Решение № 24379816, 28.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2012 р. Справа № 17/5007/45/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №23ю від 04.05.2012р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" (м.Первомайськ, Луганська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" (м.Малин)

про стягнення 58675,66грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 22.05.2012р. оголошувалась перерва до 28.05.2012р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 58675,66грн., з яких: 52999,08грн. заборгованості, 4051,25грн. пені, 1039,74грн. 3% річних, 585,59грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №УЗП-07/03-И від 07.03.2011р., в частині сплати позивачу фактично отриманої відповідачем продукції.

В судовому засіданні 28.05.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимог ухвал суду від 04.05.2012р., від 22.05.2012р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" - продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" - покупець (відповідач у справі) договору №УЗП-07/03-И від 07.03.2011р. та додатку №1 до договору №УЗП-07/03-И від 07.03.2011р. (а.с. 10-12), позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 505999,08грн., що підтверджується видатковими накладними: №36 від 20.04.2011р., №44 від 26.04.2011р. (а.с. 13,14), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.2 вищезазначеного договору сторони погодили, що можлива оплата за поставлену продукцію як в порядку 100-відсоткової передоплати, так і у порядку оплати продукції по факту її поставки. За узгодженням сторін можливий інший порядок розрахунків в т.ч. векселями.

Пунктом 3.3 вищезазначеного договору передбачено, що конкретні порядок та строки за даним договором визначаються угодою сторін та вказуються у специфікаціях (додатках) до даного договору. Так оплата здійснюється: при попередній оплаті - протягом 5 банківських днів з моменту узгодження сторонами відповідної специфікації (додатку) до даного договору та виставлення рахунку на передоплату; по факту оплати - протягом 30 банківських днів з моменту здійснення поставки продукції.

В специфікації №1 від 07.03.2011р. (а.с. 12) сторони передбачили умови оплати: 100% передоплата.

Позивач здійснив поставку продукції без отримання передплати, тому для визначення терміну виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманої продукції необхідно застосовувати положення ч.2. ст. 530 ЦК України

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач пред'явив відповідачу вимогу (претензію) від 15.08.2011р. за №328/08 (а.с. 19-20) про сплату боргу, яка була направлена на адресу відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовою квитанцією (а.с. 21-22).

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 30.08.2011р., оскільки вимога про оплату заборгованості отримана ним 22.08.2011р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 52999,08грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 6.3 вищезазначеного договору, за прострочку оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в даний період часу, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 30.08.2011р. по 27.02.2012р. в сумі 4051,25грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 30.08.2011р. по 24.04.2012р. становить 1039,74грн., інфляційних нарахувань за період з вересня 2011р. по березень 2012р. - 585,59грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 58675,66грн., з яких: 52999,08грн. заборгованості, 4051,25грн. пені, 1039,74грн. 3% річних, 585,59грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 655, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн", 11600, Житомирська область, м.Малин, вул. Огієнко, 55, ідентифікаційний код 37082089 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром", 93200, Луганська область, м.Первомайськ, вул. Макушкіна, 2А, ідентифікаційний код 32082194 - 52999,08грн. заборгованості, 4051,25грн. пені, 1039,74грн. 3% річних, 585,59грн. інфляційних нарахувань, 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.05.12

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2 - позивачу (рек.з повід.)

3 - відповідачу (рек. з повід.).