№ 24339869, 30.05.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1371/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

13.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» (далі - ТОВ «КФ «Десна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Носівському районі Чернігівської області від 14.12.2011 року № 0000272300, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79855,00 грн. за основним платежем та 19963,75 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «КФ «Десна» мало господарські взаємовідносини з ДП «ТБС» та ТОВ «ВКФ «КОЛОСС». Так, ТОВ «КФ «Десна» з ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» укладено договір від 11.08.2011 року № 11/08 на виготовлення продовольчої продукції. Обсяг виробленої готової продукції склав 31 040 кг, вартість послуг по виготовленню продукції було узгоджено в розмірі 40 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67грн., які було включено до податкових зобов'язань ТОВ «КФ «Десна» за серпень 2011 року, які визнані відповідачем в повному розмірі. Поставка сировини та відпуск готової продукції підтверджено належними документами бухгалтерського обліку, що не заперечується і змістом акту перевірки від 28.11.2011 року № 437/23-023/32995681. Вказана партія печива була придбана ДП «ТБС» та поставлена для ТОВ «КФ «Десна» відповідно до умов попередньо укладеного договору поставки товару №04/05 від 04.04.2011 року з наданням відстрочки по оплаті поставленого печива на 45 календарних днів. Поставка печива підтверджена належними первинними документами. Також ДП «ТБС» було додатково поставлено печиво вівсяне в кількості 3 528 кг, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 74 від 23.08.2011 року. Таким чином, загальна кількість поставленої ДП «ТБС» партії печива у серпні 2011 року склала 34568 кг, що і відображено у видатковій накладній № 361 від 23.08.2011 року на суму 479130,00 грн. та податковій накладній № 67 від 23.08.2011 року на суму 479130,00 грн., в т.ч. ПДВ 79855,00 грн. Придбана партія печива у серпні та вересні 2011 року була розфасована та поставлена покупцям ТОВ «КФ «Десна» та, зокрема, ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» для забезпечення виконання умов договору № 20 від 01.10.2009 року про заміну сторони в зобов'язанні за договором поставки № 1371 від 01.09.2008 року. Поставлене печиво було використане для проведення акції в торговельній мережі «Сільпо» та реалізоване під торговельною маркою «Повна чаша» в серпні - жовтні 2011 року. Оплата поставленого товару здійснювалась ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» протягом 45 календарних днів з моменту поставки. Поставлена ДП «ТБС» партія печива придбана за 479130,00 грн. була в подальшому реалізована за 562 277,00 грн., що спростовує в повній мірі твердження відповідача про порушення вимог п.198.3. ст. 198 ПК України в частині застосування звичайних цін, оскільки господарська операція забезпечила отримання валового доходу в розмірі 83147,00грн. Вказана операція в сукупності з іншими вжитими заходами забезпечила прибутковість господарської діяльності підприємства в 3-му кварталі 2011 року. В результаті було сплачено до Державного бюджету України податок на прибуток в розмірі 17313 грн. Виходячи з викладеного, суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП «ТБС» позивачем правомірно включено до податкового кредиту та відображено в податкових деклараціях за серпень 2011 року в розмірі 79855,00 грн. Крім цього, відповідачем не взято до уваги об'єктивних обставин, які впливали на планування виробничої та фінансової діяльності позивача у вказаний період. Умовами для цього стала підготовка позивача до проведення акції на вівсяне печиво в магазинах «Сільпо». Актом перевірки не заперечується поставка отриманого від ДП «ТБС» товару для ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД» та використання його в господарській діяльності ТОВ «КФ «Десна», що в повній мірі спростовує висновок акту перевірки про безтоварність проведених операцій. В акті перевірки не зазначено про невідповідність наданих для перевірки документів вимогам чинного законодавства. Висновки податкових органів грунтуються виключно на факті відсутності ДП «ТБС» за місцем реєстрації на момент проведення перевірки. При цьому, було встановлено факт декларування ДП «ТБС» податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Десна» у серпні 2011 року, що додатково свідчить про здійснення ДП «ТБС» господарської діяльності та ведення податкової звітності за її результатами. Таким чином, висновки податкового органу щодо визнання недійсною інформації зазначеної в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в зв'язку з нікчемністю угоди ТОВ «КФ «Десна» з ДП «ТБС» є безпідставними та протиправними. За таких обставин позивач вважає податкове повідомлення-рішення ДПІ у Носівському районі Чернігівської області від 14.12.2011 року № 0000272300 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у Носівському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КФ «Десна» з питань достовірності, повноти та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП «ТБС» за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2011 року № 437/23-023/32995681. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 79855,00 грн. по безтоварній операції з придбання товарів (печиво) від ДП «ТБС». Враховуючи те, що у ДП „ТБС" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не мало можливості поставити на ТОВ «КФ «Десна» печиво на 479130,00 грн., в т.ч. ПДВ 79855,00 грн. З вищезазначеного вбачається проведення підприємством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у разі, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відсутність у ТОВ «КФ «Десна» належних первинних документів щодо придбання у ДП «ТБС» печива свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Надані ТОВ «КФ «Десна» для перевірки первинні документи не дають повної інформації щодо фактичних обставин здійснених підприємством фінансово-господарських операцій, проведених ДП „ТБС" щодо придбання печива на загальну суму 479130,00 грн., в т.ч. ПДВ 79855,00 грн., в зв'язку з чим не має можливості зробити висновок щодо фактичного постачання ДП «ТБС» печива підприємству, що перевіряється. Таким чином, враховуючи вищенаведене, ТОВ «КФ «Десна» завищено податковий кредит на суму 79855,00 грн. по взаємовідносинах з ДП «ТБС», так як не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання у вказаного контрагента печива. Тому представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

На виконання Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну податкову службу України та реорганізовано Державну податкову адміністрацію України.

Згідно Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року №1085/2010 та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21.09.2011року за № 981 утворено територіальні органи Державної податкової служби в результаті реорганізації відповідних органів державної податкової служби.

На виконання вказаних норм ДПІ у Носівському районі Чернігівської області приєднана до Ніжинської ОДПІ. Таким чином, правонаступником ДПІ у Носівському районі Чернігівської області є Ніжинська ОДПІ, яка є відповідачем по даній справі.

ТОВ «КФ «Десна» (ідентифікаційний код-32995681) зареєстровано в якості юридичної особи Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 03.09.2004 року, взято на податковий облік до ДПІ у Носівському районі з 06.10.2004 року за № 804/10 та зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 236005, довідкою про взяття на облік платника податків від 08.05.2008 року № 376 та свідоцтвом № 33681083 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 264796 (а.с. 14-15,16,18 т. 1).

На підставі направлення від 07.11.2011 року № 247, наказу ДПІ у Носівському районі від 03.11.2011 року № 168 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України співробітниками ДПІ у Носівському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «КФ «Десна» з питань достовірності, повноти та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП «ТБС» за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2011 року № 437/23-023/32995681 (а.с. 58-59,60-74 т. 1, а.с. 10,11,12 т. 2).

В акті перевірки від 28.11.2011 року № 437/23-023/32995681 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 79855,00 грн. по безтоварній операції з придбання товарів (печиво) від ДП «ТБС».

ТОВ «КФ «Десна», не погоджуючись з висновками акту перевірки, звернулось до ДПІ у Носівському районі із запереченнями (вих. №85 від 02.12.2011 року) та повторно надало копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку стосовно господарських операцій з ДП «ТБС» (а.с. 75-79 т. 1).

ДПІ у Носівському районі надано відповідь від 09.12.2011 року № 831/10/23-012, в якій висновки, викладені в акті перевірки, залишено без змін (а.с. 80-84 т. 1).

За висновками акта перевірки ДПІ у Носівському районі винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 14.12.2011 року № 0000272300, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79855,00 грн. за основним платежем та 19963,75 грн. за штрафними санкціями. (а.с. 86 т. 1).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав до ДПС у Чернігівській області скаргу від 21.12.2011 року № 1/21 (а.с. 87-92 т. 1).

Рішенням ДПС у Чернігівській області про результати розгляду скарги від 09.02.2012 року № 60/10/10-215 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Носівському районі від 14.12.2011 року № 0000272300, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 93-100 т. 1).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до ДПС України повторну скаргу від 20.02.2012 року № 1/20 (а.с. 101-106 т. 1).

