№ 24339273, 23.05.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1786/2012

23 травня 2012 року 15год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 368,46 грн.

Представник позивач подав клопотання, в якому просить справу розглянути без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.33). Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Суд виходив з наступного.

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.06.2006 року (а.с.4). Взятий на облік як платник податків ДПІ у м. Рівне з 16.06.2005 року (а.с.5).

Основними видами діяльності відповідача є надання експедиційних послуг та здійснення вантажних перевезень автомобілями та автобусами крім таксі.

Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.7), позивачем для відповідача видано свідоцтво платника єдиного податку (а.с.6).

Частиною 2 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. № 746/99 встановлено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Відповідно до рішення Рівненської міської ради № 418 від 21.12.2006 року ставка єдиного податку для виду діяльності надання експедиційних послуг становить 200,00 грн. для виду діяльності здійснення вантажних перевезень автомобілями та автобусами крім таксі - 200,00 грн. (а.с.25-27). Отже, позивачу слід було сплачувати щомісячно єдиний податок в розмірі 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 368,46 грн., з яких: недоїмка в сумі 358,40 грн. та пеня в сумі 10,06 грн., що підтверджується наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами: довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.8), розрахунком суми податкового боргу (а.с.9-11), зворотнім боком облікової картки платники (а.с.12-23).

Позивачем для відповідача було надіслано податкову вимогу № 672 від 25.02.2011 року (а.с.24), яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржувалась

Відповідно до пункту п.20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органам державної податкової служби надано право звертатися до суду з позовною заявою до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податкову заборгованість в сумі 368,46 грн., яку перерахувати в ГУДКСУ в Рівненській області МФО 833017, ЄДРПОУ 38012714 на ім'я Місцевого бюджету м. Рівне: єдиний податок з фізичних осіб на р/р 31510970700002, код 18050400.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.