№ 2470855, 27.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.11.2008 р.                                                                                                               № 6/45

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянську Я.І. , судді Винокурова К.С. Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Назарова О.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поллі-Сервіс"

доДержавна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва Головне управління Державного казначейства у м. Києві простягнення заборгованості до відповідача 1Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва відповідача 2Головного управління державного казначейства України у місті Києві простягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі

за участю пред-ставників сторінпозивача Суліма Т.В. (довіреність від 21.11.2008 р.), Никитюк Н.О. (довіреність від 04.02.2008 р.)

Відповідача 1 Лук’янець С.М. (довіреність від 05.02.2008 р. № 32); Бурківська Н.Л. (довіреність від 22.01.2008 р. № 2); Чуб А.В. (довіреність від 05.02.2008 р. № 33); Ярмак М.М. (довіреність від 22.01.2008 р. № 14)

Відповідача 2 Субота О.В. (довіреність від 22.01.2008 р. № 05-30/508) На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Поллі - Сервіс»звернулось в суд з позовом до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва та відповідача 2 Головного управління державного казначейства України у місті Києві про відшкодування з Державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 2003698,67 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства. Заявою від 31.01.2008 р. № 39 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у м. Києві на користь ТОВ «Поллі - Сервіс»бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 2003698,67 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Поллі - Сервіс»судові витрати в розмірі 26 700,00 грн., з яких 1700,00 грн. –судовий збір, 25000,00 грн. –витрати на правову допомогу.

В ході судового розгляду позивач повторно уточнив позовні вимоги та просив стягнути бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 607597,29 грн. та судові витрати в розмірі 26700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач здійснив поставку (імпорт) робочої лінії для перфорації оцифрованого образу фізичної особи та номера буклету паспорта Bookmaster 220 відповідно до Генерального договору від 03.05.2004 р., укладеного з компанією Projekt Finance Development International LLC. Відповідно до 7.2.7 п. 7.2, п.п. 7.5.2 п. 7.5 та п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Поллі - Сервіс»подало податкову декларацію з податку на додану вартість та заяву до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з метою відшкодування податку на додану вартість.

Актом від 02.08.2007 р. № 2921/2304/32912338 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2003698,67 грн., заявлена позивачем в декларації за квітень 2007 р. підтверджена для відшкодування.

Однак, відповідач 1 не надав висновок, як це передбачено п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачу 2.

Тому, на думку позивача, дії відповідачів в частині відмови в бюджетному відшкодуванні суми податку на додану вартість є неправомірними.

Відповідач-1 –ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з позовом не погодився та надав заперечення в яких зазначив, що в березні 2007 р. ТОВ «Поллі - Сервіс»було імпортовано товарно –матеріальні цінності фактурною вартістю 12179840,99 грн., ПДВ сплачений на митниці в березні 2007 р. (згідно даних ВМД та виписки банку) складає 2535731,37 грн., в квітні 2007 загальною фактурною вартістю 1 243 455,34 грн., ПДВ сплачений на митницю в квітні 2007 року (згідно даних ВМД, виписки банку) складає 264 874,48 грн., а саме робоча лінія для перфорації оцифрованого образу фізичної особи та номера буклету паспорта Bookmaster 220, загальною фактурною вартістю 11 932 088,49 грн. (1:6,606915), ПДВ сплачений митним органам –2 481 874,41 грн. та ін.

Інвентаризація основних засобів (автотранспорту) та коштів суб'єкта господарювання у ході перевірки не проводилась. Працівниками ДПІ здійснено виїзд за місцезнаходженням підприємства, проведено огляд та інвентаризацію імпортованого обладнання станом на 06.06.2007р., згідно наказу ТОВ „Поллі-Сервіс" від 06.06.2007 № 46, інвентаризаційного опису № ПС-1 від 08.06.2007 із фіксуванням у вигляді фотографій.

За результатами перевірки було складено акт від 02.08.2007р. № 2921/2304/32912338, яким встановлено порушення пп. 7.4.4, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р № 168/97-В із змінами та доповненнями, зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 43,33 грн. підтверджено до відшкодування по декларації за квітень 2007 року суму ПДВ в розмірі 2 003 698,67 грн.

