Постановление суда № 24610601, 07.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2012 р. м. Київ К-8048/09-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009

у справі № 2а-16095/08 (22а-18609/08)

за позовом Державного підприємства "Донецьквантажтранс"

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про зобов'язання внести зміни до облікової картки платника податків шляхом виключення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 60433,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009, позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни до облікової картки Державного підприємства "Донецьквантажтранс" з податку на додану вартість підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, шляхом виключення суми недоїмки, збільшеної 20.04.2007, з якої: податок на додану вартість у сумі 1182483, 09 грн. та пеня у сумі 60433, 50 грн.

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами ст. ст. 67, 68 Конституції України, п.п. 13.1.1. п. 13.1. ст. 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 4 ст. 11, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державне підприємство "Донецьквантажтранс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 25.12.2006, включене до ЄДРПОУ за № 34828840, з 26.12.2006 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України "Про реорганізацію вантажно-транспортної системи вугільної галузі" № 478 від 25.09.2006 зі складу Державного підприємства "Вугілля України" виділено відокремлений підрозділ "Вантажно-транспортне управління" та створено на його базі Державне підприємство "Донецьквантажтранс".

Згідно з п. 22 вказаного наказу новостворені підприємства є правонаступниками усіх прав та обов'язків відповідних підрозділів, пов'язаних з їх діяльністю згідно із розподільчим балансом.

Відповідно до передатного балансу на 30.06.2005 від Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Донецьквантажтранс", зокрема, були передані поточні зобов'язання з бюджетом, з яких податок на додану вартість складав 1182483, 09 грн. та пеня з податку на додану вартість -60433, 50 грн.

Підпунктом 13.1.2. п. 13.1. ст. 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками податкового органу така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов'язань платником податків, який реорганізовується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, коли активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом не приймалось рішення про застосування солідарної або розподільчої податкової відповідальності. Позивач є платником податку на додану вартість з 12.01.2007. Відокремлений підрозділ "Вантажно-транспортне управління", правонаступником якого є позивач у справі, не був платником податку у розумінні ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Наведеним спростовується твердження податкового органу у касаційній скарзі про порушення судами п.п. 13.1.1. п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підставою для формування податковим органом даних облікової картки позивача з податку на додану вартість слугував лист позивача від 20.04.2007, змістом якого є прохання останнього здійснити переведення з облікового рахунку Відокремленого підрозділу "Вантажно-транспортне управління" до облікового рахунку Державного підприємства "Донецьвантажтранс" певних сум податків, зборів (обов'язкових платежів).

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказаний лист не може бути підставою для внесення змін до облікової картки платника податків за відсутності відповідних документів, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом внесення інформації про податкові зобов'язання платника до бази даних, передбачених Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 № 843/11123. До таких документів належать, зокрема, податкові декларації, повідомлення (рішення), рішення, прийняті за результатами розгляду скарг платників податків у адміністративному та судовому порядках, договори про розстрочення або відстрочення податкового боргу та ін.

Відсутність вказаних документів унеможливлює встановлення узгодженої суми податкових зобов'язань за кожний звітний податковий період, граничні строки їх сплати, кількість днів затримки, розмір штрафу та його суму.

За таких обставин, суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію адміністративних судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для внесення до облікової картки позивача з податку на додану вартість поточного зобов'язання з цього податку у сумі 1182483, 09 грн. та пені у сумі 60433, 50 грн., на які збільшена сума податкового боргу позивача.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення прийняті за наслідками повного встановлення обставин справи та правильного застосування норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Пилипчук