№ 24307349, 25.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10143/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Вовченко O.A.,

судді Свиди Л.І.,

судді Білостоцького О.В.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1, (довіреність від 28.11.2011 року),

представника відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 09.04.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2011 року №0000651540, суд -

В С Т А Н О В И В :

приватне підприємство «ТАВРІЯ ПЛЮС»(далі ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»), 28 листопада 2011 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2011 року №0000651540.

В судовому засіданні 21 травня 2012 року, згідно ухвали, занесеної до журналу судового засідання, у зв'язку з реорганізацією, замінено первинного відповідача - спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Одесі на відповідача - спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем в позові зазначено, що 10 червня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «ТАРРУС-В», НВЦ «СІГМА»/підприємство у вигляді ТОВ за період грудень 2010 року, по результатам якої складено акт №253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року. Позивач в адміністративному позові зазначив про ряд порушень, які на його думку було вчинено відповідачем при проведенні та оформленні документальної невиїзної перевірки, а саме: на день винесення податкового повідомлення-рішення не було розглянуто відповідачем заперечення ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»на акт перевірки, а тому, зазначено позивачем в адміністративному позові, відповідач не мав права виносити оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Крім того, в порушення вимог п.78.4 ст.78 та п. 79.2 ст.79 ПК України, наказ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 09.06.2011 року №409 про проведення перевірки та повідомлення від 09.06.2011 року №59 були одержані позивачем 15.06.2011 року разом із актом перевірки, тобто після проведення перевірки та складання акту перевірки. Також в адміністративному позові позивач наголошує, що ні в акті перевірки, ні в наказі на проведення перевірки не зазначено жодної обов'язкової підстави проведення перевірки, передбаченої п.78.1 ст. 78 ПК України. В висновках в акті перевірки відповідачем зазначено про завищення ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»суми податкового кредиту у грудні 2010 року на загальну суму 423134,26 грн., через встановлення розбіжностей між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі відносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»і його контрагентів ТОВ «АЛЄГОР»та НВЦ «СІГМА»підприємство у вигляді ТОВ, зазначення недостовірних відомостей в податкових накладних щодо місцезнаходження постачальників ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», а також укладення нікчемних угод з ПВП «ТАНГО»та ТОВ «ТАРРУС-В» та відсутністю на підставі цього податкових зобов'язань у ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «ТАРРУС-В», НВЦ «СІГМА»підприємство у вигляді ТОВ у грудні 2010 року по контрагенту ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС». Проте позивач не згоден з такими висновками відповідача, крім того позивач скористався правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової адміністрації України, проте скарги позивача зазначеними установами були залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала адміністративний позов в повному обсязі, з підстав зазначених в адміністративному позові та просила суд задовольнити позовні вимоги.

16.03.2012 року в судовому засіданні представником відповідача були подані заперечення на адміністративний позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з огляду на наступне. На підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 09.06.2011 року №409 та п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75 ст.75, ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «ТАРРУС-В», НВЦ «СІГМА». Відповідач в запереченнях зазначає, що одним з постачальників ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»є ТОВ «АЛЄГОР». СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано акт від 07.04.2011 року №524/23-3 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Алєгор» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року», при цьому згідно бази даних ДПІ у Приморському районі м. Одеси, місцезнаходження ТОВ «Алєгор»не встановлено, згідно податкової звітності даного підприємства у нього відсутні трудові ресурси необхідні для здійснення господарської діяльності та основні засоби. Також в запереченнях відповідач зазначає, що системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено розбіжності по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Алєгор»всього на суму податку на додану вартість 53555,17 грн. за грудень 2010 року. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси отримано акт від 07.04.2011 року №79/23-214 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПВП «Танго», яке є одним з постачальників ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС». Відповідачем зазначено, що на момент проведення та складання акту перевірки, місцезнаходження ПП «Танго»не встановлено, про що складено працівниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси відповідний акт. В письмових запереченнях відповідач зазначає, що відповідно до діючого законодавства платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи, при цьому позивачем до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість по податковим накладним, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, всього на загальну суму -84592,70 грн. за 2010 рік. З приводу взаємовідносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ТОВ «Таррус-В», відповідачем в запереченнях зазначено, що ТОВ «Таррус-В»надавались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) на адресу ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»на суму податку на додану вартість 123 199,20 грн. без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Держаного бюджету України. В запереченнях відповідач прийшов до висновку, що правочин між ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»та ТОВ «Таррус-В»є нікчемним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»було завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року у сумі 123199,20 грн. В письмових запереченнях відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено, що в грудні 2010 року ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»мало взаємовідносини з ПП «Технотрейд». В ході проведення невиїзної документальної перевірки останнього, було встановлено, що місцезнаходження даного підприємства не встановлено, проте позивачем до складу податкового кредиту було включену суму податку на додану вартість по податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, всього на суму 59309,72 грн. за грудень 2010 року. Також в запереченнях зазначено, що постачальником ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»у грудні 2010 року був НВЦ ТОВ «Сигма», проте за результатами аналізу податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у НВЦ ТОВ «Сігма»власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. В зв'язку з цим, відповідач прийшов до висновку про завищення суми податкового кредиту за грудень 2010 року у сумі 102477,47 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені в запереченнях.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

10.06.2011 року на підставі наказу від 09.06.2011 року №409 та повідомлення від 09.06.2011 року №59 виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, головними державними податковим ревізор-інспекторами відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі -ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «ТАРРУС-В», НВЦ «СИГМА»за період грудень 2010 року, по результатам якої складено акт №253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року (т.1 а.с.192-208), в якому зазначено, що ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»було порушено п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та «Порядок заповнення податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, а саме: було занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року, всього у сумі -423134,26 грн., у т.ч. по періодах грудень 2010 року -423134,26 грн.

Позивачем були подані заперечення на зазначений вище акт перевірки (т.1 а.с.210-213), при розгляді відповідачем яких акт №253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року залишено без змін, а заперечення без розгляду, як вбачається з відповіді на заперечення від 21.06.2011 року №216 (т.1 а.с.215-219).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, було прийнято податкове повідомлення -рішення від 22.06.2011 року №0000651540 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 423134,26 грн. - за основним платежем та 317350,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.221).

