Постановление суда № 24360121, 26.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13321/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Акуленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2011 р. адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003884120 від 08.09.2011 р. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 224 037 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.06.2011 р. по 17.08.2011 р. посадовцями Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 700/41-20/33152471 від 25.08.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») внаслідок необґрунтованого віднесення до складу валових витрат суми нарахованої (сплаченої) рентної плати за видобуту нафту і природний газ.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У І кварталі 2011 р. позивачем застосовувались ставки рентної плати до обсягу видобутої корисної копалини, а не до обсягу вуглеводної сировини.

Зокрема, при сплаті рентної плати ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» не враховано що 17,638 тон нафти було повернуто з технологічного процесу, що призвело до завищення податкових зобов'язань по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат, на загальну суму 896 144,18 грн. та, як наслідок, до заниження податку на прибуток на 224 036 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003884120 від 08.09.2011 р. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 224 037 грн., в тому числі 224 036 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

На період виникнення спірних правовідносин питання формування платником податку на прибуток валових витрат, регулювались статтею 5 Закону № 334/94-ВР.

Так, підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Відповідно ст. 258 Податкового кодексу України ставки рентної плати встановлюються:

1. за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

- у розмірі 237 грн. за 1000 м3 видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);

- у розмірі 118,5 грн. за 1000 м3 видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

2. за нафту:

- у розмірі 2141,86 грн. за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

- у розмірі 792,54 грн. за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

3. за газовий конденсат:

- у розмірі 2141,86 грн. за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

- у розмірі 792,54 грн. за одну тонну газового конденсату видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.

Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.

Підпункт 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 визначає вуглеводневу сировину як нафту, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), газовий конденсат, що є товарною продукцією.

З огляду на викладене слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що позивач безпідставно визначив об'єктом оподаткування рентною платою видобуту сировину та необґрунтовано відніс в цій частині сплачений податок до складу валових витрат.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Аліменко В.О.