кодексу працівників органів внутрішніх справ, які виразилися у вживанні ОСОБА_1 наркотичних речовин, що підтверджено зібраними в судовому засіданні доказами.

Статтею 14 Дисциплінарного Статуту встановлено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При прийнятті рішення крім встановлених в судовому засіданні фактів причетності позивача до порушень Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ, суд враховує також і те, що за час служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 до поставлених завдань відносився безвідповідально, при вирішенні службових питань ініціативу та наполегливість не проявляв, законодавчі та нормативні документи, які регламентують діяльність ОВС знає, але не дотримувався їх, про що свідчить подання Т.в.о. начальника Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с.39). Крім того, як вбачається з послужного списку до позивача були раніше застосовані дисциплінарні стягнення такі як догана та сувора догана (а.с.48).

Враховуючи те, що вживання ОСОБА_1 наркотичних речовин підтверджено доказами, зібраними в судовому засіданні, а також те, що відповідач при звільненні позивача дотримався вимог Дисциплінарного статуту внутрішніх справ та вжив заходи для ознайомлення позивача як з висновками службового розслідування так і з наказами про звільнення, проте позивач відмовлявся від ознайомлення, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно застосував до ОСОБА_1 крайній захід дисциплінарного впливу -звільнення з органів внутрішніх справ, оскільки саме цей вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості порушення вчиненого позивачем, а тому позов задоволенню не підлягає.

Під час оцінки оскаржуваних рішень суд враховує приписи ст..2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів №233 від 24.02.2012р. №105 о/с від 15.03.2012р., зобов'язання поновити на посаді та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена в повному обсязі 25 червня 2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

25 червня 2012 року

Суддя

.