Окрім того, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва вказує на те, що згідно з випискою Дарницького відділення державного казначейства України у м. Києві від 26.04.2008 р. сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1396101,38 грн. була повернута на розрахунковий рахунок ТОВ «Поллі-Сервіс». Залишок суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 607597,29 грн. був використаний позивачем шляхом несплати податкових зобов’язань з ПДВ, заявлених Товариством у деклараціях з ПДВ.

Тому, на думку відповідача ДПІ у Дарницькому районі м. Києва не має підстав для надання висновку на відшкодування суми податку на додану вартість на суму 607597,29 грн..

Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на той факт, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва не надавала висновок на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 607597,29 грн. позивачу до відповідного органу Державного казначейства. Таким чином, Головне управління Державного казначейства України у м. Києві не мало правових підстав для відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Поллі Сервіс»вказаної суми.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

BСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі - Сервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку за квітень 2007 року. Підставою виникнення від’ємного значення об’єкту оподаткування податку на додану вартість в березні та квітні 2007 р. є 80,6% імпортних операцій від загального обсягу придбання –придбання товарно-матеріальних цінностей для подальшої реалізації (в травні, червні 2007 р.).

В березні 2007 р. ТОВ «Поллі - Сервіс»було імпортовано товарно –матеріальні цінності фактурною вартістю 12179840,99 грн., ПДВ сплачений на митниці в березні 2007 р. (згідно даних ВМД та виписки банку) складає 2535731,37 грн., в квітні 2007 загальною фактурною вартістю 1 243 455,34 грн., ПДВ сплачений на митницю в квітні 2007 року (згідно даних ВМД, виписки банку) складає 264 874,48 грн., а саме робоча лінія для перфорації оцифрованого образу фізичної особи та номера буклету паспорта Bookmaster 220, загальною фактурною вартістю 11932088,49 грн. (1:6,606915), ПДВ сплачений митним органам - 2481874,41 грн. та ін.

Інвентаризація основних засобів (автотранспорту) та коштів суб'єкта господарювання у ході перевірки не проводилась. Працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва здійснено виїзд за місцезнаходженням підприємства, проведено огляд та інвентаризацію імпортованого обладнання станом на 06.06.2007р., згідно наказу ТОВ „Поллі-Сервіс" від 06.06.2007 № 46, інвентаризаційного опису № ПС-1 від 08.06.2007 із фіксуванням у вигляді фотографій.

За результатами перевірки було складено акт від 02.08.2007р. № 2921/2304/32912338, яким встановлено порушення пп. 7.4.4, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р № 168/97-В із змінами та доповненнями, зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 43,33 грн. підтверджено до відшкодування по декларації за квітень 2007 року суму ПДВ в розмірі 2 003 698,67 грн.

Так, згідно вимогами п.п..7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідач зазначає, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ»від 18.08.2005 р. № 350, до Головного відділу податкової міліції ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було передано довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування , згідно відповіді ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 10.08.2007 р. № 3054/7/26-2/3 підтвердити суму бюджетного відшкодування не надається за можливе, оскільки необхідно проведення додаткової інвентаризації отриманого Товариством обладнання.

Згідно з випискою Дарницького відділення державного казначейства України у м. Києві від 26.04.2008 р. сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1396101,38 грн. була повернута на розрахунковий рахунок ТОВ «Поллі-Сервіс». Залишок суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 607597,29 грн. був використаний позивачем шляхом несплати податкових зобов’язань з ПДВ, заявлених Товариством у деклараціях з ПДВ.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, компанією Projekt Finance Development International LLC 06.03.2007 р. на виконання генерального договору від 03 травня 2004 року, здійснено поставку ТОВ «Поллі-Сервіс»(далі - Позивач) робочої лінії для перфорації оцифрованого образу фізичної особи та номера буклету паспорта Bookmaster 220 (далі - Товар або обладнання), загальною вартістю 1 806 000,00 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) Євро.

