Постановление суда № 24373021, 24.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Київ К-21342/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі -СДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010

у справі № 2а-42508/09/2070

за позовом відкритого акціонерного товариства «Автрамат»(далі -Товариство)

до СДПІ

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010, позов задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ від 27.07.2009 № 0000350840/0, від 12.08.2009 № 0000350840/1 та від 07.10.2009 № 0000370840/2 з мотивів незаконного позбавлення позивача права на податкову вигоду внаслідок порушення його контрагентами податкової дисципліни.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові, посилаючись на незаконність формування позивачем податкового кредиту за операціями з приватним підприємством «Ріка Плюс»та товариством з обмеженою відповідальністю «Тріада»з огляду на відсутність факту відображення цими постачальниками кореспондуючих сум податкових зобов'язань у податковому обліку.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги СДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення СДПІ документальної невиїзної (камеральної) перевірки товариства з питання достовірності заявлення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року, оформленої актом від 15.07.2009 № 2263/40-027/00236027, податковим органом було визначено позивачеві суму завищення відшкодування за вказаний період у розмірі 18038 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2009 № 0000350840/0 з підстав невідповідності сум сформованого позивачем податкового кредиту сумам податкових зобов'язань, задекларованих його постачальниками. За наслідками оскарження позивачем цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку податковим органом було зменшено вказану суму завищення до 4223 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2009 № 0000370840/2.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту наведеного законодавчого положення випливає, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). А відтак порушення постачальниками позивача правил оподаткування за умови відсутності доказів його причетності до таких порушень не може бути підставою для позбавлення Товариства реалізації законного права на податкову вигоду.

Водночас судами було помилково розглянуто спір в частині оскарження податкових повідомлень-рішень СДПІ від 27.07.2009 № 0000350840/0, від 12.08.2009 № 0000350840/1. Адже відповідно до абзацу п'ятого пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 № 29, у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу). А відтак у зв'язку з відкликанням вказаних податкових повідомлень-рішень спірні правовідносини у цій частині позовних вимог як підстава для судового розгляду відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі № 2а-42508/09/2070 скасувати в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.07.2009 № 0000350840/0, від 12.08.2009 № 0000350840/1.

Провадження у справі у цій частині закрити.

3. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі № 2а-42508/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко