№ 24338077, 30.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/460/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника відповідача (за довіреністю) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Дунайський», скасування податкових повідомлень -рішень № 0002341500 від 13.10.2011 р. та № 0002351500 від 13.10.2011 р. та стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайський»звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки TOB «Дунайський», яка проводилась 26.09.2011 р. за період II кв. 2011р. та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002341500 від 13.10.2011р. про сплату суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 240547,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0002351500 від 13.10.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 14893,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що фахівцями Ізмаїльської ОДПІ в Одеській області ДПС була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період - другий квартал 2011 року.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, наданої до Ізмаїльської ОДПІ в Одеській області ДПС 09.08.2011 року, було відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року у розмірі 240 547, 00 грн. При обчислені об'єкту оподаткування була врахована сума від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по р. 06.6 у розмірі 240 547, 00 грн.(а/с. 119).

Таким чином, на думку Ізмаїльської ОДПІ в Одеській області ДПС, в порушення п. 150.1 ст. 150 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року по рядку 07 на суму 175 794, 00 грн.

За результатами перевірки було складено Акт «Камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток»№ 740/15-00/323196 від 26.09.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення -рішення форми «П» №0002341500 від 13.10.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 240 547, 00 грн. по декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та податкове повідомлення -рішення форми «Р» № 0002351500 від 13.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 14 893 грн.

На думку позивача оскаржувані рішення винесені з порушенням чинного податкового законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с. 35-36), в яких зазначив, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 54.1 ст. 54, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, TOB «Дунайський»включено до складу інших витрат (р.6, p.p. 06.6) податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року суму від'ємного значення у розмірі 240547 грн., яка сформовано не за рахунок 1 кварталу 2011 року, а попередніх податкових періодів (2010 року).

Таким чином, за даними перевірки показник рядка 07 податкової декларації підприємства з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року складає 64753 грн. та підприємством за вказаний податковий період занижено суму податку на прибуток у розмірі 14893 гривень.

На підставі акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ прийняте та надіслано TOB «Дунайський»податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 № 0002341500 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011р. у розмірі 28539215 грн. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ III Податкового кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Абзацом 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення повністю відповідають вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованими та законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно приписів статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дунайський»(ІК 32319636) зареєстроване за адресою: 68342, Одеська область, Кілійський район, с. Новомиколаївка, вул. Леніна, 8 та взято на податковий облік як платника податків в Ізмаїльській ОДПІ Одеської області (а/с. 10-12).

Таким чином, ТОВ «Дунайський»є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Порядок, підстави та умови проведення камеральних перевірок визначені нормами ПК України. Відповідно до 75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дунайський»в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011 року (а/с.119-120) в рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (+,-)» було задекларовано суму (-) 175 794 грн., в рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»підприємство задекларувало суму 240547грн.

Значення р. 06.6 у сумі 240547 грн. податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (2010 року) у розмірі 240 547 грн. (ряд. 04.9 «відємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду»декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року.

26.09.2011р. Ізмаїльською ОДПІ в Одеській області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року платника податків -ТОВ «Дунайський», за результатами проведення якої складено акт від 26.09.2011р. № № 740/15-00/32319636 (а/с. 13-16).

Перевіркою встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року (від 09.08.2011р.), ТОВ «Дунайський»задекларовано об'єкт оподаткування по рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий період) або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) у розмірі 240 547 грн. складається: з від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року у сумі 789 617 грн. (ряд. 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду»декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, яким встановлено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 240 547 грн., станом на 01.01.2011 року.

При цьому, в Акті перевірки податковий орган вказує на порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України в якому зазначено, що «Пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумком першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно висновків Ізмаїльської ОДПІ в Одеській області ДПС, позивачем значення рядка 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний податковий період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року завищено на 74 809 (4 480 924 -4 402 936), внаслідок чого об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності занижено позивачем на 17 206 грн.

На підставі акта перевірки від 26.09.2011 року, за встановлене перевіркою порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України податковим повідомленням - рішенням форми «П» №0002341500 від 13.10.2011 року, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 240 547грн. по декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та податковим повідомленням -рішенням форми «Р» № 0002351500 від 13.10.2011 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 14 893 грн. (а/с.17,18).

Крім того, згідно Акту неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу ДПС від 26.09.2011 р. № 749/15-01, керівнику та головному бухгалтеру ТОВ «Дунайський» було направлено поштою запрошення з'явитися до Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ 26.09.2011 року для ознайомлення та підписання акту камеральної перевірки стосовно достовірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на теперішній час визначаються правовими нормами ПК України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток»цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені 01.04.2011 застосовуються норми ПК України.

Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядок і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність 5 Україні»(далі - Закон №996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання. реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

П.п.14.1.188 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова різниця - це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до положень ч.2 ст.3 Закону №996, дані бухгалтерського обліку є первинними та базовими для складання та подання до відповідних органів фінансової та податкової звітності.

Згідно з положеннями п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація є різновидом податкової звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у розмірі 197 404,00 грн.

Однак, з 1 квітня 2011 року в силу положень пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність.

З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

В силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У зв'язку із набранням з 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового Кодексу України та відсутності в ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. (справа № 1-рп/99), Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Також, згідно приписів Наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року №985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1440/18735 розроблено відповідно до статті 58 Податкового кодексу України. Цим наказом затверджено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби. При цьому затверджено одинадцять форм податкових повідомлень-рішень та два реєстри податкових повідомлень-рішень (направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам, а також платникам податків - фізичним особам).

Відповідно до впровадженого Порядку передбачено складання та надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань, а і на їх зменшення. Крім того, податкові повідомлення рішення приймаються на зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках:

а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;

б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;

г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу. (п. 2.1)

У випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення:

за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма «Р»);

за формою згідно з додатком 9 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (форма «П») (2.2.).

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Акту перевірки № 740/15-00/32319636 від 26.09.2011 р. прийнято податкове повідомлення рішення від 13.10.2011 р. № 0002341500 форми «П»про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 240 574 грн. та податкове повідомлення рішення від 13.10.2011 р. № 0002351500 форми «Р» на 14 893 грн.

Податкове законодавство України дозволяє виділити такий елементний склад реальної юридичної конструкції податку: суб'єкт податку, бюджет (фонд) надходження податку, об'єкт податку, предмет податку, масштаб податку, податкова база, податковий період, одиниця оподаткування, податкова ставка, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період з податку, порядок сплати податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг, порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення.

Залежно від функціонального призначення, елементи юридичної конструкції податку поділяються на три групи:

- фіскальні елементи (суб'єкт податку, об'єкт податку, предмет податку, податкова база, ставка податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг);

- організаційні елементи (масштаб податку, податковий період, одиниця оподаткування, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період, порядок сплати податку, бюджет(фонд) надходження);

- захисні елементи (порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Згідно приписів ст. 133 ПК України, платниками податку на прибуток є:

- резиденти, українські юридичні особи - суб'єкти господарювання, в тому числі, неприбуткові організації у разі отримання ними прибутку від неосновної діяльності чи доходів, що підлягають оподаткуванню; відокремлені підрозділи, за винятком представництв;

- нерезиденти, іноземні юридичні особи, які отримують доходи з джерелом походження з України, у тому числі постійні представництва нерезидентів.

Стаття 134 ПК України виділяє два об'єкти оподаткування - для резидентів і для нерезидентів:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами - визначається згідно з п. 134.1.1 ПКУ, шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) та суму інших витрат звітного податкового періоду;

- дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України - його оподаткування розглядається в п. 160.1 ПКУ.

Слід зазначити, що п. 44.2 розділу 2 ПКУ встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень ПКУ.

Таким чином, для розрахунку прибутку як об'єкта оподаткування необхідно використовувати наступну формулу:

прибуток (це прибуток звітного податкового періоду )=доходи (доходи звітного податкового періоду) - собівартість (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) -інші витрати (інші витрати звітного податкового періоду).

Звітним періодом для платників податку на прибуток вважається: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 152.9 ПКУ).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що на розмір обчислюваного оподаткованого прибутку впливають:

Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами (п. 14.1.57 ПК України).

До складу доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (прибутку), включаються: доходи від операційної діяльності, які складаються, у першу чергу, з доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 135.4); інші доходи, що включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від операцій оренди/лізингу, за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, безповоротної фінансової допомоги, доходи від реалізації необоротних активів тощо (детальніше розкрито у п. 135.5 ПК України).

Доходи, які не враховуються у розрахунку оподатковуваного прибутку, наведено в ст. 136 ПК України.

Щодо дати визнання доходів від продажу товарів (робіт, послуг), визначеної в ст. 137 ПК України. Дохід від реалізації товару тепер визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг (виконання робіт) признається за датою складання акта чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог законодавства, який підтверджує надання послуг (виконання робіт). Таким чином, на зміну правилу визнання валових доходів за першою подією прийшов метод нарахувань, який орієнтується на перехід права власності на товар та не залежить від його оплати. За цим методом датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, в якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів (п. 137.4 ПК України). Тобто факт отримання оплати за товари (роботи, послуги) тепер взагалі не впливає на формування оподатковуваного прибутку (в тому числі дата отримання авансу не вважається датою отримання доходу).

Витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) п. 14.1.27 ПК України. Склад витрат та порядок їх визнання встановлено у ст. 138 ПК України.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності; інших витрат.

В свою чергу, витрати від операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг); витрати банківських установ.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів (виконанням робіт, наданням послуг)( п. 138.8 ПКУ), а саме:

прямі матеріальні витрати - на сировину, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги) - п. 138.8.1 ПКУ;

прямі витрати на оплату праці - на зарплату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг) - п. 138.8.2 ПКУ;

амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг);

вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг);

інші прямі витрати - витрати з придбання електроенергії, внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв - п. 138.9 ПКУ.

Інші витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування згідно приписів п. 138.10 ПКУ, включають:

- загальновиробничі витрати - витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, на обслуговування виробничого процесу, охорону праці і т.п. (п. 138.10.1 ПКУ);

- адміністративні витрати - організаційні витрати, проведення річних зборів, представницькі витрати, утримання апарату управління підприємством, службові відрядження, страхування майна, охорона, послуги зв'язку, консультаційні, інформаційні послуги, амортизація нематеріальних активів, витрати на оренду легкового автотранспорту, парковку, ПММ (п. 138.10.2 ПКУ);

- витрати на збут - реклама, дослідження ринку, пакувальні матеріали, оплата праці продавцям, транспортування, страхування товарів, гарантійне обслуговування тощо (п. 138.10.3 ПКУ);

- інші операційні витрати - витрати за операціями в іноземній валюті, амортизація наданих в оперативну оренду необоротних активів, податки, збори, інформаційне забезпечення (п. 138.10.4 ПКУ);

- фінансові витрати - проценти за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою, витрати, пов'язані з запозиченнями, крім включених до собівартості кваліфікаційних активів за ПС(Б)О 31 (п. 138.10.5 ПКУ);

- інші витрати звичайної діяльності, не пов'язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією товарів (робіт, послуг) - добровільно передані активи, безнадійна заборгованість, придбання ліцензій та інше (п. 138.10.6 ПКУ).

Приписи ст. 29 ПКУ дає узагальнене розуміння порядку обчислення податку та процес його розрахунку. Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення податкової бази на ставку податку (визначена статтею 151 ПКУ).

Податковою базою для податку на прибуток згідно із ст. 149 ПКУ є грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування.

Ставка податку на прибуток визначена статтею 151 ПКУ.

З урахуванням п. 10 підрозділу 4 Перехідних положень, ставка податку на прибуток становить:

- з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. - 23%;

- з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 21%;

- з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - 19%;

- з 01.01.2014 р. - 16%.

У п. 54.1 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011 р. Однак, звітувати за новою формою декларації потрібно, починаючи зі звіту за другий квартал 2011 року.

З огляду на вищевикладені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що на формування об'єкту оподаткування впливає цілий ряд чинників, зокрема, і наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

Суд вказує, що пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: «якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року.

Виходячи з наведених норм, платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку у 1 кварталі 2011 році.

Так, суд звертає увагу, що аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у рядок 05.2 декларації позивачем були задекларовані витрати минулих періодів, наслідком декларування яких є виникнення у Позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (рядок 11 декларації за 1 квартал 2011 р., прибуток, що підлягає оподаткуванню, у тому числі 08-09-10)), і керуючись пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу рядок 11 декларації за 1 квартал 2011 року (від'ємне значення з податку на прибуток) позивач переніс до складу валових витрат по декларації за 2 квартал 2011 року та у сумі 240 547,00 грн. включив до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року) (а/с. 118).

В подальшому декларування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року слугувало виникненню у позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (рядок 07 декларації за 2 квартал 2011 року).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у ТОВ «Дунайський»відсутні законодавчо визначені підстави для врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Однак оскільки, ТОВ «Дунайський» відмовлено в задоволенні адміністративного позову такі судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Дунайський», скасування податкових повідомлень -рішень № 0002341500 від 13.10.2011 р. та № 0002351500 від 13.10.2011 р. та стягнення судового збору - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Дунайський», скасування податкових повідомлень -рішень № 0002341500 від 13.10.2011 р. та № 0002351500 від 13.10.2011 р. та стягнення судового збору - відмовити повністю.

30 травня 2012 року

.