11.07.2011 року позивачем була подана скарга (т.1 а.с.222-233) на вказане рішення в порядку процедури адміністративного оскарження, яка була залишена без задоволення рішенням ДПА в Одеській області від 29.08.2011 року №29954/10/25-0007 (т.1 а.с.234-239).

Вказане рішення було повторно оскаржено позивачем скаргою від 12.09.2011 року №283 (а.с.240-251), яка рішенням Державної податкової служби України від 14.11.2011 року №5458/6/10-2115 (т.1 а.с.252-256) була залишена без задоволення.

Представник позивача вважає вказане рішення протиправними оскільки, посадовими особами відповідача був порушений порядок проведення позапланових документальних невиїзних перевірок, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного податкового періоду суми ПДВ по господарським операціям з ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «ТАРРУС-В», НВЦ «СІГМА», які підтверджені первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, а також те, що договори із вказаними контрагентами не можуть бути визнані нікчемними відповідно до п.п.1,5 ст.203, п.п.1,2 ст.205 та ст.228 Цивільного кодексу України.

Перевіряючи правомірність проведеної перевірки суд приходить до наступного висновку.

В якості підстави для проведення перевірки в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року (надалі -акт перевірки) у його вступній частині вказано п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (надалі -ПК України).

Відповідно до абз. 5 пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказ № 409 від 09.06.2011 року про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»було отримано підприємством 15.06.2011 року, про що свідчить відмітка канцелярії про його реєстрацію за вхідним № 117 (т.1 а.с.188-189). Таким чином, судом встановлено, що наказ був наданий ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»після проведення перевірки та отримання акту перевірки.

Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок підстави для проведення перевірки відповідно до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів повинні міститися у вступній частині акту документальної перевірки. В акті перевірки таких підстав не зазначено.

Причиною проведення перевірки, зазначеною в наказі керівника СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 409 від 09.06.2011 року про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, стали: акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №524/23-3 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Алєгор»з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року», акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №79/23-214 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПВП «Танго», ДПІ у м. Іллічівську від 07.04.11 №846/23-0304 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Таррус-В»…», акт ДПІ у Київському районі м.Одеси від 07.04.2011 року №721/23-34 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Технотрейд»…», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 року №610/23-1 «Про неможливість проведення документальної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»була проведена СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі з порушенням вимог діючого законодавства, щодо умов та порядку її проведення, а отже є неправомірною.

Перевіряючи правильність висновків відповідача зроблених під час проведеної перевірки, суд приходить до наступного висновку.

З приводу взаємовідносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО», доводи відповідача ґрунтуються на тому, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси було отримано акт від 07.04.2011 року №79/23-214 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПВП «Танго», з якого вбачається, що на момент проведення та складання зазначено акту перевірки, місцезнаходження ПП «Танго»не встановлено, підприємство не перебуває за місцем реєстрації, відповідачем, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства ПП «Танго», встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Танго». Представник відповідача в судовому засіданні при наданні пояснень та в письмових запереченнях вказав, що відповідно до діючого законодавства платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи, при цьому позивачем до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість по податковим накладним, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, всього на загальну суму -84592,70 грн. за 2010 рік

З зазначеним висновком суд не погоджується за наступними підставами.

15.12.2010 року між ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО»був укладений договір №39 на поставку робочого одягу (т.1 а.с.14-15) в асортименті та в кількості, що передбачена додатком №1 «Специфікація» (т.1 а.с.16).

16.12.2010 року контрагентом - ПВП «ТАНГО»- був виставлений належним чином оформлений рахунок №340 на суму 1015112,34 грн., з яких сума ПДВ складає 169185,39 грн. (т.1 а.с.9). У додатку №2 до договору №39 від 16.12.2010 року (т.1 а.с.17-18) сторони узгодили здійснення авансової оплати товарів 20.12.2010 року в сумі 507556,17 грн. Як вбачається з платіжного доручення №805872 від 20.12.2010 року (т.1 а.с.10), 20.12.2010 року ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»оплатило аванс в повному обсязі в сумі 507556,17 грн., в т.ч. ПДВ 84592,69 грн. Таким чином, податкові зобов'язання ПВП «ТАНГО»виникли в день отримання коштів згідно зазначено вище платіжного доручення. На підтвердження факту оплати авансу ПВП «ТАНГО»надало податкову накладну №189 від 20.12.2010 року (т.1 а.с.21).Суму податкових зобов'язань у розмірі 84592,69 грн. ПВП «ТАНГО»включило до складу податкових зобов'язань у грудні 2010 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість ПВП «ТАНГО»за грудень 2010 року (т.1 а.с. 22-24). З приводу пояснень представника відповідача в судовому засіданні щодо того, що договір №39 на поставку робочого одягу від 15.12.2010 року, укладено між ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО»без мети настання реальних наслідків та є нікчемним, суд зазначає наступне. Так, представник відповідача, обґрунтовуючи зазначене вище, постилася на акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №79/23/214 (т.7 а.с.68-75), яким встановлено відсутність реалізації ПВП «ТАНГО»товарів та послуг у грудні 2010 року ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС». Проте судом встановлено, що в грудні 2010 року ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»лише оплатило аванс у сумі 507556,17 грн., в т.ч. ПДВ 84592,69 грн., проте сама поставка товару (спецодягу) почала здійснюватися лише в січні 2011 року, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000007 від 27.01.2011 року (т.6 а.с.195), №РН-0000013 від 09.02.2011 року (т.6 а.с.197), №РН-0000026 від 23.02.2011 року (т.7 а.с.199), №РН-0000030 від 03.03.2011 року (т.6 а.с.201), №РН-0000034 від 17.03.2011 року (т.6 а.с.203), №РН-0000043 від 07.04.2011 року (т.6 а.с.205), №РН-0000046 від 15.04.2011 року (т.6 а.с.207), №РН-0000059 (т.6 а.с.209), №РН-0000171 від 18 травня 2011 року (т.6 а.с.211).

Товар було перевезено постачальником - ПВП «ТАНГО»на адресу ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», що підтверджується товарно-транспортними накладними: №7 від 27.01.2011 року (т.6 а.с.196), від 09.02.2011 року б/н (т.6 а.с.198), від 23.02.2011 року б/н (т.6 а.с.200), від 03.03.2011 року б/н (т.6 а.с.202), від 17.03.2012 року б/н (т.6 а.с.204), від 07.04.2011 року (т.6 а.с.206), від 15.04.2011 року б/н (т.6 а.с.208), від 11.05.2011 року б/н (т.6 а.с.210), від 18.05.2011 року (т.6 а.с.212).