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12.03.2012 року № 4432/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Носівському районі від 14.12.2011 року № 0000272300 та рішення ДПС у Чернігівській області про результати розгляду скарги від 09.02.2012 року № 60/10/10-215, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 107-109 т. 1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ «КФ «Десна» є виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2012 року та статутом ТОВ «КФ «Десна» (а.с. 12-13, 19-37 т. 1).

Судом встановлено, що ТОВ «КФ «Десна» здійснювало фінансово-господарську діяльність з контрагентами ДП «ТБС» та ТОВ «ВКФ «КОЛОСС».

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, між ТОВ «КФ «Десна» та ДП «ТБС» укладено договір поставки товару № 04/05 від 04.04.2011 року (а.с. 110-112 т. 1).

Договір підписано керівниками підприємств та скріплено печатками.

Відповідно до п.п.1.1 даного договору ДП «ТБС» зобов'язується передати у власність ТОВ «КФ «Десна» передбачені договором продукти харчування, а ТОВ «КФ «Десна» зобов'язується приймати та оплачувати їх в порядку і в строки, передбачені договором.

Товар по даному договору постачається партіями згідно видаткових накладних та (при необхідності) додатків до договору, що містять специфікації на заявлену партію товару.

Згідно п. 1.3. та п. 1.4. договору поставки, загальна сума договору, тобто вартість всього поставленого на умовах договору товару, та загальна кількість поставленого товару визначається відповідно до видаткових накладних, які постачальник надає для покупця під час або після здійснення господарської операції.

За умовами п. 3.1. договору поставки сторонами визначено базис поставки згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року, а саме СРТ - склад покупця, Чернігівська обл., м. Носівка, вул. Садова, 39.

Оплата товару за даним договором здійснюється в безготівковому порядку.

Судом встановлено, що частина партії в кількості 3528 кг була поставлена (привезена) ДП «ТБС» у визначене договором місце поставки найманим автотранспортом. Доставку печива здійснено вантажним автомобілем марки КАМАЗ - 5320, державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ПП ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_1 Оплата наданих транспортних послуг мала здійснюватись ДП «ТБС».

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі у вересні - жовтні 2011 року, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 116-130 т. 1).

Поставка іншої частини партії печива в кількості 31040 кг здійснена ДП «ТБС» після його отримання від ТОВ «ВКФ «КОЛОСС».

Таким чином, загальна кількість поставленої ДП «ТБС» партії печива у серпні 2011 року склала 34568 кг.

Так, за умовами п. 3.2. договору поставки № 04/05 від 04.04.2011 року датою поставки і датою переходу права власності на партію товару є дата фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням видаткової накладної. Оскільки обидві партії печива було поставлено одночасно, постачальником - ДП «ТБС» оформлено одну видаткову накладну № 361 від 23.08.2011 року на суму 479130,00 грн. на загальну кількість печива - 34529 кг та податкову накладну № 67 від 23.08.2011 року на суму 479130,00 грн., в т.ч. ПДВ 79855,00 грн. для відображення здійсненої господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку, відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України. Вказані первинні документи в повній мірі фіксують та відображають здійснену господарську операцію з поставки печива та відповідають її змісту.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору поставки оплата вартості поставленого печива мала бути здійснена протягом 45 календарних днів. ТОВ «КФ «Десна» здійснило оплату поставленої партії печива протягом вересня - жовтня 2011 року грошовими коштами в повному розмірі, що відображено і в акті перевірки.

Підтвердженням реальності виконання сторонами вказаного договору є:

- видаткова накладна від 23.08.2011 року № 361 (а.с. 113 т. 1);

- податкова накладна від 23.08.2011 року № 67 на суму 479130,00 грн., в т.ч. ПДВ 79855,00 грн. (а.с. 114 т. 1);

- товарно-транспортна накладна від 23.08.2011 року № 74 (а.с. 115 т. 1).

Частина партії печива (31040 кг) була виготовлена ТОВ «КФ «Десна» для ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» відповідно до умов договору на виготовлення продовольчої продукції № 11/08 від 11.08.2011 року і перебувала в складі готової продукції позивача.

Так, між ТОВ «КФ «Десна» та ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» укладено договір на виготовлення продовольчої продукції № 11/08 від 11.08.2011 року, відповідно до умов якого позивачем було виготовлено печиво вівсяне в асортименті в кількості 31040кг (а.с. 131-136 т. 1).

Відповідно до його умов ТОВ «КФ «Десна» на власних виробничих потужностях зобов'язувалось виготовити для ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» печиво вівсяне в асортименті та передати його замовнику. Обсяг виробленої готової продукції склав 31 040 кг, вартість послуг по виготовленню продукції було узгоджено в розмірі 40 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн., які було включено до податкових зобов'язань ТОВ «КФ «Десна» за серпень 2011 року, які визнані відповідачем в повному розмірі. Поставка сировини та відпуск готової продукції підтверджено належними документами бухгалтерського обліку, що не заперечується і змістом акту перевірки.

Судом встановлено, що договір № 1/08 від 01.08.2011року між ТОВ «КФ «Десна» та ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» не укладався і посилання на нього в акті приймання передачі виконаних робіт №1 від 23.08.2011 року та накладній № PH - 000197 від 23.08.2011 року на передачу виготовленої продукції є результатом бухгалтерської описки, яка в даний час виправлена.

Реальність виконання договору № 11/08 від 11.08.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: специфікацією, замовленням, актом здачі-прийняття робіт, видатковими накладними, податковою накладною, калькуляціями вартості виробництва продукції (а.с. 137-141, 226-233, 235-236 т. 1).

Поставка сировини для виготовлення печива в кількості 31040 кг була забезпечена ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» відповідно до умов п. 2.2. Договору на виготовлення продовольчої продукції № 11/08 від 11.08.2011р., за яким визначено базис поставки DDP-склад виробника, Чернігівська обл., м. Носівка, вул. Садова, 39.

Номенклатура та кількість сировини визначалась сторонами відповідно до рецептури на виготовлення печива згідно п.1.2, 2.6. - 2.8. вищевказаного Договору. Після узгодження всіх суттєвих умов Договору сторонами було погоджено замовлення №1 від 11.08.2011 року на виготовлення продукції та специфікацію №1 від 11.08.2011 року до Договору на виготовлення продовольчої продукції № 11/08 від 11.08.2011 року. Вартість послуг з виробництва продукції була погоджена в розмірі 40000,00 грн. (а.с. 138 т. 1, а.с. 5, 6, 7 т. 2).

Господарська операція з передачі сировини була оформлена належним чином заповненими накладними.

Доставку сировини організовувало ТОВ «ВКФ «КОЛОСС». Після завершення виробництва партії печива сторони підписали акт №1 від 23.08.2011 року здачі - приймання робіт на суму 40000,00 грн., в тому числі ПДВ - 6666,67 грн. Факт господарської операції з передачі готової продукції (печива) від ТОВ «КФ «Десна» до ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» оформлено видатковою накладною № PH - 000197 від 23.08.2011 року та довіреністю № 23 від 23.08.2011 року (а.с. 234,235,236 т. 1).

Також в матеріалах справи містяться відповідні свідоцтва та сертифікати відповідності, що свідчать про якість сировини, поставленої на ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» (а.с. 237-242 т. 1).

Сума податку на додану вартість в розмірі 79 855,00 грн. по податковій накладній від 23.08.2011 року № 67 ТОВ «КФ «Десна» включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2011 року (а.с. 53-57 т. 1).

В подальшому, що не заперечується і змістом акту перевірки, позивач здійснив фасування придбаної партії печива для поставки своїм контрагентам - покупцям та, зокрема, ТОВ «Фоззі- Фуд» під торговельною маркою «Повна чаша» з метою реалізації через торговельну мережу магазинів «Сільпо» та участі в торговельній акції з продажу вівсяного печива в жовтні 2011 року. Роботи з фасування отриманої продукції було виконано позивачем у вересні 2011 року, що підтверджується відповідними попередніми та остаточними калькуляціями вартості виробленої продукції (а.с. 228-233 т. 1).

Реальність виконання господарської операції по поставці печива на ТОВ «Фоззі- Фуд» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно- транспортними накладними, виписками по рахунку (а.с. 144-206 т. 1).

