№ 246775, 09.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.06 р. Справа № 41/297а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського судуДонецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м. Сніжне

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.08.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.08.2006р., прийнятого відповідачем.

Заявою по справі № 2348/08 від 12.10.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.09.2006р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не дотримані законодавчо встановлені вимоги, необхідні для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Позивач стверджує, що податкові зобов’язання, що стали підставою для застосування штрафних санкцій, по-перше, неузгоджені, а, по-друге, відсутня обставина їх несвоєчасної сплати.

Відсутність узгодження позивач обґрунтовує тим, що законодавством не передбачено узгодження податкових зобов’язань через рішення про правонаступництво, що на його думку і стало підставою для висновків відповідача про порушення позивачем строків сплати податкових зобов’язань.

Відсутність обставин несвоєчасної сплати податкових зобов’язань обгрунтовується позивачем тим, що податковий борг за 2005 рік був самостійно погашений позивачем за рахунок платежів, які позивач здійснював для сплати податкового зобов’язання за 2006 рік.

Відповідач надав заперечення до позову, у яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно акта перевірки на протязі встановлених термінів за період з 30.06.2005р. по 05.09.2006р. були виявлені порушення п.п. 5.3.1. п. 5. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилось у несвоєчасній (із затримкою на 414 календарних днів) сплаті узгоджених сум податкових зобов’язань у розмірі 30416,86 грн. із збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідач вважає прийняття спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтованим, оскільки, на його думку наявні всі підстави для застосування штрафу на підставі п.п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У засіданні суду відповідач надав пояснення, що при прийнятті рішення ним враховувались положення п. 7.7. ст.7 Закону України № 2181. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем у платіжних дорученнях не вказаний період 2006 року, за який сплачено платіж із збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідачем додатково, на вимогу суду наданий розрахунок штрафних санкцій, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням.

Позивачем надані заперечення щодо отриманих від відповідача розрахунку, відповідно до яких він зазначає, що документи, на підставі яких відповідачем визначено узгодженість податкових зобов’язань позивача не мають нічого спільного із документами, які передбачені Законом України № 2181, отже не є документами на підставі яких здійснюється узгодження податкових зобов’язань. Також, позивач стверджує, що спірні податкові зобов’язання ним не сплачувались, а відповідними платіжними дорученнями сплачені податкові зобов’язання за 2006 рік, про що у них і зазначено.

У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: про правовий статус позивача, про повноваження особи, якою підписано позовну заяву, податкове повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.09.2006р., акт № 180/15-31906124 від 11.09.2006р. з додатком, платіжні доручення № 1612 від 18.08.2006р., № 1685 від 23.08.2006р., № 1423 від 31.07.2006р., облікові картки позивача станом на 31.08.2006р., розрахунок штрафних санкцій, акти звіряння розрахунків з бюджетом станом на 05.07.2006р., 31.07.2006р., 18.08.2006р., 23.08.2006р., листи позивача до відповідача № 426/06-07 від 04.07.2005р., № 446/06-07 від 04.07.2005р.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши заперечення та пояснення сторін, суд встановив наступне:

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за кодом 31906124.

11.09.2006р. керівником відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №№ №0003021540/0, якими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосований штраф в сумі 15208,44 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 414 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання із збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 30416,86 грн.

Відповідачем на вимогу суду наданий розрахунок штрафних санкцій, з якого вбачається, що підставою для визначення узгоджених сум податкових зобов’язань, а також підстав їх виникнення відповідачем визначені рішення про правонаступництво № ПИС1492/10 від 05.07.2005р. та № 1535/10 від 06.07.2005р. Судом досліджені ці документи та з’ясовано, що це є листи позивача до відповідача № 426/06-07 від 04.07.2005р. та № 446/06-07 від 04.07.2005р., з проханням передачі податкової заборгованості по особовим карткам структурних підрозділів ДП “ДУЕК” на особові картки позивача.

Відповідачем визначені граничні строки сплати податкових зобов’язань за наведеними листами та встановлені фактичні дати їх сплати, а саме, граничний строк сплати за “рішенням” № ПИС1492/10 від 05.07.2005р. (лист № 426/06-07 від 04.07.2005р.) встановлено як 05.07.2005р. при фактичній сплаті 04.08.2006р., 18.08.2006р., 23.08.2006р.; граничний строк сплати за “рішенням” № 1535/10 від 06.07.2005р. (лист № 446/06-07 від 04.07.2005р.) встановлено як 06.07.2005р. при фактичній сплаті 23.08.2006р.

