№ 24834576, 15.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

15 червня 2012 р. Справа № 2н/0270/107/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

Суддів: Альчука Максима Петровича

Чернюк Алли Юріївни

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, територіального управління Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2010 року позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до відповідачів - Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Господарського суду Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплаченої заробітної плати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 р., вказаний позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України; стягнути з Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) на користь:

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недоплачену заробітну плату в розмірі 67636,54 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот тридцять шість гривень 54 копійки) станом на 01.04.2010 року; компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 71885 грн. (сімдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят п'ять гривень);

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) недоплачену заробітну плату в розмірі 68665,07 грн.(шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 07 копійок) станом на 01.04.2010 року; компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 73085,20 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят п'ять гривень 20 копійок); недоплачену заробітну плату в розмірі 6672,99 грн. (шість тисяч шістсот сімдесят дві гривні 99 копійок) та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 5793,66 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 66 копійок);

ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) недоплачену заробітну плату в розмірі 65748,93 грн. (шістдесят п'ять тисяч сімсот сорок вісім гривень 93 копійки) станом на 01.04.2010 року; компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 70637,91 грн. (сімдесят тисяч шістсот тридцять сім гривень 91 копійку); компенсацію вартості путівки на санаторно-курортне лікування в сумі 676 грн. (шістсот сімдесят шість гривень).; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що: позивач ОСОБА_2 з 26.03.1993 року працював на посаді судді Староміського районного суду м. Вінниці, з 12.08.2009 року працює на посаді судді апеляційного суду Вінницької області; позивач ОСОБА_3 з 26.04.1999 року працювала суддею Ленінського районного суду м. Вінниці; з 27.04.2002 року працювала на посаді судді Староміського районного суду м. Вінниці, з 18.06.2008 року працює на посаді судді апеляційного суду Вінницької області; позивач ОСОБА_4 з 02.11.1999 року працює на посаді судді Староміського районного суду м. Вінниці ( постановою ВРУ від 21.10.2004 року обрана безстроково).

03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією Постановою встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 було доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться."

Однак, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. у справі за позовом особи 1 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. згадані судові рішення залишено без змін.

Тому суд дійшов висновку, що рішеннями вказаних вище судів відновлено в повному обсязі постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів" у співвідношенні посадових окладів до розміру мінімальної заробітної плати, яка набрала чинності з 01.01.2006 року. Тобто, розмір посадового окладу суддів повинен встановлюватись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати помноженому на відповідний коефіцієнт (для суддів - 8,5; для заступника голови суду - 9,5) та змінюватись відповідно зі зміною розміру заробітної плати.

При цьому, при визначенні розміру мінімальної заробітної плати, на думку суду, слід враховувати, що законами України про державні бюджети України на 2010, 2011 роки та Законом України від 20.10.2009 р. за № 1646-VІ "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати: у 2010 році з 01.01.2010 р. - 869 гривень, з 01.04.2010 р. - 884 гривні, з 01.07.2010 р. - 888 гривень, з 01.10.2010 р. - 907 гривень, з 01.12.2010 р. - 922 гривні; у 2011 році з 01.01.2011 р. - 941 гривня, з 01.04.2011 р. - 960 гривень, з 01.10.2011 р. - 985 гривень, з 01.12.2011 р. - 1004 гривні. Тому, суд дійшов висновку, що заробітна плата позивачам протиправно нараховувалася не із урахуванням вказаних розмірів мінімальної заробітної плати, що й стало підставою для задоволення позову.

У квітні 2012 року відповідачем - Державною судовою адміністрацією України подано до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270.

Обґрунтовуючи доводи заяви, відповідач посилається на те, що підставою для ухвалення рішення суду першої інстанції від 4 серпня 2011 року була постанова Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 було задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.

У зв'язку із цим, відповідач у заяві просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позову повністю.

Особи, які беруть участь у справі не забезпечили участь уповноважених представників у судовому засіданні, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Тому, суд керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України вбачає підстави для розгляду та вирішення вказаної справи у порядку письмового провадження та згідно ч. 1 ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270 слід задовольнити із наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що: позивач ОСОБА_2 з 26.03.1993 року працював на посаді судді Староміського районного суду м. Вінниці, з 12.08.2009 року працює на посаді судді апеляційного суду Вінницької області; позивач ОСОБА_3 з 26.04.1999 року працювала суддею Ленінського районного суду м. Вінниці; з 27.04.2002 року працювала на посаді судді Староміського районного суду м. Вінниці, з 18.06.2008 року працює на посаді судді апеляційного суду Вінницької області; позивач ОСОБА_4 з 02.11.1999 року працює на посаді судді Староміського районного суду м. Вінниці ( постановою ВРУ від 21.10.2004 року обрана безстроково).

Нарахування та виплата заробітної плати в оспорюваний позивачами період проводилася із урахуванням того, що 03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією Постановою встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 було доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться."

Вінницький окружний адміністративний суд приймаючи постанову від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270, яку просить переглянути відповідач за нововиявленими обставинами, та визначаючись щодо наявності у позивачів права на нарахування та виплату йому заробітної плати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати іншого, аніж передбачений пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р., враховував, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р., що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. у справі за позовом особи 1 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. згадані судові рішення залишено без змін.

Саме скасування постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" на думку відповідача є ново виявленою обставиною, що свідчить про наявність підстав для прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Надаючи оцінку доводам заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270 колегія суддів бере до уваги, що в силу ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є в тому числі скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 було задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині відмовлене.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 відмовлено повністю, а вказану постанову залишено без змін.

Тому, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. слід вважати такою, що набрала законної сили 01.03.2012 року.

Враховуючи вказані обставини та керуючись п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, якою скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" слід вважати нововиявленою обставиною, а факт скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 р. свідчить про безпідставність позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Отже, враховуючи що заробітна плата позивачам в оспорюваний період виплачувалася на підставі та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці суддів", із урахуванням доповнень внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310, а чинність вказаної Постанови відновлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Беручи до уваги, що відповідачем витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз не понесено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для компенсації судових витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 245, 252, 253, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270 задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року в адміністративній справі № 2а/1524/10/0270 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, територіального управління Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплаченої заробітної плати відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович

Судді Альчук Максим Петрович

Чернюк Алла Юріївна