Постановление суда № 2475219, 10.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

№К-12948/06

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді:Костенка М.І.

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства „Галицький комерційно-торговий центр” до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою ДПІ у Галицькому районі м. Львова на Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2654-25/322, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2004 року приватне підприємство „Галицький комерційно-торговий центр” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 10.06.2004р. №0002882320/04-23-4/32181281/, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12472,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2004р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2654-25/322, позов було задоволено.

Рішення судів ґрунтуються на тому, що включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість - 12472,17 грн. є правомірним, оскільки підтверджене податковою накладною, яка відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ДПІ у Галицькому районі м. Львова звернулася із касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2654-25/322 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Обґрунтовуючи касаційні вимоги, ДПІ у Галицькому районі м. Львова посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції було неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, та при винесенні рішень порушено норми матеріального права, зокрема, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами тематичної документальної перевірки позивача з питання достовірності визначення податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2004 року та на підставі Акта перевірки, від 09.06.2004р. №196/23-4/32181281/1527, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2004р. №0002882320/04-23-4/32181281/, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12472,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що 21.08.2001р. позивач відніс до складу податкового кредиту податкову накладну від 04.02.2004р. №НН-2-04025 на загальну суму 74833,04 грн., в тому числі 12472,17 грн. податку на додану вартість, яка на момент проведення перевірки не була представлена, чим порушив пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Як вірно вказують суди, задовольняючи позов, відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як встановлено судами про розгляді справи, позивачем у лютому 2004 року до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість на загальну суму 14 934,00 грн., зокрема, включено суму 12472,17 грн., яка підтверджена податковою накладною від 04.02.2004р. №НН-2-04025, отримана від ПП „Галицькі інформаційні системи” на загальну суму 74833,04 грн., в т.ч. ПДВ 12472,17 грн. Суди зазначають, що дана податкова накладна відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та вказують на те, що не встановивши обставини, з огляду на які податкові накладні можуть вважатись фіктивними чи недійсними, податковий орган не мав права виключати з податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг) на підставі податкових накладних.

Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2654-25/322, відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2654-25/322 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді: Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва

Т.М. Шипуліна

Є.А. Усенко

Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко

судді: підпис Л.І. Бившева

підпис Г.К. Голубєва

підпис Є.А. Усенко

підпис Т.М. Шипуліна

З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка