Решение № 24501034, 28.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5750-2012 28.05.12

За позовомПрокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства «Одесреклама»ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1Простягнення 1 167,83 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від прокуратури: не з'явився

від Одеської міської ради: не з'явився

від КП «Одесреклама»: ОСОБА_2 -дов. № 179/0127 від 22.05.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства «Одесреклама»з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 102,20 грн. заборгованості за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу та 65, 63 грн. пені відповідно до п. 5.2. договору № 1740-п від 01.11.2010 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.03.12 р. за вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі № 5017/616/2012, розгляд справи, з урахуванням ухвали від 06.03.12 р., призначено на 27.03.12 р.

Ухвалою від 27.03.12 р. розгляд справи був відкладений до 19.04.12 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.04.12 р. вирішено передати справу № 5017/616/2012 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В результаті автоматизованого розподілу, справу № 5017/616/2012 було передано на розгляд судді Гавриловської І.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.05.12 р. суддя Гавриловська І.О. прийняла позов Прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства «Одесреклама»з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 167,83 грн. до свого провадження; справі присвоєно новий номер 5011-37/5750-2012; розгляд справи призначено на 28.05.12 р.; зобов'язано позивача та прокуратуру надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду; зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

28.05.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від Одеської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника; від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.05.12 р., які було залучено до матеріалів справи.

Представник КП «Одесреклама»у судовому засіданні 28.05.12 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники прокуратури та Одеської міської ради у судове засідання 28.05.12 р. не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 28.05.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальною установою «Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради», шляхом перетворення якого було створено Комунальне підприємство «Одесреклама»Одеської міської ради (бюро) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (користувач) був укладений договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами № 1740 п від 01.11.10 р.

Відповідно до пункту 2.1. зазначеного договору, бюро надає користувачу в тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності для розміщення зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Одеси згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, чинними на час видачі дозволів.

Згідно з п. 2.2. договору № 1740 п від 01.11.10 р., користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільніє у триденний термін місця, на яких термін дії дозволів припинений (закінчився).

У відповідності до пунктів 2.3., 2.4. та 2.5. договору № 1740 п від 01.11.10 р., до отримання користувачем дозволів на розміщення зовнішньої реклами бюро надає користувачу за його заявою пріоритет на місце розташування рекламного засобу; за встановлений бюро пріоритет користувач справляє плату за тимчасове користування місцем під розміщення зовнішньої реклами; дозволи на розміщення зовнішньої реклами та встановлені пріоритети є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.4.3. договору № 1740 п від 01.11.10 р. визначено, що користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суму за встановлений пріоритет, або за розміщення зовнішньої реклами згідно з дозволами по розрахункових тарифах, що діють на день сплати.

Розділом 4 договору № 1740 п від 01.11.10 р. встановлено форму оплати за користування та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 5.2. зазначеного договору, у випадку прострочення платежів, передбачених у п. 4.2. цього договору користувач сплачує на користь бюро пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме в період, за який нараховується пеня.

Згідно з п. 5.3. договору № 1740 п від 01.11.10 р., у випадку самовільного встановлення рекламних засобів, несвоєчасного демонтажу конструкцій по закінченні терміну дії дозволу або даного договору, користувач сплачує бюро штраф у розмірі 50,00 грн. за кожний день самовільного встановлення і відшкодовує вартість демонтажних робіт зазначених рекламо носіїв здійснених бюро.

У відповідності до п. 7.1. договору № 1740 п від 01.11.10 р., даний договір набирає чинність з моменту отримання користувачем пріоритету чи дозволу на розміщення зовнішньої реклами та діє до моменту закінчення терміну дії пріоритету чи дозволу.

Додатком № 1 від 0.11.10 р. до вказаного договору визначено перелік конструкцій, найменування послуг та їх ціна, яка становить 155,22 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно зазначеного додатку ФОП ОСОБА_1 розташував рекламу за адресами: 1) АДРЕСА_2 у вигляді лайт-боксу на фасаді розміром 1,9 м х 0,5 м х 1 стор.; 2) АДРЕСА_2 у вигляді лайт-боксу на фасаді розміром 0,52 х 0,44 х 2 стор.

Позивач пояснив суду, що в період з 01011.11 р. до 31.10.11 р. ФОП ОСОБА_1 припинив сплачувати встановлену договором суму за розміщення реклами, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 1 167,83 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 102,20 грн. та суми пені в розмірі 65,63 грн.

За таких обставин Прокурор Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства «Одесреклама»звернувся до господарського суду з даним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 102,20 грн. основного боргу та 65,63 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами № 1740 п від 01.11.10 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 4 договору № 1740 п від 01.11.10 р. передбачено строк оплати за тимчасове користування місцями для реклами не пізніше 10 числа відповідного місяця на рахунок бюро.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами № 1740 п від 01.11.10 р. строк оплату за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1 102,20 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства «Одесреклама»про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1 102,20 грн. основного боргу за договором на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами № 1740 п від 01.11.10 р. та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 65,63 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами № 1740 п від 01.11.10 р. за період з 11.03.11 р. до 15.12.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до п. 5.2. зазначеного договору, у випадку прострочення платежів, передбачених у п. 4.2. цього договору користувач сплачує на користь бюро пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме в період, за який нараховується пеня.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з 11.03.11 р. до 15.12.11 р. становить 65,62 грн.

Таким чином, позов Прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства «Одесреклама»до ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню повіністю

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Одесреклама»Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 5, код ЄДРПОУ 25830211) 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 20 коп. основного боргу та 65 (шістдесят п'ять) грн. 63 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 01.06.2012 р.