Судом було досліджено акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №79/23-214 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПВП «Танго»(том 7 а.с. 68-75), яким ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було встановлено відсутність ПВП «ТАНГО»за місцезнаходженням під час перевірки 07.04.2011 року, проте суд вважає, що дані висновки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не свідчать про те, що ПВП «ТАНГО»було відсутнє за своїм місцезнаходженням на момент видачі податкової накладної -20.12.2010 року, а вказане в акті перевірки № 253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року порушення позивачем п. «д»пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 щодо зазначення невірної адреси постачальника в податковій накладній, у зв'язку з чим ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»по ПВП «ТАНГО»було завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року на суму 84592,70 грн. спростовується наступними фактами та доказами.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПВП «ТАНГО»серії А00 №261311 (т.1 а.с.25), довідки з ЄДРПОУ №6335 від 31.08.2006 року (т.1 а.с.26-27) та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №22293994 від 08.06.1998 року (т.1 а.с.28), ПВП «ТАНГО»зареєстровано за адресою: 65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, буд.21. Відповідно до договору оренди №03 від 01.12.2009 року (т.1 а.с.31-32), укладеного між ПВП «ТАНГО»та ФЛП ОСОБА_5, наявного в матеріалах справи, ПВП «ТАНГО»отримало в оренду нежитлове приміщення площею 1140,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 зі строком дії до 31.12.2010 року. Також позивачем надано до суду договір оренди автотранспортного засобу від 01.06.2010 року (т.1 а.с.33-34), відповідно до якого орендодавець надав в тимчасове користування ПВП «ТАНГО»автотранспортний засіб з метою використання його для здійснення господарської діяльності ПВП «ТАНГО».

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що на моменти видачі податкової накладної ПВП «ТАНГО»знаходилося за місцем реєстрації та його адреса, вказана у податковій накладній відповідає його адресі фактичного місцезнаходження.

З приводу взаємовідносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ТОВ «АЛЄГОР».

В акті перевірки № 253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року, щодо взаємовідносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ТОВ «АЛЄГОР»у грудні 2010 року встановлено, що станом на 07.04.2011 року ТОВ «АЛЄГОР»має стан платника 23 «місцезнаходження не встановлено», а станом на 10.06.2010 року -0 «основний платник». Таким чином, з зазначеного слідує, що на день перевірки ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»було встановлено місцезнаходження ТОВ «АЛЄГОР». Також в акті перевірки № 253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року зазначено, що ТОВ «АЛЄГОР»не має власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень для здійснення господарської діяльності. Проте зазначені висновки відповідача, спростовуються дослідженим в судовому засіданні судом актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №524/23-3 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Алєгор»з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року»(т.7 а.с.76-79), в якому зазначено, що перевіркою, проведеною ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо ТОВ «Алєгор»з 13.04.2011 року по 19.04.2011 року, встановлено, що ТОВ «Алєгор»уклало договір оренди №56 від 15.05.2009 року з ЗАТ «Жанна»про оренду нежитлового приміщення площею 06,00 кв.м за адресою: м.Одеса, пров.Бісквітний,3, а також договір оренди №11/07 від 01.07.2010 року з СПД ОСОБА_6 про оренду нежитлового приміщення площею 35,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, встановлення в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси факту укладення вищезазначених договорів оренди, свідчить про наявність умов для здійснення ТОВ «Алєгор»господарської діяльності.

Так, судом встановлено, що 01.01.2010 року між ТОВ «Алєгор»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»укладено договір поставки № 544 (т.1 а.с.35-39) на поставку товарів (солодощів) в асортименті та кількості, що передбачені заявками (т.1 а.с.40, 41). Як вбачається з платіжних доручень №113811708 від 29.12.2010 року (т.1 а.с.43), №9835 від 09.02.2011 року (т.1 а.с.44) та №113838872 від 14.02.2011 року (т.1 а.с.45), позивач оплатив весь поставлений ТОВ «Алєгор»товар.

Поставку товарів від ТОВ «Алєгор»до ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»згідно зазначеного вище договору посвідчують:

