Постановление суда № 24716751, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року м. Київ К-31189/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - Дергачівська МДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010

у справі № 2-а-38660/09/2070

за позовом державного підприємства «Івашківський спиртзавод»(далі -Підприємство)

до Дергачівської МДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2008 № 0008102311/0 з мотивів відсутності з боку Підприємства порушень податкового законодавства під час формування податкового кредиту у перевірений період.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Дергачівська МДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про незаконне включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості сировини, яку не було враховано у валових витратах Підприємства, а також про відсутність документального підтвердження зв'язку витрат позивачем на оплату спірних товарів та послуг з господарською діяльністю Підприємства.

У запереченні на касаційну скаргу Підприємство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Дергачівської МДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Дергачівською МДПІ було проведено виїзну планову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.06.2008, оформлену актом від 25.09.2008 № 1018/23-104/00375250. За наслідками цієї перевірки контролюючим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 316 926 грн. (у тому числі 211 284 грн. за основним платежем та 105 642 грн. за штрафними санкціями). Підставою для цього донарахування стали такі висновки Дергачівської МДПІ:

включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у складі вартості товару (спирту ректифікованого для промислової переробки) без одночасного відображення витрат на оплату цієї продукції у складі валових витрат Підприємства;

віднесення до податкового кредиту у вересні 2007 року сум ПДВ за податковими накладними, складеними суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1.) за наслідками надання послуг з автомобільного перевезення, без наявності документів на підтвердження господарської мети операції з поставки цих послуг;

відображення у реєстрі податкових накладних за грудень 2007 року податкової накладної від 22.02.2007 № 4, одержаної від постачальника (приватного підприємства «Віват») у лютому 2007 року, за відсутності доказів надходження сировини (меляси) від названого постачальника.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, наведена вимога Закону не містить такої умови формування податкового кредиту як кореспондуюче відображення витрат на оплату придбаних товарів (робіт, послуг) у складі валових витрат платника. А відтак суди, встановивши факт придбання спирту для промислової переробки відповідно до наряду на відпуск спирту етилового з харчової сировини від 04.10.2007 № 582 (що підтверджується первинними документами, як-от -договором поставки, товарно-транспортними накладними на переміщення спирту, податковими накладними тощо), дійшли правильного висновку про правомірне включення Підприємством суми ПДВ у складі вартості цієї продукції до податкового кредиту.

Правильною є і надана судами правова оцінка обставин справи щодо законності відображення позивачем у податковому обліку операцій з поставки транспортних послуг, виконаних СПД ОСОБА_1 Так, реальність надання цих послуг податковим органом не заперечується, тоді як зміст договору на перевезення вантажу (меляси бурякової) автомобільним транспортом від 13.02.2006 свідчить про використання позивачем цих послуг у господарській діяльності. Податковим органом, у свою чергу, не наведено достатньо переконливих доводів на спростування цієї обставини.

За наслідками дослідження наявних у справі доказів (договору зберігання, договору купівлі-продажу, акта приймання-передачі майна, видаткової накладної тощо) судами було встановлено факт придбання позивачем у лютому 2007 року у приватного підприємства «Віват»меляси бурякової, яка знаходилася на зберіганні у Підприємства; податкова накладна, виписана постачальником за наслідками цієї поставки, була включена до реєстру податкових накладних у тому самому звітному періоді (тобто у лютому 2007 року). Наведене спростовує твердження скаржника про віднесення вказаної податкової накладної до реєстру податкових накладних у грудні 2007 року.

З урахуванням викладеного суди обґрунтовано задовольнили позов, а тому процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 у справі № 2-а-38660/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко