Постановление суда № 24672575, 31.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12892/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.06.2011 №06082308.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.06.2011 №06082308.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.06.2011 №06082308 до спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані»згідно з абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27217,65 грн.

Вказане рішення прийнято на підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 24.05.2011 №007440/0798/26/55/23/20057835.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено перевірку господарської одиниці магазину позивача за адресою: місто Київ, Кловський узвіз, 12А, під час якої встановлено факт неоприбуткування позивачем готівкових коштів у сумі 5443, 53 грн. Так, згідно з актом перевірки позивачем не забезпечено здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства.

У зв'язку з викладеним, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва зроблено висновок про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов до висновку, що будь яких порушень щодо неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО перевіркою не встановлено, застосування зазначеної відповідальності є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до указу Президента, Президент України, від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки передбачений штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

Разом з тим, в зазначеному Указі не зазначено, що саме слід розуміти під не оприбуткуванням готівки, в тому числі при проведенні розрахунків з використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Особливості проведення розрахунків з використанням реєстраторів розрахункових операцій та відповідальність за порушення при використання реєстраторів розрахункових операцій встановлені Законом України від 06.07.1995, № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п.4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР фінансові санкції застосовуються за невиконання щоденного друку фіксального звітного чеку або його не зберігання в КОРО.

Таким чином, Законом № 265/95-ВР не передбачено відповідальності за нездійснення ( несвоєчасне здійснення) запису в КОРО в разі наявності Z-звіту.

Тобто, роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, в кінці дня виконання Z-звіту можна вважати оприбуткуванням готівки.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Оприбуткування готівки, відповідно до пункту 1.2 глави 1 вказаного Положення, - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до визначення цього ж пункту, книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач проводив готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, тому оприбуткуванням готівки в даному випадку є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (а.с. 47,72,98)

З сиситемного аналізу пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №106/5297 вбачається, що оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

При цьому, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає не тільки підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги, а й відповідне своєчасне здійснення запису в Книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту.

Разом з тим з акту перевірки вбачається, що позивач використовує реєстратори розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій ведуться та зареєстровані належним чином.

Будь яких порушень щодо неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО перевіркою не встановлено.

Разом з тим, суд першої інстанції правомірно зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються на відсутності касової книги на місці проведення розрахунків. Проте вимоги органу державної податкової служби щодо обов'язкового оприбуткування готівкових коштів саме в касовій книзі підприємства не ґрунтуються на приписах пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, відповідно до яких у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем на господарській одиниці, що перевірялась, готівкові розрахунки здійснювались із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, відповідне своєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень має здійснюватись саме в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що під час здійснення перевірки до відома посадових осіб відповідача було доведено, що прибуткові касові ордера не складаються, касова книга на господарській одиниці не ведеться, проте розрахунки здійснюються із застосування РРО та відповідним оприбуткуванням в книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були оприбутковані готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО належним чином, а тому відсутні підстави для застосування відповідальності за неоприбуткування готівкових коштів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що податковий орган безпідставно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27217,65 грн., а тому позовні вимоги Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.06.2011 №06082308 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги законні обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 05 червня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.