Решение № 24316665, 29.05.2012, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/2951/2012

2/0503/1811/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2012 Артемівський міськрайонний суд Донецької області, в складі:

- головуючого-судді Медінцевої Н.М.

- при секретарі -Кульбаці Г.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1.

На підставі рішення виконкому Луганської сільської ради № 6 від 28.01.1987 року було проведено перенумерацію будинків з АДРЕСА_1

З 1990 року вона користується житловим будинком АДРЕСА_1, який вона придбала у ОСОБА_3 за 7000 грн. Всю суму вона одразу сплатила ОСОБА_3 відповідно до розписки, та прийняла у продавця в управління будинок та документацію на нього. З того часу вона користувалася будинком. З причини погіршення стану здоров»я ОСОБА_3 вони не уклали письмового договору купівлі-продажу, та домовилися, що одразу, як стан здоров»я ОСОБА_3 покращиться, укласти письмову угоду. На той час діюче законодавство не потребувала нотаріального посвідчення укладених договорів щодо відчуження нерухомого майна.

Але виконати домовленість щодо укладення письмового договору купівлі-продажу та переоформлення вона не змогла з причини смерті ОСОБА_3, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла. Після її смерті спадкоємцем за заповітом стала її дочка ОСОБА_2. Копію заповіту зроблено в 1985 році, тоб-то, продажу будинку АДРЕСА_1.

На даний час вона вимушена провести відчуження будинку у зв»язку з переїздом на інше місце мешкання. Для цього вона звернулася до нотаріальної контори, де їй було роз»яснено, що правочин потрібно посвідчити нотаріально, або за рішенням суду визнати дійсним. Посвідчити правочин нотаріально вона не має можливості, оскільки помер продавець. Відповідачка не приймала у встановленому порядку спадщину після смерті спадкодавця, що свідчить про те, що вона не претендує на жилий будинок, так як до смерті матір ОСОБА_2 розпорядилася у її присутності належним їй майном на власний розсуд.

Виходячи з вищевикладеного, просить визнати правочин між нею -ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року, за договором купівлі-продажу жилого будинку з усіма господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 дійсним, та визнати за нею - ОСОБА_1 право приватної власності на жилий будинок з усіма господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 наполягала на позовних вимогах, викладених на підставі позовної заяви, та просила їх задовольнити, пояснивши, що вона дійсно придбала цей будинок у ОСОБА_3 за 7000 грн., але не встигла оформити даний правочин, оскільки продавець померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з»явилася, надавши до суду заяву з проханням слухати справу в його відсутності, проти позову не заперечує, просить позовні вимоги позивачки задовольнити в повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2

Суд, допитавши позивача, з урахуванням пояснень відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 08.10.1991 року ОСОБА_4 (рос.) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року (л. с. 9).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 23.03.1961 року Дубровицьким районним бюро записів актів громадянського стану Ровенської області, ОСОБА_5 є батьком, а ОСОБА_6 -матір»ю ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (л. с. 12).

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_3, виданого 12.09.1961 року Луганською сільською радою м. Дебальцеве Сталінської області, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, 12.09.1961 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та останній було присвоєне прізвище ОСОБА_8 (л. с. 11).

Згідно технічного паспорту, складеного 25.06.1991 року КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за гр. ОСОБА_4 (рос.) на праві особистої власності за реєстровим № 7-853 (л. с. 7-8).

Згідно довідки виконкому Луганської сільської Ради Артемівського району Донецької області від 09.12.2011 року № 1574 в АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому від 28.01.1987 року № 6 «Про благоустрій смт. Луганське, встановлення та змінення нумерації будинків (л. с. 5).

Згідно заповіту від 30.12.1985 року, зареєстрованого в реєстрі за № 218, ОСОБА_4 (рос.) заповіла своїй донці ОСОБА_9 (рос.) належний їй на праві майна житловий будинок із всіма надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (л. с. 10).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.02.1983 року, посвідченого державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 ОСОБА_4 (рос.), як спадкоємець, прийняла в спадщину від спадкодавця ОСОБА_11 (рос.) житловий будинок із всіма надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (л. с. 11).

В матеріалах даної цивільної справи мається розписка про те, що ОСОБА_4 (рос.) отримала гроші від ОСОБА_12 (рос.) за будинок АДРЕСА_1 (л. с. 17).

Згідно листа Другої артемівської державної нотаріальної контори від 15.05.2012 року № 610/01-16 повідомлено, що після смерті ОСОБА_4 в провадженні вищевказаної контори спадкова справа не заведена (л. с. 27).

Факт володіння позивачки житловим будинком АДРЕСА_1, підтверджується актом від 08.05.2012 року, в якому зазначено, що зазначений вище житловий будинок фактично знаходиться у володінні ОСОБА_1, який вона придбала у попередніх власників (л. с. 20).

При домовленості на передачі ОСОБА_3 грошових коштів за будинок позивачка ОСОБА_1 фактично вступила в управління та користування своїм майном. З того часу вона володіла та користувалася згаданим вище жилим будинком. Всі істотні умови правочину сторонами виконані без порушення законодавства, що підтверджено письмовими доказами і повним виконанням договору, та не суперечать діючому законодавству. Таким чином, у позивачки з»явилась можливість користуватися та володіти даним будинком з того часу до теперішнього, та користуватися земельною ділянкою більш ніж 20 років.

Виходячи з вищезазначеного, волевиявлення сторін було добровільне, були виконані всі права та зобов»язання. Із змісту письмового доказу досягнуто домовленості по всім істотним умовам, і відбулося повне виконання договору. Правочин є дійсним, як передбачено у ст. 220 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не визнано судом. Таким чином, договір купівлі-продажу укладено з дотриманням діючого на той час законодавства та вважається правомірно укладеним.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень ЦК (в редакції 2003 року) Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності».

Оскільки ОСОБА_3 померла у 1991 році, то, згідно ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено з дотриманням діючого на той час законодавства та вважається правомірно укладеним.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або судом (ч. 1 ст. 334 ЦК України). Право власності на майно за договором, який підлягає нот ареальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п»яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Сторони вважали надані ними докази достатніми.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 220, ч. 2 ст. 317, 319, ч. 3 ст. 334, 344, 657 ЦК України, п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року), ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 3, 8, 15, 60, 74 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_13, ОСОБА_14 на користь ТОВ «Артемівськводоканал» (р/р 26009000119353 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЕДРПОУ 37071590) суму боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.03.2011 року по 01.02.2012 року в розмірі 904,90 гривень солідарно.

Стягнути з ОСОБА_13, ОСОБА_14 на користь ТОВ «Артемівськводоканал»(р/р 26009000119353 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЕДРПОУ 37071590) суму витрат по сплаті судового збору на розгляд судової справи у розмірі 214,60 гривень солідарно.

Це рішення набирає законної сили, якщо його не буде оскаржено в строк, передбачений для оскарження останнього.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення..

Головуючий суддя Н. М.Медінцева