№ 24955894, 15.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9013/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб -ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» про зобов'язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»(далі-Банк) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб -ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» про зобов'язання відповідача звільнити з-під арешту майно, а саме - транспортний засіб MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, кузов №MMBJRKB408D024790, тип -легковий вантажопасажирський, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.01.2008 року, що належить ОСОБА_1 та перебуває в заставі позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що між Банком та третьою особою -ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №490056375, відповідно до умов якого основним забезпеченням застави (предметом застави) є транспортний засіб марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, тип -легковий вантажопасажирський, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.01.2008 року. Проте, 03.08.2011 року представнику позивача стало відомо, що на виконанні Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження відносно ОСОБА_1 та постановою від 21.07.2010 року про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно боржника, у тому числі і на майно, що знаходиться в заставі Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»за вищезазначеним договором кредитування, що в свою чергу порушує законні права позивача як заставодержателя.

Від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, згідно наданого клопотання позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, причин неявки до суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не надав, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Представник третьої особи - ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк»в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

16.04.2007 року між позивачем та третьою особою - ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №490056375, у відповідності до кого сторони домовилися, що Банк надає Позичальнику кредит та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором предмет застави, а позичальник приймає кредит та передає Банку в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором предмет застави -транспортний засіб MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, тип -легковий вантажопасажирський, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.01.2008 року. Сума наданого кредиту склала 29825,15 доларів США.

Судом встановлено, що 03.08.2011 року позивачу стало відомо, що Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №20392672 від 21.07.2010 року з виконання виконавчого листа №2-692/09 від 14.10.2009 року, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ «Держощадбанк»в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Держощадбанк»України заборгованості у сумі 200120,21 грн., згідно якої накладено арешт на все рухоме майно, що належить ОСОБА_1, в тому числі й на транспортний засіб MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, тип -легковий вантажопасажирський, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.01.2008 року. Крім цього, постановою Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.08.2010 року, по вищевказаному виконавчому провадженню накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1, в т. ч. і на заставлене майно -транспортний засіб MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, тип -легковий вантажопасажирський, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 28.01.2008 року -виданий Овідіопольським районним судом Одеської області 14.10.2009 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.( ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 32 Закону визначені заходи примусового виконання рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 даного Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Зокрема, ст. 54 цього Закону встановлені норми щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Так, ч.1 ст. 54 Закону встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ст. 16 Закону, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Згідно ст. 11 Закону України ««Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2008 року за №6500615 реєстратором Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України зареєстровано заставу рухомого майна, а саме автомобіль легковий, MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, тип -легковий вантажопасажирський.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, оскільки відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, п. 4 якої накладено арешт на майно боржника та про арешт майна боржника пізніше, ніж внесено обтяження рухомого майна - у державного виконавця були відсутні підстави для задоволення вимог стягувача ВАТ «Держощадбанк»України в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Держощадбанк»за рахунок заставленого майна.

Норми ч. 2 ст. 4 вказаного Закону надають право державному виконавцю під час виконання рішень на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що державний виконавець не виконав вимоги вищенаведених норм Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач свого відношення до позову не висловив, в судове засідання не прибув і доводів позивача, викладених у позовній заяві, не спростував, тому з урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб -ОСОБА_1 та ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» про зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов'язати перший Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звільнити з-під арешту майно, а саме: транспортний засіб MITSUBISHI, L200, 2007 року випуску, колір -сірий, державний номер -НОМЕР_2, № кузову-НОМЕР_1, тип -легковий вантажопасажирський, свідоцтво про реєстрацію -НОМЕР_3, видане РЕВ -1при УДАЇ ГУ МВС України в Одеській області 28.01.2008 року, що належить ОСОБА_1 та перебуває у заставі публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк».

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Поврий текст постанови складено та підписано суддею 15.06.2012 року.

Суддя П.П.Марин

15 червня 2012 року.