- Видаткові накладні: від 01.12.2010 року №РН-0009467 (т.2 а.с.9), №РН-0009468 (т.2 а.с.11), №РН-0009473 (т.2 а.с.13), №РН-0009465 (т.2 а.с.15), №РН-0009460 (т.2 а.с.17), №РН-0009459 (т.2 а.с.19), №РН-0009469 (т.2 а.с.21), №РН-0009466 (т.2 а.с.23), №РН-0009458 (т.2 а.с.25), №РН-0009461 (т.2. а.с.27), №РН-0009470 (т.2 а.с.29), №РН-0009462 (т.2. а.с.31), №РН-0009457 (т.2 а.с.33), №РН-0009463 (т.2 а.с.35), №РН-0009464 (т.2 а.с.37), від 02 грудня 2010 року №РН-0009513 (т.2 а.с.39), №РН-0009537 (т.2 а.с.41), №РН-0009510 (т.2 а.с.43), №РН-0009509 (т.2 а.с.45), №РН-0009504 (т.2 а.с.47), №РН-0009505 (т.2 а.с.49),№РН-0009501 (т.2 а.с.51), №РН-0009496 (т.2 а.с.53), №РН-0009503 (т.2 а.с.55), №РН-0009538 (т.2 а.с.57), №РН-0009499 (т.2 а.с.59), №РН-0009495 (т.2 а.с.61), №РН-0009498 (т.2 а.с.63), №РН-0009497 (т.2 а.с.65), №РН-0009500 (т.2 а.с.67), від 03 грудня 2010 року №РН-0009541 (т.2 а.с.69), від 04 грудня 2010 року №РН-0009562 (т.2 а.с.71), №РН-0009564 (т.2 а.с.73), №РН-0009572 (т.2 а.с.75), №РН-0009554 (т.2 а.с.77), №РН-0009556 (т.2 а.с.79), №РН-0009567 (т.2 а.с. 81), №РН-0009568 (т.2 а.с.83), №РН-0009558 (т.2 а.с.85), №РН-0009559 (т.2 а.с.87), №РН-0009573 (т.2 а.с.89), №РН-0009566 (т.2 а.с.100), №РН-0009563 (т.2 а.с.102), №РН-0009557 (т.2 а.с.104), №РН-0009565 (т.2 а.с.106), №РН-0009561 (т.2 а.с.108), №РН-0009560 (т.2 а.с.110), №РН-0009555 (т.2 а.с.112), від 06 грудня 2010 року №РН-0009600 (т.2 а.с. 114), №РН-0009611 (т.2 а.с.116), №РН-0009607 (т.2 а.с.118), №РН-0009610 (т.2 а.с.120, №РН-0009618 (т.2 а.с.122), №РН-0009617 (т.2 а.с. 124), №РН-0009601 (т.2 а.с.126), №РН-0009639 (т.2 а.с.128), №РН-0009599 (т.2 а.с. 130), №РН-0009612 (т.2 а.с.132), №РН-0009613 (т.2 а.с.134), №РН-0009603 (т.2 а.с.136), №РН-0009602 (т.2 а.с.138), №РН-0009604 (т.2 а.с.140), №РН-0005598 (т.2 а.с.142), №РН-0009605 (т.2 а.с.144), №РН-0009606 (т.2 а.с.146), №РН-0009651 (т.2 а.с.148), №РН-0009690 (т.2 а.с.150), від 09 грудня 2010 року №РН-0009676 (т.2 а.с. 152), №РН-0009679 (т.2 а.с.154), №РН-0009680 (т.2 а.с.156), №РН-0009670 (т.2 а.с.158), №РН-0009687 (т.2 а.с.160), №РН-0009686 (т.2 а.с.162), №РН-0009682 (т.2 а.с.164), №РН-0009669 (т.2 а.с.166), №РН-0009672 (т.2 а.с.168), №РН-0009681 (т.2 а.с.170), №РН-0009668 (т.2 а.с.172), №РН-0009671 (т.2 а.с.174), №РН-0009673 (т.2 а.с.176), №РН-0009667 (т.2 а.с.178), №РН-0009674 (т.2 а.с.180), №РН-0009675 (т.2 а.с.182), від 10 грудня 2010 року №РН-0009724 (т.2 а.с.184), від 11 грудня 2010 року №РН-0009750 (т.2 а.с.186), №РН-0009744 (т.2 а.с.188), №РН-0009740 (т.2 а.с.190), №РН-0009746 (т.2 а.с.192), №РН-0009755 (т.2 а.с.194), №РН-0009748 (т.2 а.с.196), №РН-0009747 (т.2 а.с.198), №РН-0009754 (т.2 а.с.200), №РН-0009780 (т.2 а.с.202), №РН-0009741 (т.2 а.с.204), №РН-0009778 (т.2 а.с.206), №РН-0009779 (т.2 а.с.208), №РН-0009742 (т.2 а.с.210), №РН-0009739 (т.2 а.с.212), №РН-0009743 (т.2 а.с.214),№РН-0009749 (т.2 а.с.216), від 13 грудня 2012 року №РН-0009784 (т.2 а.с.218), №РН-0009793 (т.2 а.с.220), №РН-0009786 (т.2 а.с.222), №РН-0009806 (т.2 а.с.224), №РН-0009795 (т.2. а.с.226), №РН-0009802 (т.2 а.с.228), №РН-0009791 (т.2 а.с.230), №РН-0009785 (т.2 а.