Такі обставини стали підставою для висновків про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань та застосування штрафів в сумах, відповідно, 9773,38 грн., 2430,07 грн., 2112,91 грн., 892,07 грн., тобто, в загальному розмірі 15208,43 грн., що і складає суму спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивач в цій частині проти застосування штрафних санкцій заперечує, посилаючись на неузгодженість податкових зобов’язань, визначених відповідачем, як узгоджені, а також на фактичну несплату ним сум збору за забруднення навколишнього середовища, визначених позивачем, як сплачені.

Відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, наведені норми п.п. 17.1.7 ст. 17 закону передбачають застосування штрафів у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Цим Законом, тобто Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (ст. 5) передбачено два шляхи виникнення у платника податків узгодженого податкового зобов’язання: перший - податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), другий - податкове зобов’язання нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього закону, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні та неоскаржене платником податків у апеляційному або судовому порядку. Інших граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань цей закон не встановлює.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується поясненнями сторін та зазначалось вище, узгодженість податкових зобов’язань позивача визначена через наявність листів позивача про зміни до особових рахунків, що не передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тобто, у даному випадку узгодження податкових зобов’язань, які стали підставою для застосування штрафу в порядку, визначеному законом, не відбувалось.

Крім того, відповідачем безпідставно та не обґрунтовано визначено граничні строки сплати таких податкових зобов’язань як 05.07.2005р. та 06.07.2005р. (як дати отримання відповідачем листів позивача), оскільки це також не відповідає вимогам статей 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на викладене суд погоджується з твердженням позивача про відсутність узгодженого в порядку, встановленому спеціальним законодавством, податкового зобов’язання, а також зазначає про необґрунтоване визначення відповідачем граничних строків сплати, що має наслідком необґрунтоване визначення кількості днів затримки сплати та розміру штрафних санкцій.

Щодо тверджень позивача про відсутність факту сплати податкових зобов’язань, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5.цього ж закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а суму, визначену контролюючим органом - протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Згідно до ст. 9. Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Як зазначалось, відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити висновок, що ним пов’язане: виникнення та наявність податкового зобов’язання за відповідний податковий період або у відповідних умовах (у випадку їх визначення контролюючим органом), строки сплати саме цих податкових зобов’язань (тобто визначених відповідною податковою декларацію за відповідний податковий період або контролюючим органом), а також, відповідальність за порушення строків сплати саме цих податкових зобов’язань, у випадку їх сплати платником податків.

Тобто, визначення розміру штрафної санкції, а отже і їх застосування податковим органом можливе лише у разі, коли платником податку сплачена саме узгоджена ним (або визначена контролюючим органом) сума податкового зобов’язання, і розрахунок штрафної санкції повинен робитися від фактично сплаченої платником податку суми цього податкового зобов’язання.

У даному випадку штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань позивача, які на думку відповідача виникли з рішень про правонаступництво у 2005 році. При цьому, враховувалась сплата позивачем податкових зобов’язань із збору за забруднення навколишнього середовища за платіжними дорученнями № 1612 від 18.08.2006р., № 1685 від 23.08.2006р., № 1423 від 31.07.2006р., які додані до матеріалів справи.

Огляд судом цих платіжних доручень, свідчить про те, що у призначені платежу позивачем визначена сплата зобов’язань із збору за забруднення навколишнього середовища за 2006 рік.

Тобто, наведеними платіжними дорученнями позивачем сплачувались зовсім інші податкові зобов’язання інших податкових періодів, визначених на підставі інших документів, зокрема, податкових декларацій за 2006 рік. Врахування цих сум, як сум, якими сплачені (погашені) податкові зобов’язання по сплаті збору за період 2005 року при розрахунку застосованих до позивача штрафних санкцій не відповідає вимогам законодавства.

Посилання відповідача на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та твердження про те, що саме у відповідності до цієї норми при наявності у платника податків податкового боргу всі його платежі зараховуються податковим органом в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до наведеного п. 7.7. ст. 7, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючи органи, чи платники податків. Ця норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

З огляду на викладене, як безпосередньо наявність податкових зобов’язань позивача, так їх погашення неможливо вважати здійсненими у тому порядку та у тих сумах, на яких наполягає відповідач, що обумовлює безпідставність розрахунку та застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій.

За таких умов, позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 17, преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.09.2006р. - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області №0003021540/0 від 11.09.2006р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86501, м. Сніжне, вул. Леніна, 32, ЄДРПОУ 31906124) витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гончаров С.А.