Факт поставки Товару підтверджується вантажною митною декларацією №100000007/7/82127 від 06.03.2007 р. (далі - ВМД) (копії документів наявні в матеріалах справи). В графі 47 ВМД якої відображена сума ПДВ та всіх митних платежів, а саме:

-          ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, 20% - 2 481 874 грн. 41 коп.; -          митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів - 5 050 грн. 00 коп.;

-          мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 4% - 477 283 грн. 54 коп., всього 2 964 207 грн. 95 коп. Сплата вищезазначених сум підтверджується платіжним дорученням № 2774 від 05 березня 2007 року.

          Відповідно до підпункту 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі –Закон № 168/97-ВР, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

          Згідно з пп. 7.5.2 п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, для операцій із імпорту товарів датою виникнення права позивача на податковий кредит вважається дата сплати їм податку по податкових зобов'язаннях згідно з п. п. 7.3.6 цієї статті, в якому йдеться про те, що датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

          21 травня 2007 року у відповідності з пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, позивачем було подано до ДПІ у Дарницькому районі (далі - Відповідач 1) податкову декларацію, в якій відображено суму, яка бюджетному відшкодуванню - 2 003742,00 грн. (рядок 23, 24, 25, 25.1), заяву про суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

          При цьому, згідно з вимогами Закону № 168/97-ВР, позивач в 5-денний термін після подання декларації відповідачу 1, подав у Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (далі –відповідач 2) податкову декларацію з ПДВ, що підтверджується відміткою на першому аркуші податкової декларації № 37838 від 21.05.2007 р.

Згідно з пп.7.7.5 та пп.7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, на проведення дій щодо бюджетного відшкодування встановлені такі строки:

-          30 (тридцять) днів на проведення податковим органом документальної невиїзної перевірки;

-          30 (тридцять) днів на проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки;

-          5 (п'ять) днів на надання податковим органом органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

-          5 (п'ять) операційних днів на перерахування органом державного казначейства платнику податку суми бюджетного відшкодування.

          Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6).

В силу п. 10.4 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органу.

Згідно з п. 14 ст. 1 Митного Кодексу України митне оформлення-виконання митними органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.          

Метою митного контролю є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України ... товарів і транспортних засобів, (ст. 70 Митного кодексу України).

Відповідно до «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 (далі-Положення № 574) вантажна митна декларація (далі -ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим... а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до Положення № 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення: якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД; в інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Відповідно до ст. 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, ВМД №100000007/7/82127 була прийнята Київською регіональною митницею 06.03.2007 року.

Крім того, абзацем першим п. 8 Положення № 574 передбачено, що ВМД заповнена у звичайному порядку вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій (абзац 2 пункту 8 Положення).

Відповідно до пп. 7.2.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з нормами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті ( пп. 7.5.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою (пп. 7.3.6. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Право позивача на отримання податкового кредиту та сплата податкових зобов'язань підтверджено оформленою ВМД №100000007/7/82127 від 06.03.2007 року.

Відповідно до пп. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом ( пп. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Позивачем на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»21.05.2007 року була подана до відповідача 1 податкова декларація з ПДВ за квітень 2007 року ( вх. № 37838), Розрахунок суми бюджетного відшкодування ( вх. № 37839) та Заява про повернення суми бюджетного відшкодування ( вх. № 37841).

Аналогічні приписи містить положення пункту 5.12. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 166 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054), відповідно до якого, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) до податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) до податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва 12.03.2008 р. був поданий до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві реєстр від 12.03.2008 р. № 19 та висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 12.03.2008 р. № 0000000179 на суму 1396101,38 грн.

Згідно виписки Дарницького РВДК від 26.04.2008 р. сума відшкодування у розмірі 1396101,38 грн. була повернута на розрахунковий рахунок ТОВ «Поллі - Сервіс». Таким чином, залишок невідшкодованої суми складав 607597,29 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. було зобов’язано позивача та відповідача 1 скласти акт звірки сум бюджетної заборгованості, які підлягають до відшкодування. Як вбачається з акту звірки від 01.11.2008 р., станом на 30.09.2008 р. складає 0,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем були подані декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 р. № 130752, за лютий 2008 р. №13284 та серпень 2008 р. №92272. Як вбачається з вказаних декларацій, станом на 30.09.2008 р. залишок невідшкодованої суми, заявленої ТОВ «Поллі - Сервіс»в рахунок майбутніх платежів становить 1878583,45 грн., який складається з 1 566 151,45 грн. по податковій декларації №130752 від 17.01.2008 р.; 121 620,00 грн. по податковій декларації № 29609 від 21.04.2008 р.; - 190 812,00 грн. по податковій декларації № 92272 від 22.09.2008 р. Зобов’язання з податку на додану вартість ТОВ «Поллі - Сервіс»до бюджету не сплачувалися.