с.232), №РН-0009797 (т.2 а.с.234), №РН-0009796 (т.2 а.с.236), №РН-0009792 (т.2 а.с.238), №РН-0009787 (т.2 а.с.240), №РН-0009783 (т.2 а.с.242), №РН-0009788 (т.2 а.с.244), №РН-0009790 (т.2 а.с.246), №РН-0009789 (т.2 а.с.248), від 14 грудня 2010 року №РН-0009838 (т.2 а.с.250), від 13 грудня 2010 року №РН-0009798 (т.3 а.с.2), від 15.12.2010 року №РН-0009873 (т.3 а.с.4), №РН-0009870 (т.3 а.с.6), №РН-0009866 (т.3 а.с.8), №РН-0009869 (т.3 а.с.10), №РН-0009868 (т.3 а.с.12), №РН-0009867 (т.3 а.с.14), від 16 грудня 2010 року №РН-0009893 (т.3 а.с.16), №РН-0009894 (т.3 а.с.18), №РН-0009888 (т.3 а.с.20), №РН-0009884 (т.3 а.с.22), №РН-0009890 (т.3 а.с.24), №РН-0009892 (т.3 а.с.26), №РН-0009899 (т.3 а.с.28), №РН-0009885 (т.3 а.с.30), №РН-0009898 (т.3 а.с.32), №РН-0009886 (т.3 а.с.34), №РН-0009897 (т.3 а.с.36), №РН-0009896 (т.3 а.с.38), №РН-0009891 (т.3 а.с.40), №РН-0009887 (т.3 а.с.42), №РН-0009889 (т.3 а.с.44), №РН-0009902 (т.3 а.с.46), від 17.12.2010 року №РН-0009930 (т.3 а.с.48), від 18 грудня 2010 року №РН-0009959 (т.3 а.с.50), №РН-0009956 (т.3 а.с.52), №РН-0009964 (т.3 а.с.54), №РН-0009946 (т.3 а.с.56), №РН-0009948 (т.3 а.с.58), №РН-0009963 (т.3 а.с.60), №РН-0009967 (т.3 а.с.62), №РН-0009957 (т.3 а.с.64), №РН-0009958 (т.3 а.с.66), №РН-0009947 (т.3 а.с.68), №РН-0009945 (т.3 а.с.70), №РН-0009954 (т.3 а.с.72), №РН-0009953 (т.3 а.с.74), №РН-0009952 (т.3 а.с.76), №РН-0009951 (т.3 а.с.78), №РН-0009944 (т.3 а.с.80), №РН-0009950 (т.3 а.с.82), від 20 грудня 2010 року (т.3 а.с.84), №РН-0009999 (т.3 а.с.86), №РН-0010011 (т.3 а.с.88), №РН-0010005 (т.3 а.с.90), №РН-0009997 (т.3 а.с.92), №РН-0010001 (т.3 а.с.94), №РН-0010004 (т.3 а.с.96), №РН-0010012 (т.3 а.с.98), №РН-0009998 (т.3 а.с.100), №РН-0010003 (т.3 а.с.102), №РН-0010007 (т.3 а.с.104), №РН-0010009 (т.3 а.с.106), №РН-0010020 (т.3 а.с.108), №РН-0010006 (т.3 а.с.110), №РН-0010016 (т.3 а.с.112), №РН-0010010 (т.3 а.с.114), від 21.12.2010 року №РН-0010047 (т.3 а.с.116), від 24 грудня 2010 року №РН-0010121 (т.3 а.с.118), №РН-0010108 (т.3 а.с.120), №РН-0010072 (т.3 а.с.122), №РН-0010128 (т.3 а.с.124), №РН-0010127 (т.3 а.с.126), №РН-0010123 (т.3 а.с.128), №РН-0010077 (т.3 а.с.130), №РН-0010076 (т.3 а.с.132), №РН-0010125 (т.3 а.с.134), №РН-0010120 (т.3 а.с.136), №РН-0010075 (т.3 а.с.138), №РН-0010124 (т.3 а.с.140), №РН-0010071 (т.3 а.с.142), №РН-0010081 від 24 грудня 2010 року (т.3 а.с.144), №РН-0010085 (т.3 а.с. 146), №РН-0010126 (т.3 а.с.148), №РН-0010074 (т.3 а.с.150), №РН-001022 (т.3 а.с.152), від 27 грудня 2010 року (т.3 а.с.154), №РН-0010145 (т.3 а.с.156), №РН-0010159 (т.3 а.с.158), №РН-0010162 (т.3 а.с.160), №РН-0010155 (т.3 а.с.162), №РН-0010146 (т.3 а.с.164), №РН-0010152 (т.3 а.с.166), №РН-0010147 (т.3 а.с.168),№РН-0010150 (т.3 а.с.170), №РН-0010142 (т.3 а.с.172), №РН-0010153 (т.3 а.с.174), №РН-0010154 (т.3 а.с.176), №РН-0010143 (т.3 а.с.178), №РН-0010144 (т.3 а.с.180), №РН-0010141 (т.3 а.с.182), від 28.12.2010 року №РН-0010192 (т.3 а.с.184), №РН-0010149 (т.3 а.с.186), від 30 грудня №РН-0010206 (т.3 а.с.188), №РН-0010221 (т.3 а.с.190), №РН-0010219 (т.3 а.с.192), №РН-0010208 (т.3 а.с.194);