Актом перевірки не заперечується поставка отриманого від ДП «ТБС» товару (печиво) для ТОВ «Фоззі- Фуд» та використання його в господарській діяльності ТОВ «КФ «Десна» (печиво було розфасоване та за нього були сплачені і отримані відповідні кошти, тобто, проведено розрахунки), що в повній мірі спростовує висновок акту про безтоварність проведених операцій.

Протягом серпня - листопада 2011 року на адресу ТОВ «Фоззі-Фуд» було здійснено поставку печива в наступних обсягах:

- серпень 2011 року - на 856 730,57 грн., в т.ч. ПДВ 142788,43 грн.;

- вересень 2011 року - на 1 487 324,60 грн., в т.ч. ПДВ 247887,43 грн.;

- жовтень 2011 року - на 1 108 567,92 грн., в т.ч. ПДВ 184761,32 грн.;

- листопад 2011 року - на 1 396 629,56 грн., в т.ч. ПДВ 232771,59грн.

Протягом жовтня 2011 року для забезпечення проведення акції в мережі «Сільпо» було поставлено печиво вівсяне під ТМ «Повна Чаша» (торговельна марка належить ТОВ «Фоззі Фуд») в кількості 50 880 кг та протягом листопада 2011 року в кількості 47 048 кг.

Поставлена ДП «ТБС» партія печива, яка придбана за 479130,00 грн., була в подальшому реалізована за 562 277,00 грн., що спростовує в повній мірі твердження відповідача про порушення вимог п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України в частині застосування звичайних цін, оскільки господарська операція забезпечила отримання валового доходу в розмірі 83147,00 грн.

Вказана операція в сукупності з іншими вжитими заходами забезпечила прибутковість господарської діяльності підприємства в 3-му кварталі 2011 року. В результаті було сплачено до Державного бюджету податок на прибуток в розмірі 17313 грн.

Як вбачається з виконання господарської операції, більша частина партії печива після виготовлення для ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» перебувала на складі ТОВ «КФ «ДЕСНА». Поставка сировини та печива в кількості 3 528 кг здійснювалась транспортними засобами, залученими ДП «ТБС» та іншими постачальниками сировини.

Суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП «ТБС» включено до податкового кредиту та відображено в податкових деклараціях за серпень 2011 року в розмірі 79855,00грн.

Поставлена ТОВ «КФ «ДЕСНА» своїм споживачам продукція на даний час повністю оплачена.

При цьому, у вказаний період ТОВ «КФ «Десна» забезпечило поставки печива й іншим покупцям, в тому числі фасованого, таким чином виконавши договірні зобов'язання в повному обсязі.

ТОВ «КФ «Десна» шляхом проведення вищевказаних господарських операцій, було добросовісно виконано свої договірні зобов'язання перед ТОВ «ВКФ «КОЛОСС», ДП «ТБС», ТОВ «Фоззі Фуд» та іншими контрагентами в межах укладених господарських угод.

Крім того, суд зазначає, що ТОВ «КФ «Десна» має відповідні виробничі та технічні потужності для виконання умов вищевказаних договорів. Позивач є власником двох виробничих ліній по виготовленню вівсяного печива та пряників, а також має апарат пакувальний та інше необхідне обладнання і приміщення, що підтверджується відомостю про нарахування амортизації за серпень 2011 року (а.с. 4 т. 2).

Вартість основних засобів згідно вказаної відомості станом на 01.08.2012 року складала 1007439,79 грн.

Щодо розбіжності в назві виготовленого вівсяного печива, а саме «Повна чаша» - відповідно до специфікації №1 від 11.08.2011 року на виготовлення продукції та «Десняночка» - у видатковій накладній № PH - 000197 від 23.08.2011 року на передачу виготовленої продукції від ТОВ «КФ «Десна» до ТОВ «ВКФ «КОЛОСС», то судом встановлено, що вказана продукція є одною партією і зроблена по індивідуальній рецептурі ТОВ «КФ «Десна». Поставка вівсяного печива в торговельну мережу «Сільпо», яка належить ТОВ «Фоззі - Фуд», має здійснюватись позивачем під торговельною маркою «Повна чаша», яка наноситься виключно на пакувальний матеріал, в якому вказана продукція постачається. «Десняночка» є рецептурною назвою продукції, яка була виготовлена на умовах вищевказаного договору, оскільки передавалась ТОВ «ВКФ «KOЛOCC» не в упаковці «Повна чаша». Власником рецептури на виготовлення вівсяного печива «Десняночка» є ТОВ «КФ «Десна». Фасування печива в пакувальний матеріал для його поставки ТОВ «Фоззі - Фуд» під торговельною маркою «Повна чаша» було здійснено позивачем самостійно (а.с. 137 т. 1, а.с. 5-9 т. 2).

