Постановление суда № 2460549, 15.08.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 22-а-7938/08

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2008 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Дурицької О.М.

при секретарі Поліщук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Постановою господарського суду м. Києва від 31.08.2007 р. позов задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 20.07.2006 р. № 0000681702/0. Своє рішення суд мотивував тим, що позивач діяв у межах податкового законодавства, зокрема, Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», згідно якого платники єдиного податку звільнені від сплати прибуткового податку. До правовідносин, які виникли між ТОВ «Гросс» та суб'єктом підприємницької діяльності Танічем А.В., відповідачем необґрунтовано донараховані податкові зобов'язання з прибуткового податку з громадян, оскільки, у позивача не було обов'язку утримувати прибутковий податок з коштів, перерахованих на користь ОСОБА_1 за надані ним послуги.

На вказану постанову ДПІ у Оболонському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на те, що ОСОБА_1 знаходився на спрощеній системі оподаткування, сплачував єдиний податок з видом діяльності «Інформаційно-обчислювальна діяльність, пов'язана з базами даних і іншими інформаційними структурами», яка має код НОМЕР_1. Грошові кошти у розмірі 1273400.00 грн. перераховані приватному підприємцю за розробку науково-технічної документації на електронних носіях, яка відноситься до коду 99.9 за КВЕД (інші види діяльності), тобто вказаний вид діяльності не охоплений свідоцтвом. Апелянт вважає, що доходи від надання послуг з розробки науково-технічної документації на електронних носіях є такими, що отримані платником єдиного податку не у межах підприємницької діяльності, а тому їх оподаткування повинно здійснюватися на загальних підставах.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У липні 2006 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва провела позапланову перевірку ТОВ «Гросс», за результатами якої складено акт від 14.07.2006 №593-1-2-30729660, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.07.2006 р. № 0000681702/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем «прибутковий податок з громадян» у розмірі 764 040,00 грн., з яких 254680,00 грн. основний платіж, і 509 360,00 грн. штрафні санкції.

На думку ДПІ позивач порушив вимоги ст.ст.11 та 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» внаслідок перерахування у липні, серпні та вересні 2003 року з розрахункового рахунку підприємства на користь СПД ОСОБА_1 без попереднього нарахування та утримання прибуткового податку з громадян грошових коштів в сумі 1273400,00 грн. за розробку науково-технічної документації на електронних носіях.

Суд першої інстанції правильно застосував положення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, яким передбачено, що у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Відповідно до п.3 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 №599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 752/4045, якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то ним придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації. Згідно ст.6 наведеного вище Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові зобов'язання з прибуткового податку з громадян донараховані відповідачем необґрунтовано, оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства. Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції застосовані неправомірно.

На підставі наведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 31.08.2007 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя Судді: