Постановление суда № 24893033, 05.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 року м. Київ К/9991/27495/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року

у справі № 2а-12828/08/2270/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі -відповідач) задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002552301/0/8791 від 14 жовтня 2008 року та № 0002542301/0/8792 від 14 жовтня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрбудінвест 2010»3,40 грн. відшкодування судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрбудінвест 2010»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої складено акт № 9439/23-4/33456157 від 07 жовтня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002552301/0/8791 від 14 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 085 175,00 грн. (723 450,00 грн. -основний платіж, 361 725 ,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції), та № 0002542301/0/8792 від 14 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 491 906,00 грн. (783 251,00 грн. -основний платіж, 708 655,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) та підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум згідно договорів, укладених між позивачем та Приватним підприємством Приватно-комерційною фірмою «Техноагротрейд», Приватним підприємством Промисловою фірмою «Агрозембуд», Приватним підприємством «БН-Техстан», Приватним підприємством Фірма «Октей»у зв'язку з їх нікчемністю.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на постанову Господарського суду Херсонської області від 05 червня 2008 року у справі № 13/264-АП-08, якою визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП ПКФ «Техноагротрейд»з моменту перереєстрації на громадянина ОСОБА_3 з 20 липня 2005 року та скасовано державну реєстрацію змін ПП ПКФ «Техноагротрейд», пов'язаних з перереєстрацією на громадянина ОСОБА_3 Актом Державної податкової інспекції в м. Нова Каховка № 6/15-2 від 23 квітня 2008 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ПКФ «Техноагротрейд».

Також, постановою Господарського суду Херсонської області від 05 червня 2008 року у справі № 11/322-АП-08 визнано недійсними установчі документи та реєстраційні документи ПП ПФ «Агрозембуд»з моменту державної реєстрації та первинні бухгалтерські документи ПП ПФ «Агрозембуд». Актом Державної податкової інспекції в м. Нова Каховка № 27 від 27 червня 2008 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ПФ «Агрозембуд».

Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року у справі № 2а-28/08 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП «БН-Техстан»з моменту перереєстрації на ОСОБА_4, скасовано держану реєстрацію змін до установчих документів ПП «БН-Техстан», пов'язаних з перереєстрацією зазначеного підприємства на ОСОБА_4, визнано недійсним Свідоцтво платника податку на додану вартість у період засновництва ОСОБА_4 Актом Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 45 від 18 вересня 2008 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «БН-Техстан».

Поміж іншого, відповідач посилався на те, що актом Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 57/15-248 від 19 червня 2007 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП Фірма «Октей».

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції підтримав позицію відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ПП ПКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН-Техстан».

Крім того, Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що вказані угоди укладались без мети настання реальних наслідків, а виключно з метою заволодіння майном держави, оскільки, відсутні докази, що підтверджують транспортування та зберігання товару.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП ПКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН-Техстан», зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент виписки на адресу позивача податкових накладних (серпень -грудень 2007 року) ПП ПКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН-Техстан» знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість, про що мали відповідні Свідоцтва.

В свою чергу, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання її Свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ПП ПКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН-Техстан».

Незаконним також, на думку суду апеляційної інстанції, є віднесення ТОВ «Укрбудінвест 2010»до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 144 500,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП Фірма «Октей», з огляду на те, що на момент проведення господарських операцій (липень -серпень 2007 року) контрагент позивача не мав статусу платника податку на додану вартість.

Однак, в значеній частині висновки судів як першої інстанції так і апеляційної інстанції є передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

При цьому, Закон № 168/97-ВР не зобов'язує покупця перевіряти достовірність зазначених у накладній даних, оскільки, відповідальність за достовірність цих даних несе саме продавець.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Суди, при розгляді справи, вищезазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки, не дослідили факту узгодженості дій позивача з ПП Фірма «Октей»з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, постанова суду першої інстанції -зміні в частині задоволення позову щодо віднесення ТОВ «Укрбудінвест 2010»до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 144 500,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП Фірма «Октей», з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а в решті постанову суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010» задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року.

Змінити постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року в частині задоволення позову щодо віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010»до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 144 500,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних Приватним підприємством Фірма «Октей», з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.