- Податкові накладні, видані на підставі видаткових накладних: від 01.12.2010 року №№9467 (т.2 а.с.10), №9468 (т.2 а.с.12), 9473 (т.2 а.с.14), 9465 (т.2 а.с.16), 9460 (т.2 а.с.18), 9459 (т.2 а.с.20), 9469 (т.2 а.с.22), 9466 (т.2 а.с.24), 9458 (т.2 а.с.26), 9461 (т.2 а.с.28), 9470 (т.2 а.с.30), 9462 (т.2 а.с.32), 9457 (т.2 а.с.34), 9463 (т.2 а.с.36), 9464 (т.2 а.с.38), від 02 грудня 2010 року №№9513 (т.2 а.с.40), 9537 (т.2 а.с.42), 9510 (т.2 а.с.44), 9509 (т.2 а.с.46), 9504 (т.2 а.с.48), 9505 (т.2 а.с.50), 9501 (т.2 а.с.52), 9496 (т.2 а.с.54), 9503 (т.2 а.с.56), 9538 (т.2 а.с.58), 9499 (т.2 а.с.60), 9495 (т.2 а.с.62), 9498 (т.2 а.с.64), 9497 (т.2 а.с.66), 9500 (т.2 а.с.68), від 03 грудня 2010 року №9541 (т.2 а.с. 70), від 04 грудня 2010 року №№9562 (т.2 а.с. 72), 9564 (т.2 а.с.74), 9572 (т.2 а.с.76), 9554 (т.2 а.с.78), 9556 (т.2 а.с.80), 9567 (т.2 а.с.82), 9568 (т.2 а.с.84), 9558 (т.2 а.с. 86), 9559 (т.2 а.с.88), 9573 (т.2 а.с.90), 9566 (т.2 а.с.92), 9563 (т.2 а.с.94), 9557 (т.2 а.с.96), 9565 (т.2 а.с.98), 9561 (т.2 а.с.100), 9560 (т. 2 а.с. 102), 9555 (т.2 а.с. 104), від 06 грудня 2010 року №№9600 (т.2 а.с. 106), 9611 (т.2 а.с. 108), 9607 (т.2 а.с.110), 9610 (т.2 а.с.112), 9618 (т.2 а.с.114), 9617 (т.2 а.с.116), 9601 (т.2 а.с.118), 9639 (т.2 а.с.120), 9599 (т.2 а.с. 122), 9612 (т.2 а.с.124), 9613 (т.2 а.с.126), 9603 (т.2 а.с.128), 9602 (т.2 а.с.130), 9604 (т.2 а.с.132), 9598 (т.2 а.с.134), 9605 (т.2 а.с.136), 9606 (т.2 а.с. 138), від 07 грудня 2010 року №9651 (т.2 а.с. 140), від 09 грудня 2010 року №№9690 (т.2 а.с. 142), 9676 (т.2 а.с. 144), 9679 (т.2 а.с.146), №9680 (т.2 а.с.148), 9670 (т.2 а.с.150), 9687 (т.2 а.а.152), 9686 (т.2 а.с.154), 9682 (т.2 а.с.156), 9669 (т.2 а.с.158), 9672 (т.2 а.с.160), 9681 (т.2 а.с.162), 9668 (т.2 а.с.164), 9671 (т.2 а.с.166), 9673 (т.2 а.с.168), 9667 (т.2 а.с.170), 9674 (т.2 а.с.172), 9675 (т.2 а.с.174), від 10 грудня 2010 року №9724 (т.2 а.с.176), від 11 грудня 2010 року №№9750 (т.2 а.с.178), 9744 (т.2 а.с.180), 9740 (т.2 а.с.182), 9745 (т.2 а.с.184), 9755 (т.2 а.с.186), 9748 (т.2 а.с.188), 9747 (т.2 а.с.190), 9754 (т.2 а.с.192), 9780 (т.2 а.с.194), 9741 (т.2 а.с. 196), 9778 (т.2 а.с.198), 9779 (т.2 а.с.200), 9742 (т.2 а.с.202), 9739 (т.2 а.с.204), 9743 (т.2 а.с.206), 9749 (т.2 а.с.208), від 13 грудня 2010 року №№9784 (т.2 а.с.210), 9793 (т.2 а.с.212), 9786 (т.2 а.с.214), 9806 (т.2 а.с.216), 9795 (т.2 а.с.218), 9802 (т.2 а.с.220), 9791 (т.2 а.с.222), 9785 (т.2 а.с. 224), 9797 (т.2 а.с.226), 9796 (т.2 а.с.228), 9792 (т.2 а.с.230), 9787 (т.2 а.с.232), 9783 (т.2 а.с.234), 9788 (т.2 а.с.236), 9790 (т.2 а.а.238), 9789 (т.2. а.с.240), від 14.12.2010 року №9838 (т.3 а.с.1), від 13 грудня 2010 року №9798 (т.3 а.с.3), від 15.12.2010 року №№9873 (т.3 а.с.5), 9870 (т.3 а.с.7), 9866 (т.3 а.с.9), 9869 (т.3 а.с. 11), 9868 (т.3 а.с.13), 9867 (т.3 а.с. 15), від 16 грудня 2010 року №№9893 (т.3 а.с. 17), 9894 (т.3 а.с. 19), 9888 (т.3 а.с.21), 9884 (т.3 а.с. 23), 9890 (т.3 а.с. 25), 9892 (т.3 а.с. 2731), 9899 (т.3 а.с. 29), 9885 (т.3 а.с. 31), 9898 (т.3 а.с. 33), 9886 (т.3 а.с.35), 9897 (т.3 а.с. 37), 9896 (т.3 а.с. 39), 9891 (т.3 а.с. 41), 9887 (т.3 а.с.43), 9889 (т.3 а.с.45), 9902 (т.3 а.с.47), від 17 грудня 2010 року № 9930 (т.3 а.с.49), від 18 грудня 2010 року №№9959 (т.3 а.с. 51), 9956 (т.3 а.с. 53), 9964 (т.3 а.с. 55), 9946 (т.3 а.с.57), 9948 (т.3 а.с.59), 9963 (т.3 а.с.61), 9967 (т.3 а.с.63), 9957 (т.3 а.с.65), 9958 (т.3 а.с.67), 9947 (т.3 а.с 69), 9945 (т.3 а.с.71), 9954 (т.3 а.с.73), 9953 (т.3 а.с.75), 9952 (т.3 а.с.77), 9951 (т.3 а.с.79), 9944 (т.3 а.с.81), 9950 (т.3 а.с. 83), від 20 грудня 2010 року №№10002 (т.3 а.с. 85), №9999 (т.3 а.с. 87), №10011 (т.3 а.с.89), №10005 (т.3 а.с. 91), 9997 (т.3 а.с. 93), 10001 (т.3 а.с.95), 10004 (т.3 а.с. 97), 10012 (т.3 а.с. 99), 9998 (т.3 а.с. 101), 10003 (т.3 а.с. 103), 10007 (т.3 а.с. 105), 10009 (т.3 а.с. 107), 10020 (т.3 а.с. 109), 10006 (т.3 а.с. 111), 10016 (т.3 а.с. 113), 10010 (т.3 а.с. 115), від 21 грудня 2010 року №10047 (т.3 а.с. 117), від 24 грудня 2010 року №№10121 (т.3 а.с. 119), 10108 (т.3 а.с. 121), 10072 (т.3 а.с. 123), від 24 грудня 2010 року №10128 (т.3 а.с. 125), №10127 (т.3 а.с. 127), №10123 (т.3 а.с. 129), №10077 (т.3 а.с. 131), №10076 (т.3 а.с. 133), 10125 (т.3 а.с. 135), 10120 (т.3 а.с. 137), 10075 (т.3 а.с. 139), 10124 (т.3 а.с. 141), 10071 (т.3 а.с. 143), 10081 (т.3 а.с. 145), 10085 (т.3 а.с. 147), 10126 (т.3 а.с. 149), 10074 (т.3 а.с. 151), 10122 (т.3 а.с. 153), від 27 грудня 2010 року №№10140 (т.3 а.с. 155), 10145 (т.3 а.с. 157), 10159 (т.3 а.с. 159), 10162 (т.3 а.с. 161), 10155 (т.3 а.с. 163), 10146 (т.3 а.с. 165), 10152 (т.3 а.с. 167), 10147 (т.3 а.с. 169), 10150 (т.3 а.с. 171), 10142 (т.3 а.с. 173), 10153 (т.3 а.с. 175), 10154 (т.3 а.с. 177), 10143 (т.3 а.с. 179), 10144 (т.3 а.с. 181), 10141 (т.3 а.с. 183), від 28 грудня 2010 року №10192 (т.3 а.с. 185), від 27 грудня 2010 року №10149 (т.3 а.с.187), від 30 грудня 2010 року №№10206 (т.3 а.с. 189), 10221 (т.3 а.с.191), 10219 (т.3 а.с.193), 10208 (т.3 а.с.195).

