Постановление суда № 24672258, 23.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19429/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Сорочка Є.О., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 07.12.2010 року №0001372390/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.12.2010 року №0001372390/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Атем»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року; за наслідками перевірки складено акт від 26.11.2010 року №967/1-23-40-21643937.

07 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №0001372390/0, яким на підставі акту перевірки за порушення ст. 2, ст. 17 Закону України «Про плату за змелю»та п. 2 рішення Київської міської ради 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»позивачу визначено сум податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 8792770,78 грн., у тому числі за основним платежем 4396385,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4396385,39 грн.

Під час проведення перевірки з урахуванням пункту 2 рішення Київської міської ради 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання із земельного податку на загальну суму 4396385,39 грн., у тому числі за квітень 2009 року на 20214,27 грн., за травень 2009 року на 20214,27 грн., за червень 2009 року на 20214,27 грн., за липень 2009 року на 350958,60 грн., за серпень 2009 року на 350958,60 грн., за вересень 2009 року на 350958,60 грн., за жовтень 2009 року на 350958,60 грн., за листопад 2009 року на 350958,60 грн., за грудень 2009 року на 350958,60 грн., за січень 2010 року на 371665,16 грн., за лютий 2010 року на 371665,16 грн., за березень 2010 року 371665,16 грн., за квітень 2010 року на 371665,16 грн., за травень 2010 року на 371665,16 грн., за червень 2010 року на 371665,16 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, застосуванню підлягає частина перша статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»встановлено, що з 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Частиною 2 зазначеної статті загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, повноваження щодо встановлення ставок земельного податку як загальнодержавного обов'язкового платежу належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватися лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що пункт 2 рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає положенням Законів України «Про плату за землю»та «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, застосуванню підлягає частина перша статті 7 Закону України «Про плату за землю»як нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу.

Крім того, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року в адміністративній справі №2а-332/10, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття пункт 2 рішення Київської міської ради від 25грудня 2008року №944/944 «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві».

Зазначеною постановою встановлено, що пункт 2 рішення Київської міської ради від 25грудня 2008року №944/944 «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»прийнятий Київською міською радою з перевищенням повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування», не відповідає нормам Законів України «Про систему оподаткування»та «Про плату за землю», і, відповідно, не є підставою для встановлення плати за землю.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 25.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Собків Я.М.