№ 24382878, 25.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2714/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

при секретарі Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 2518,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 2518,05 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки за фактом оформлення товару, відповідач, в порушення вимог Митного кодексу України не виділив вартість візка в інвойсі, у зв'язку з чим йому були донараховані суми ввізного мита у розмірі 749,42 грн. та сума податку на додану вартість у розмірі 1648,72 грн. Зазначені суми не були перераховані відповідачем у встановлений строк, у зв'язку з чим, на підставі подання Південної митниці, Білгород-Дністровскою об'єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_1 виставлені податкові вимоги № 1/7 від 27.09.2010 року та №2/444 від 05.11.2010 року, які також не сплачені відповідачем, тому за останнім рахується податковий борг в загальній сумі 2518,05 грн.

Від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Ізмаїльською митницею 30.07.2010 року проведено камеральну перевірку за фактом оформлення товару «Комбайн зернозбиральний DA20, самохідний з комп'ютером, розкидувачем полови, жаткою 6 м, візком, соломорізкою тип-CASE527»громадянином України ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_2) по ВМД типу ІМ 40 Г від 27.06.2007року №506000003/2007/001091, в ході якої встановлено, що відповідачем невірно визначена класифікація транспортного візку згідно з кодом товару за УКТЗЕД, у зв'язку з чим ним невірно визначена ставка ввізного мита та в інвойсі не виділено вартість візка, у зв'язку з чим вартість визначена на підставі ст. 273 Митного кодексу України та з урахуванням митної вартості аналогічних товарів, яка склала 7494,2 грн. За результатами перевірки складено акт № к/0005/0/506000000/НОМЕР_2 від 30.07.2010 року, відповідно до якого, з урахуванням визначеного в ході перевірки коду товару за УКТЗЕД, у громадянина ОСОБА_1 виникло податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, в загальній сумі 2398,14 грн., з яких 749,42 грн. -10% вартості товару відповідно до ставки ввізного мита та 1648,72 грн. -20% податок на додану вартість відповідно до пунктів 2.1,3.1.2,4.3,6.1,10.1,10.4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на дату подання ВМД до митного оформлення). Даний акт направлений на адресу відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (а.с.16), але до Ізмаїльської митниці ОСОБА_1 не з'явився, зауважень та/або заперечень до акту перевірки не надав, у зв'язку з чим 11.08.2010 року позивачем складено акт про відмову від підписання акту камеральної перевірки № к/0001/0/506000000/НОМЕР_2, який також супровідним листом направлено відповідачу.

Листом від 31.08.2010 року вих. № 08\01-6500 ОСОБА_1 направлені податкові повідомлення форми «Р»№ 23 та № 24 від 31.08.2010 року, якими визначені суми податкових зобов'язань за мито за товари, що ввозяться на територію України у розмірі 749,42 грн. -за основним платежем та 37,47 грн. - сума штрафних санкцій та податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України у розмірі 1648,72 грн. -за основним платежем та 82,44 грн. -за штрафними санкціями. Зазначені повідомлення отримані представником відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 03.09.2010 року.

07.12.2010 року, відповідно до п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про поядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Протоколу № 10, для формування та пред'явлення податкових вимог Південною митницею надіслано подання №320 від 07.12.2010 року та №321 від 07.12.2010 року для здійснення заходів примусового стягнення.

Для здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідачем, Білгород-Дністровською об'єднаною Державною податковою інспекцією виставлені перша податкова вимога №1/7 від 27.09.2010 року та друга податкова вимога №2/444 від 05.11.2010 року. Дані вимоги отримані ОСОБА_1 30.09.2010 року та 11.11.2010 року відповідно, про що свідчать особисті підписи відповідача на вимогах.

Згідно Акту від 10.01.2012 року № 297/24, складеного співробітниками Білгород-Дністровської об'єднаної податкової інспекції, встановлено, що ОСОБА_1 проживає за зазначеною адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення податкового зобов'язання, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно п.п.17.1., 17.4 зазначеного Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Згідно п. 41.1 Податкового кодексу України контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Відповідно до п. 41.5 Податкового кодексу органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем рахується борг за погодженим податковим зобов'язанням у загальній сумі 2518,05 грн., з яких 2398,14 грн. - за основним платежем та 119,91 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували факт існування у громадянина ОСОБА_1 заборгованості зі сплати податкового боргу у сумі 2518,05 грн., відповідач суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні Білгород-Дністровскою об'єднаною Державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 2518,05 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_1) заборгованість в сумі 2518 грн. 05 коп., а саме: податок на додану вартість в сумі 1731 грн. 16 коп. на користь бюджету України на р\р 31113031705002, одержувач: Головне Управління держказначейства України в Одеській області, код 23213460, банк - Головне Управління держказначейства України в Одеській області, МФО 828011 та мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 786 грн. 89 коп. на користь бюджету України на р\р 31117060705002, одержувач: Головне Управління держказначейства України в Одеській області, код 23213460, банк - Головне Управління держказначейства України в Одеській області, МФО 828011.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 25 травня 2012 року.

Суддя П.П.Марин

25 травня 2012 року.