З приводу взаємовідносин між ПП «ТЕХНОТРЕЙД»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС».

Судом встановлено, що 01.04.2010 року між ПП «ТЕХНОТРЕЙД»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»був укладений договір поставки № 25 (т.1 а.с.58-67) на поставку товарів в асортименті та в кількості, що передбачені заявками (т.1 а.с. 68-69). У грудні 2010 року ПП «ТЕХНОТРЕЙД»поставило ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»товар, передбачений зазначеним вище договором товар (білизну) на загальну суму 355858,32 грн., в т.ч. ПДВ 59309,72 грн.

В акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року, відповідачем зазначено про порушення позивачем п. «д»пп.7.2.1, п.7.2, ст.7 Закону України №168 щодо зазначення невірної адреси постачальника в податковій накладній, у зв'язку з чим позивачем по ПП «ТЕХНОТРЕЙД» було завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року на 59309,72 грн. Проте судом було встановлено хибність такого висновку СДПІ по роботі з ВПП, з огляду на наступне.

ПП «ТЕХНОТРЕЙД»зареєстровано 15.04.2002 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради за адресою: 65114, м. Одеса, вул. Тополина, буд.30/1, кВ.25, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП «ТЕХНОТРЕЙД»серії А 01 №510328 (т.1 а.с.80). Місцезнаходження підприємства відповідно до Свідоцтва №100246239 про реєстрацію платника податку на додану вартість: 65114, м. Одеса, вул. Тополина, буд.30/1, кВ.25 (т.1 а.с.81). 05.05.2011 року було замінено Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП «ТЕХНОТРЕЙД»в зв'язку з зміною місцезнаходження юридичної особи (т.1 а.с.82) та підприємству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100339317 з зазначенням місцезнаходження, вказаного в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 №381115: 65031, м. Одеса, вул. Проценка, буд.23 (т.1 а.с.83). Таким чином, на момент поставки товару в грудні 2010 року та видачі позивачу податкових накладних, які підтверджують факт такої поставки ПП «ТЕХНОТРЕЙД», місце реєстрації підприємства не змінювалося (така зміна відбулася, як зазначалося вище 05.05.2011 року) та підприємство знаходилося за місцем реєстрації, а його адреса, вказана у податковій накладній, відповідає його адресі фактичного місцезнаходження у грудні 2010 року.

І найголовніше -здійснення господарських операцій за договором поставки № 25 від 01.04.2010 року, підтверджується наступними первинними документами.

Оплата товару приватним підприємством «ТАВРІЯ ПЛЮС»підтверджується платіжними дорученнями:

- від 31 травня 2011 року №15432 (т.1 а.с. 72), №14159 (т.1 а.с. 73), №106425 (т.1 а.с.74), від 19 жовтня 2011 року (т.1 а.с.75), від 31 травня 2011 року №291034 (т.1 а.с.76), від 19 жовтня 2011 року №135640 (т.1 а.с. 77), №24633 (т.1 а.с.78), від 21 жовтня №527108 (т.1 а.с.79).

Факт поставки товарів за договором поставки № 25 від 01.04.2010 року підтверджується видатковими накладними накладними за цей період:

- від 01.12.2010 року №РН-А001999 (т.3 а.с.208), №РН-А-002001 (т.3 а.с.210), №РН-А002003 (т.3 а.с.212), №РН-А001987 (т.3 а.с.214), №РН-А002004 (т.3 а.с.216), №РН-А002009 (т.3 а.с.218), №РН-А002010 (т.3 а.с.220), №РН-А001997 (т.3 а.с.222), №РН-А001984 (т.3 а.с.224), №РН-А002002 (т.3 а.с.226), №РН-А002005 (т.3 а.с.228), №РН-А001986 (т.3 а.с.230), №РН-А001988 (т.3 а.с.232), від 02 грудня 2010 року №РН-А002017 (т.3 а.с.234), №РН-А002016 (т.3 а.с.236), №РН-А002013 (т.3 а.с.238), №РН-А001975 (т.3 а.с.240), №РН-А002015 (т.3 а.с.242), №РН-А002014 (т.3 а.с.244), №РН-А002021 (т.3 а.с.246), №РН-А002020 (т.3 а.с.248), від 07 грудня 2010 року №РН-А002031 (т.3 а.с.250), №РН-А002032 (т.4 а.с.2), №РН-А002041 (т.4 а.с.4), №РН-А002042 (т.4 а.с.6), №РН-А002027 (т.4 а.с.8), №РН-А002036 (т.4 а.с.10), №РН-А002035 (т.4 а.с.12), №РН-А002026 (т.4 а.с.14), №РН-А002028 (т.4 а.с.16), №РН-А002038 (т.4 а.с.18), №РН-А002033 (т.4 а.с.20), №РН-А002044 (т.4 а.с.22), №РН-А002046 (т.4 а.с.24), від 09 грудня 2010 року №РН-А002055 (т.4 а.с.26), №РН-А002056 (т.4 а.с.28), №РН-А002058 (т.4 а.с.30), №РН-А002060 (т.4 а.с.32), №РН-А002057 (т.4 а.с.34), №РН-А002054 (т.4 а.с.36), від 14 грудня 2010 року №РН-А002078 (т.4 а.с.38), від 07 грудня 2010 року №РН-А002040 (т.4 а.с.40), №РН-А002030 (т.4 а.с.42), від 15 грудня 2010 року №РН-А002085 (т.4 а.с.44), від 16 грудня 2010 року (т.4 а.с.46), №РН-А002090 (т.4 а.с.48), №РН-А002084 (т.4 а.с.50), від 17 грудня 2010 року №РН-А002096 (т.4 а.с.52), №РН-А002095 (т.4 а.с.54), №РН-А002094 (т.4 а.с.56), від 20 грудня 2010 року №РН-А002126 (т.4 а.с.58), №РН-А002101 (т.4 а.с.60), №РН-А002118 (т.4 а.с.62), №РН-А002117 (т.4 а.с.64), №РН-А002114 (т.4 а.с.66), №РН-А002103 (т.4 а.с.68), №РН-А002104 (т.4 а.с.70), №РН-А002125 (т.4 а.с.72), №РН-А002105 (т.4 а.с.74), №РН-А002098 (т.4 а.с.76), від 21 грудня 2010 року №РН-А002145 (т.4 а.с.78), №РН-А002129 (т.4 а.с.80), №РН-А002130 (т.4 а.с.82), №РН-А002128 (т.4 а.с.84), №РН-А002131 (т.4 а.с.86), від 22 грудня 2010 року №РН-А002159 (т.4 а.с.88), №РН-А002164 (т.4 а.с.90), №РН-А002165 (т.4 а.с.92), №РН-А002162 (т.4 а.с.94), від 20 грудня 2010 року (т.4 а.с.96), від 23 грудня 2010 року №РН-А002167 (т.4 а.с.98), від 24 грудня 2010 року №РН-А002187 (т.4 а.с.100), №РН-А002185 (т.4 а.с.102), №РН-А002169 (т.4 а.с.104), №РН-А002186 (т.4 а.с.106), №РН-А002174 (т.4 а.с.108), №РН-А002184 (т.4 а.с.110), №РН-А002178 (т.4 а.с.112), №РН-А002180 (т.4 а.с.114), №РН-А002177 (т.4 а.с.116), №РН-А002192 (т.4 а.с.118), №РН-А002181 (т.4 а.с.120), №РН-А002175 (т.4 а.с.122), №РН-А002173 (т.4 а.с.124), №РН-А002190 (т.4 а.с.126), №РН-А002170 (т.4 а.с.128), від 27 грудня 2010 року №РН-А002205 (т.4 а.с.130), №РН-А002208 (т.4 а.с.132), №РН-А002204 (т.4 а.с.134), №РН-А002207 (т.4 а.с.136), від 28 грудня 2010 року №РН-А002210 (т.4 а.с.138), №РН-А002203 (т.4 а.с.140).

