№ 24737475, 12.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. № 2а-2932/12/1370

10 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Качур Р.П.

за участю секретаря судового засідання Подібки М.З.

представника позивача Гаяс Т. І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак О. В. про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

3 квітня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак О. В. про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 31835177 від 23.03.2012 року.

У судовому засіданні 17.04.2012 року було замінено неналежного відповідача головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак О. В. на належного -Головне управління юстиції у Львівській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлений, що підтверджено розпискою про вручення судової повістки; заперечення проти позову не подав.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13.03.2012 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О. В. прийнято постанову ВП № 31286840 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 545494,20 грн.

23.03.2012 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О. В. прийнято постанову ВП № 31835177 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ВП № 31286840, виданої 13.03.2012 року, про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»545494,20 грн. виконавчого збору.

Позивач вважає, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята з порушенням ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки сума зобов'язання є меншою від трьох мільйонів гривень, відповідачем порушено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, відтак постанова про стягнення виконавчого збору не може виконуватись підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 17 цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 20 цього ж Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 21 цього ж Закону на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з ч. 1 ст. 25 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Судом встановлено, що державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення, за яким сума зобов'язання становить 545494,20 грн., чим порушено правила підвідомчості виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, встановлені ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». У випадку пред'явлення до виконання виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення, відповідач був зобов'язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 162 КАС України, позовні вимоги державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 31835177 від 23.03.2012 року підлягають до задоволення, оскільки судом встановлено порушення відповідачем вимог ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та касувати постанову ВП № 31835177 від 23.03.2012 року про відкриття виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О. В. на виконання постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ВП № 31286840 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 545494,20 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(ЄДРПОУ 01059900, м. Львів, вул. Гоголя, 1) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.