Решение № 24877821, 25.06.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-841/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Поповій М.В., Михайліченко Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись на ту обставину, що 07 грудня 2007 року між кредитною спілкою «Лисичанська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1003120, відповідно до умов якого кредитна спілка надала ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000 грн. під 47 % річних, при цьому позичальник взяла на себе зобов'язання погашати суму кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення.

В забезпечення виконання даного кредитного договору було укладено договір поруки № 1003120 від 07.12.2007 року між кредитною спілкою «Лисичанська кредитна спілка» та ОСОБА_2, згідно умов якого боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язанням боржника в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Позичальник ОСОБА_1 зобов'язання не виконує, відсотки за користування кредитом сплачувались нею несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на день подачі позову складається з:

основна сума боргу - 3443,92 грн.

відсотки за користування кредитом - 4982,09 грн.

пеня - 533,81 грн.

Посилаючись на умови договору та положення Цивільного Кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь КС «Лисичанська кредитна спілка» суму основного боргу - 3443,92 грн., відсотки за користування кредитом - 4982,09 грн., пеню - 533,81 грн., а всього -8959,82 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідачі позов не визнали. Представник відповідача ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення проти позову, які були ним підтримані в судовому засідання, про що представник відповідача надав пояснення та вважав, що відповідач має відповідати перед позивачем на суму 2983,67 грн.

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, до суду не з'явився, заяв про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило. Суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутність.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та перевіривши докази в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що 07.12.2007 року між Кредитною спілкою „Лисичанська кредитна спілка" (кредитодавець, позивач) та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № 1003120, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на ремонт житла в сумі 5000 грн. на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити 47 % річних (а.с. 9).

Сторони домовились про графік повернення кредиту, згідно якого встановлено суму кожного платежу та дата його сплати (п. 2.2 договору).

Прострочення сплати кредиту та процентів не зупиняє нарахування процентів, крім прийняття окремого рішення кредитодавцем (п. 2.3), у разі виникнення заборгованості сторони погодили послідовність її погашення, а саме, відповідно платежі на погашення: заборгованості за процентами, заборгованості за кредитом, поточні платежі (п. 2.4).

Позичальник також зобов'язалася в разі затримки сплати процентів чи повернення кредиту виплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочений день від сумі залишку кредиту (п. 3.2.2).

Договір набув чинності з дати його укладання (07.12.2007 року) та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п. 6.1, 6.2).

Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит в оговорені договором строки та в оговореній сумі, що сторонами справи не заперечувалося. Також не заперечувалося сторонами, що відповідач, отримавши грошові кошти в сумі 5000 грн. свої зобов'язання щодо їх повернення у повному обсязі не виконала, повернувши 2983,59 грн., внаслідок чого виникла заборгованість. Спір між сторонами виник з приводу грошової суми, що підлягає поверненню, з письмових заперечень представника відповідача та з його усних пояснень вбачається, що відповідачка вважає, що сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, адже кінцевий термін виконання договору не визначено певною датою, внаслідок чого і було нараховано борг, тому на думку представника позивачки, вона має сплатити 2016,33 грн. (5000 грн. -2983,67 грн.).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Виконання зобов'язання у належний термін - це один з елементів належного виконання зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦПК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит. Відповідач свої зобов'язання, вказані в договорі не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, підтверджена відповідним розрахунком (а.с. 11). Ставити дані розрахунку під сумнів у суду підстав не має, адже сума заборгованості витікає з умов договору укладеного між сторонами та утворилася з причин неналежного його виконання відповідачем.

Згідно умов договору платежі мали здійснюватись в оговорених сумах з 31.01.2008 року по 29.12.2008 року, сторони погодили, що прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів, а строк дії договору - до повного його виконання. Суд робить висновок, що у момент укладання кредитного договору сторони досягли згоди щодо його істотних умов, зокрема щодо строків повернення кредиту. Тому суд не приймає доводів представника відповідача та розцінює їх як бажання відповідача ухилитись від належного виконання грошового зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки кредитний договір є забезпеченим договором поруки, за яким ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність перед кредитною спілкою (а.с. 10), суд вважає за можливе задовольнити позов та стягнути суму боргу з відповідачів солідарно.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем витрати по оплаті державного мита в сумі 89,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. (а.с. 2,3).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 59,60, 88,169,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст. 509,525,526 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»(МФО 304621, р/р 2650804422, в ЛФ ОАО АБ „Укргазбанк" код ЗКПО 25876348) заборгованість за кредитним договором № 1003120 від 07.12.2007 року в сумі 8959,82 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 82 копійки), судові витрати в сумі 209,59 грн. (двісті дев'ять гривень 59 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов