Постановление суда № 24483532, 24.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р. Справа № 18049/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції за участю прокуратури Волинської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» в грудні 2009 року звернулося з позовом в суд до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції за участю прокуратури Волинської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» та просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Любомльської МДПІ від 30 липня 2009 року за №0000162301/0, від 01 вересня 2009 року за №0000162301/1, від 05 жовтня 2009 року за №0000162301/2, від 08 грудня 2009 року за №0000162301/3.

В обґрунтування своїх вимог вказує, на те що ним правомірно включено до валових витрат витрати на оплату наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» інформаційно-консультаційних послуг, виконання яких підтверджується первинними документами, оскільки ці витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю. Виконання інформаційно-консультаційних послуг підтверджується договорами, не визнаними в судовому порядку недійсними, актами виконаних робіт.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року в справі №2а-19565/09/2270/4 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року в справі №2а-19565/09/2270/4 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що дана постанова суду першої інстанції суперечить нормам матеріального та процесуального права, оскільки позивачем правомірно включено до валових витрат витрати на оплату наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» інформаційно-консультаційних послуг, виконання яких підтверджується первинними документами, оскільки ці витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю. Виконання інформаційно-консультаційних послуг підтверджується договорами, не визнаними в судовому порядку недійсними, актами виконаних робіт.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 23.07.2009 року № 15/31928310 «Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2009 року № 0000162301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій усього 26250 грн. в тому числі за основним платежем 17 500 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 8750 грн.

На дане повідомлення-рішення була подана скарга до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Волинській області та Державної податкової адміністрації України, однак скарга була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Перевіркою встановлено завищення загальної суми валових витрат за перевірений період в сумі 17 500 грн., що мали вплив на формування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Податкова інспекція в акті перевірки зазначила, що на порушення п. 5.1 пп.5.2.1 п. 5.2 пп.5.3.6 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТзОВ «АЗС-Ягодин» зайво віднесено до складу валових витрат витрати на впровадження бюджетного контролінгу, проведення маркетингових досліджень ринку, надання податкових консультацій та рекомендацій, розроблення коротко та довгострокових виробничих проектів, бізнес-планів, бюджетів Замовника та їх реалізація, організація виробничої діяльності Замовника, впровадження бухгалтерських, податкових та адміністративних систем та організації внутрішнього контролю та інші дії всього на суму 87500,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Між тим в підпункті 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 вказаного вище Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з актів виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи вони не оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема не наведено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, в них зазначено лише вартість виконаних робіт без будь-якого відображення змісту виконаних робіт (наданих послуг).

В матеріалах справи відсутні докази щодо економічної доцільності витрат на спірні послуги, а саме, докази направлення таких витрат на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року в справі №2а-19565/09/2270/4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Т.В. Онишкевич

Р.Б. Хобор