Постановление суда № 24924336, 19.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

19.06.12 Справа № 5015/7137/11

УХВАЛА

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Малех І.Б.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 03.04.2012р.

у справі № 5015/7137/11

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Приорітет», м.Львів

до приватного підприємства «Альте», м.Львів

про визнання банкрутом,

за участю представників:

від скаржника -не з»явився

від боржника -не з»явився

арбітражний керуючий -Гупало Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Львівської області від 03.04.2012р. у справі № 5015/7137/11 (суддя Чорній Л.З.) про банкрутство приватного підприємства «Альте», м.Львів боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник -ДПІ у Личаківському району м.Львова подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану постанову.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Як з"ясовано судом апеляційної інстанції, апелянт -ДПІ у Личаківському районі м.Львова звертався до господарського суду Львівської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника, однак ухвалою господарського суду від 28.02.2012р. у включенні вказаних вимог до режстру вимог кредиторів - відмовлено.

Як зазначається у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»у випадку подання апеляційної скарги особою, яка не має права її подавати виключається перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом, про що останній виносить ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги до провадження.

З огляду на викладене в апеляційній скарзі та з"ясувавши обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова правом апеляційного оскарження постанови від 03.04.2012р. не наділена, а відтак апеляційне провадження підлягає припиненню як помилково порушене..

На підставі наведеного та відповідно до вимог п.1 ч. ст.80, ст.ст.86,91,106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження у справі № 5015/7137/11 на постанову господарського суду Львівської області від 03.04.2012р., порушене за апеляційною скаргою ДПІ у Личаківському районі м.Львова - припинити.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Малех І.Б.

суддя Мельник Г.І.