Решение № 245613, 02.11.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.06

Справа № 17/607-06.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

до відповідача Науково-виробничого комерційного приватного підприємства «Навігатор», м. Суми

про стягнення 84 880 грн. 47 коп.

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Покиньчереда А.Л.

Від відповідача: не з‘явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 84 880 грн. 47 коп., з яких 64610 грн. 00 коп. пені, 9940 грн. 00 коп. штрафу, 3268 грн. 39 коп. інфляційних збитків, 1062 грн. 08 коп. – 3% річних, нарахованих в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору №24/20-93 від 01.11.2005 р., укладеного між сторонами; 6000 грн. 00 коп. вартість послуг по навчанню персоналу ВАТ «Сумихімпром», а також стягнути судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.1.1. договору №24/20-93 від 01.11.2005 р. відповідач зобов‘язувався передати у власність позивачу, а позивач зобов‘язувався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію (репрографічний комплекс КІР 2950), загальною вартістю 142000 грн. 00 коп. та виконати пусконалагоджувальні роботи та провести навчання персоналу протягом п‘яти банківських днів з моменту поставки товару, а також здійснювати післягарантійне сервісне обслуговування.

Згідно п. 3.2. Договору №24/20-93 позивач повинен був здійснити оплату в два етапи: перший етап: передплата в розмірі 30% загальної вартості договору проводиться протягом п‘ятнадцяти банківських днів з дня укладення договору; другий етап: кінцевий розрахунок в розмірі 70% загальної вартості договору протягом чотирнадцяти банківських днів після поставки товару.

Відповідно до п. 2.1. договору №24/20-93 від 01.11.2005 р. відповідач повинен був поставити позивачу продукцію протягом трьох днів після того, як позивач здійснить передплату в розмірі 30% від загальної вартості товару.

Позивач виконав свої зобов‘язання по договору та здійснив передплату в зазначені строки, про що свідчить копія платіжного доручення від 23.01.2006 р. на суму 42600 грн. 00 коп.

Але в порушення зазначеного пункту договору відповідач поставив продукцію лише 28.04.2006 р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000407 від 28.04.2006 р..

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з п. 6.2. договору №24/20-93 у випадку прострочення поставки товару за договором відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% вартості товару за кожний день прострочення.

Таким чином вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач згідно розрахунку ціни позову нарахував пеню за 91 день прострочення поставки товару, хоча фактично пеня повинна бути нарахована за 90 календарних днів (з 27.01.2006 р. по 27.04.2006 р.), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 63 900 грн. пені.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% вартості поставленого товару в сумі 9940 грн. 00 коп., задоволенню не підлягають, оскільки договором №24/20-93 від 01.11.2005 р. даний вид відповідальності не передбачений.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не мав грошових зобов‘язань перед позивачем, а його зобов‘язання обмежувалися поставкою обладнання та виконанням певних видів робіт відповідно до умов договору №24/20-93 від 01.11.2005 року, укладеного між сторонами.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків і 3% річних є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача 6000 грн. 00 коп. збитків, які понесені відповідачем у зв‘язку з оплатою послуг по навчанню персоналу ВАТ «Сумихімпром», вони не підлягають задоволенню оскільки факт наявності цих збитків і їх розмір позивачем не доведено.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничого комерційного приватного підприємства «Навігатор» (40000, м. Суми, вул. СКД, 6/1, код 14016364) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) 63 900 грн. пені, державне мито в сумі 638 грн. 98 коп. та 88 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Сумської області від 07.09.2006 р.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО