№ 24575869, 23.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1365/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1, (довіреність від 23.03.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 4181,72 грн., суд -

В С Т А Н О В И В :

Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 4181,72 грн.

В судовому засіданні 18.05.2012 року протокольною ухвалою суду було замінено позивача - Балтську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області на її правонаступника - Балтську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що позивачем встановлено, що ОСОБА_2 станом на 17.02.2012 року має податкову заборгованість з орендної плати за землю в сумі 12436,04 грн. в т.ч. пеня в сумі 124,18 грн. В адміністраивнмоу позові зазначено, що вказана заборгованість виникла за таких обставин: станом на 29.11.2011 року існувала заборгованість в розмірі 8254,32 грн. про стягнення якої Балтська МДПІ 21.07.2011 року звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із відповідними позовними заявами; 30.11.2011 року нараховано платником самостійно по строку податкове зобов'язання згідно декларації від 31.01.2011 року №1278 в сумі 1393,92 грн. (сума боргу, що заявляється до стягнення 1393,92 грн.); 30.12.2011 року нараховано платником самостійно по строку податкове зобов'язання згідно декларації від 31.01.2011 року №1278 в сумі 1393,92 грн. (загальна сума боргу -12436 грн., сума боргу, що заявляється на стягнення -2787,84 грн.); 30.01.2012 року нараховано платником самостійно по строку податкове зобов'язання згідно декларації від 31.01.2011 року №1278 в сумі 1393,88 грн. (загальна сума боргу 12436,04 грн., сума боргу, що заявляється на стягнення -4181,72 грн.).

На адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців неодноразово надсилалися судові повістки, проте до суду зазначена кореспонденція поверталася із зазначенням пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач повідомлявся про судові засідання належним чином, але до суду не з'являвся, жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Заслухавши думку представника позивача, який в судовому засіданні підтримав позицію, викладену в позовній заяві, дослідивши наявні в справі письмові докази суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В зв`язку з вищевикладеним, позови податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч. 1 ст. 17, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований 14.03.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради за місцем проживання: АДРЕСА_1., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7), та як платник окремих податків знаходиться на обліку в Балтській МДПІ Одеської області Державної податкової служби.

Згідно з даними облікової картки станом на 17.02.2012 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 1393,88 грн. (а.с.15).

Відповідно до Довідки Балтської МДПІ Одеської області від 17.02.2012 року №1067/9/19-016 (а.с.12) за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 станом на 17.02.2012 року рахується заборгованість по орендній платі за землю фізичних осіб в сумі 12436,04 грн. (в т.ч. пеня в сумі 124,18 грн.).

Частина вказаної заборгованості стягується позивачем за іншими позовними заявами, поданими до Одеського окружного адміністративного суду.

Решта заборгованості у сумі 4181,72 грн., що заявляється до стягнення, виникла у відповідача на підставі самостійно поданої звітної податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік № 1278 від 31.01.2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки, за січень-грудень 2011 року в загальній сумі -16727,72 грн.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 2164 кв.м., які розташовані в межах Балтської міської ради, про що свідчить добровільна угода про плату за фактичне використання земельної ділянки (а.с.10-11).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 цього кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України податкові зобовязання, визначені відповідачем у податковій декларації № 1278 від 31.01.2011 року з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік є узгодженими у день подання вказаної декларації та не підлягають оскарженню.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідачем не було сплачено у повному обсязі та протягом граничного строку самостійно визначені податкові зобовязання з орендної плати за орендовані земельні ділянки, внаслідок чого у відповідача з цього податку утворилась заборгованість у розмірі 2183,54 грн., яка набула статусу податкового боргу та підлягає стягненню.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку, визначеному Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, направлялись відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу №152/2256 від 31.03.2011 року на суму 1372,70 грн., яка належним чином була отримана відповідачем (а.с.17).

Згідно з пп. 6.2.1. 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вказані податкові вимоги відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, а тому вони є чинними та підлягають виконанню.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює до платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 VI, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 4181,72 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-72, 86, 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податкову заборгованість з орендної плати за землю м. Балта (код платежу 13050525) в сумі 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн. 72 коп., на рахунок 33212815700058, одержувач УДК в Балтському районі, код 23214749, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, 828011.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 23 травня 2012 року.

Суддя Вовченко O.A.

.