В бухгалтерському обліку господарська операція з виробництва вівсяного печива для ТОВ «ВКФ «KOЛOCC» була відображена в наступному порядку.

Відповідно до видаткових накладних № 131 від 11.08.2011 р. та № 132 від 12.08.2011р. оприбутковано на позабалансовий рахунок сировину від ТОВ «ВКФ «KOЛOCC» для виробництва вівсяного печива згідно договору № 11/08 від 11.08.2011 року. Вказана операція відображена в бухгалтерському обліку - Дт 022 «Матеріали прийняті для переробки» 230470,78 грн.

ТОВ «КФ «Десна» здійснило виробництво печива, що було відображено: Дт 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» Кт 022 «Матеріали прийняті для переробки» - на суму 220045,90 грн.;

Відвантаження (передача) готової продукції згідно накладної № РН - 000197 від 23.08.2011 року відображено: Кт 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» на суму 220045,90 грн.;

На залишку по рахунку Дт 022 «Матеріальні цінності прийняті для переробки» на 31.08.2011 року обліковувалось сировини на суму 10427,88 грн.;

Послуга з виробництва продукції відображена балансовою проводкою в наступному порядку:

Дт 361 «Розрахунки з покупцями» - Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» - 40000,00 грн. Дт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» - Кт 6415 «Податкові зобов'язання» - 6666,67 грн. Вказана у видатковій накладній № РН - 000197 від 23.08.2011 року вартість вівсяного печива в сумі 220045,90 грн. є лише відображенням вартості списаної сировини, яка була отримана позивачем для виготовлення партії печива. Окремо, відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 23.08.2011 року, відображено вартість наданих послуг з виробництва вівсяного печива в сумі 40000,00грн.

В результаті проведених господарських операцій позивачем:

- задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6666,67 грн. за серпень 2011 року та сплачено до Державного бюджету по господарській операції з ТОВ «ВКФ «КОЛОСС»;

- отримано дохід в розмірі 83147,00 грн., який склав різницю між ціною придбання печива в розмірі 479130,00грн та ціною реалізації в розмірі 562277,00 грн.;

- отримано товарний кредит від ДП «ТБС» на 45 днів в розмірі 479130,00 грн., що забезпечило в повній мірі виконання зобов'язань по участі в акції з продажу печива в магазинах «Сільпо» в жовтні 2011 року;

- отримано факторингове кредитування по видатковим накладним щодо поставки печива для ТОВ «Фоззі-Фуд» в розмірі 70% строком на 45 днів від вартості поставленого по ним товару, тобто в розмірі 393593,90 грн.;

- здійснено оплату вартості поставленого ДП «ТБС» печива в повному розмірі протягом вересня - жовтня 2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Умови договорів виконано в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами та довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвами платника ПДВ та інформацією з офіційного сайту ДПС України (http://sts.gov.ua/) (а.с. 40-52 т. 1).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ДП «ТБС» представник відповідача посилається на відсутність у ДП «ТБС» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів (акт про неможливість проведення перевірки контрагента ДП «ТБС» від 07.11.2011 року № 669/23-1/37474835) (а.с. 244-245 т. 1).

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги, оскільки відсутність майна та інших матеріальних ресурсів у ДП «ТБС» не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарських операцій. Представниками позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ «КФ «Десна» з ДП «ТБС».

Крім того, покупець не може нести відповідальність за порушення, якщо такі і мали місце, службовою чи іншою особою підприємства контрагента.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім зазначених в акті перевірки висновків ДПІ у Носівському районі жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 79855,00 грн. по операції з ДП «ТБС» є безпідставним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0000272300 прийнято ДПІ у Носівському районі не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області від 14.12.2011 року № 0000272300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» судовий збір в розмірі 998,19 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.