Як вже зазначалося вище, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва 12.03.2008 р. до Головного управління Державного Казначейства України у м. Києві подано реєстр від 12.03.2008 р. № 19 та висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 12.03.2008 № 0000000179 на суму 1 396 101,38 грн. та була повернута позивачу.

          Тобто, сума ПДВ, яка була заявлена до відшкодування, у відповідності до вимог п.1.6 Наказу ДПА України від 18.07.2005 р. № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС»була проведена в особовому рахунку платника податків в хронологічному порядку згідно з по поданими позивачем деклараціями.

Тобто, залишок суми, заявленої позивачем до відшкодування з державного бюджету в розмірі 607597,29 грн. був використаний ТОВ «Поллі-Сервіс»в рахунок погашення податкових зобов’язань.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:

1) операцій з коштами державного бюджету;

2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету (ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п. 4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом ДПА України та ДК України від 02.07.1997 № 209/72 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

          Таким чином, відповідач 2 у відповідності до пп. 7.7.6. п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР, перерахував позивачу 1396101,38 грн. - суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Щодо стягнення суми витрат на правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Поллі - Сервіс»та Адвокатським об’єднанням «Адвокатська компанія «Котул, Вершигора, Павловський та партнери»укладений договір від 19.10.2007 р. про надання юридичної допомоги. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 05.12.2007 р. до Договору про надання юридичних послуг від 19.10.2007 р., розмір винагороди за надання правової допомоги складає 25000,00 грн. Розрахунок між сторонами підтверджується платіжним дорученням від 05.02.2008 р. № 4546 на суму 25000,00 грн.

Право підприємств, установ організацій на звернення до судів з позовами про захист порушеного чи оспорюваного права, охоронюваного законом інтересу, закріпленому ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, кореспондує обов'язок суду забезпечити такий захист відповідно до вимог закону. При цьому статтею 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представники беруть участь у адміністративному процесі на основі договору або закону. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво у суді.

Суд вважає, що відсутній прямий причинний зв'язок між прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень і витратами позивача, пов'язаними із представництвом його інтересів у суді, оскільки такий зв'язок передбачає обов'язковість, неминучість і безальтернативність однієї події як наслідку іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, спричинення збитків позивач пов'язує з прийняттям податковим органом незаконних податкових повідомлень-рішень та зазначає, що вони понесені у зв'язку з винесенням інспекцією таких рішень, в результаті чого позивач був змушений укласти угоду із захисником.

Згідно з нормами діючого цивільного законодавства, відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи, якій такі збитки спричинені, а цивільно-правова відповідальність за збитки настає за наявності умов, що визначають зміст деліктного правовідношення, а саме наявності шкоди, неправомірних дій та причинного зв'язку між ними.

Виходячи зі змісту статті 440 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна юридичній особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Слід зазначити, що визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятими керівником контролюючого органу за наслідками розгляду матеріалів перевірки результатів діяльності платника податків, ще не свідчить, що будь - хто з працівників інспекції (під час перевірки, складання акту, прийняття рішення) порушив умови та порядок здійснення своїх посадових обов'язків або припустився незаконних дій при виконанні службових повноважень.

Протиправна поведінка працівників відповідача, чи незаконність їх діяльності не доведена позивачем, відповідні факти не встановлені.

Таким чином, заявлена вимога про стягнення суми витрат на правову допомогу не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову в позовних вимогах в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідачі, як суб’єкти владних повноважень, довели правомірність своїх дій при відмові у наданні відшкодування суми податку на додану вартість.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя                                                                       Добрянська Я.І.

Судді                                                                                                     Винокуров К.С.                                                                                                     Ковзель П.О.