На основі видаткових накладних позивачу були виписані ПП «ТЕХНОТРЕЙД»податкові накладні:

- від 01.12.2010 року №1999 (т.3 а.с.209), №2001 (т.3 а.с.211), №2003 (т.3 а.с.213), №1987 (т.3 а.с.215), №2004 (т.3 а.с.217), №2009 (т.3 а.с.219), №2010 (т.3 а.с.221), №1997 (т.3 а.с.223), №1984 (т.3 а.с.225), №2002 (т.3 а.с.227), №2005 9Т.3 а.с.229), №1986 (т.3 а.с.231), №1988 (т.3 а.с.233), №2017 (т.3 а.с.235), №2016 (т.3 а.с.237), №2013 (т.3 а.с.239), №1975 (т.3 а.с.241), №2015 (т.3 а.с.243), №2014 (т.3 а.с.245), №2021 (т.3 а.с.247), №2020 (т.3 а.с.249), від 07 грудня 2010 року №2031 (т.4 а.с.1), №2032 (т.4 а.с.3), №2041 (т.4 а.с.5), № 2042 (т.4 а.с.7), №2027 (т.4 а.с.9), №2036 (т.4 а.с.11), №2035 (т.4 а.с.13), №2026 (т.4 а.с.15), №2028 (т.4 а.с.17), №2038 (т.4 а.с.19), №2033 (т.4 а.с.21), №2044 (т.4 а.с.23), №2046 (т.4 а.с.25), від 09 грудня 2010 року №2055 (т.4 а.с.27), №2056 (т.4 а.с.29), №2058 (т.4 а.с.31), №2060 (т.4 а.с.33), №2057 (т.4 а.с.35), №2054 (т.4 а.с.37), від 14 грудня 2010 року №2078 (т.4 а.с.39), від 07 грудня 2010 року №2040 (т.4 а.с.41), №2030 (т.4 а.с.43), від 15 грудня 2010 року №2085 (т.4 а.с.45), від 16 грудня 2010 року №2089 (т.4 а.с.47), №2090 (т.4 а.с.49), №2084 (т.4 а.с.51), від 17 грудня 2010 року №2096 (т.4 а.с.53), №2095 (т.4 а.с.55), №2094 (т.4 а.с.57), від 20 грудня 2010 року №2126 (т.4 а.с.59), №2101 (т.4 а.с.61), №2118 (т.4 а.с.63), №2117 (т.4 а.с.65), №2114 (т.4 а.с.67), №2103 (т.4 а.с.69), №2104 (т.4 а.с.71), №2125 (т.4 а.с.73), №2105 (т.4 а.с.75), №2098 (т.4 а.с.77), від 21 грудня 2010 року №2145 (т.4 а.с.79), №2129 (т.4 а.с.81), №2130 (т.4 а.с.83), №2128 (т.4 а.с.85), №2131 (т.4 а.с.87), від 22 грудня 2010 року №2159 (т.4 а.с.89), №2164 (т.4 а.с.91), №2165 (т.4 а.с.93), №2162 (т.4 а.с.95), від 20 грудня 2010 року №2116 (т.4 а.с.97), від 23 грудня 2010 року №2167 (т.4 а.с.99), від 24 грудня 2010 року №2187 (т.4 а.с.101), №2185 (т.4 а.с.103), №2169 (т.4 а.с.105), №2186 (т.4 а.с.107), №2174 (т.4 а.с.109), №2184 (т.4 а.с.111), №2178 (т.4 а.с.113), №21809 (т.4 а.с.115), №2177 (т.4 а.а.117), №2192 (т.4 а.с.119), №2181 (т.4 а.с.121), №2175 (т.4 а.с.123), №2173 (т.4 а.с.125), №2190 (т.4 а.с.127), №2170 (т.4 а.с.129), від 27 грудня 2010 року №2205 (т.4 а.с.131), №2208 (т.4 а.с.133), №2204 (т.4 а.с.135), №2207 (т.4 а.с.137), №2210 (т.4 а.с.139), №2203 (т.4 а.с.141).

З приводу взаємовідносин між НВЦ «СІГМА»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», судом встановлено, що 03.01.2008 року між НВЦ «СІГМА»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»було укладено договір поставки товарів №343 (т.1 а.с. 113-118). У грудні 2010 року НВЦ «СІГМА»поставило позивачу товари згідно зазначеного вище договору у вигляді приправ, зелені тощо на загальну суму 631627,00 грн. Проте відповідач в акті перевірки №253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року, вказав про те, що НВЦ «СІГМА»не мало умов для здійснення підприємницької діяльності, а тому позивачем у взаємовідносинах з зазначеним контрагентом було допущено порушення податкового законодавства. Суд встановив наступні факти, які спростовують дане твердження відповідача.

Науково-виробничий центр «Сігма»підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту НВЦ «СІГМА») зареєстрований за місцезнаходженням: 65026, м. Одеса, вул. Пастера, будинок, 34, кв.35, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.123-124) та є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100093153 (т.1 а.с.127).

Відповідно до договору оренди частини будівлі №01/07-2009 від 01.07.2009 року між ТОВ «Людмила Плюс»та НВЦ «СІГМА»(т.1 а.с.129-132), ТОВ «Людмила Плюс»передало в користування НВЦ «СІГМА» частину нежилої будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5. Відповідно до договору найму (оренди) автомобіля між ОСОБА_7 та НВЦ «СІГМА» (т.1 а.с.135-136), ОСОБА_7 передав у платне користування НВЦ «СІГМА»автомобіль марки ЗИЛ 433362. Відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2382/23-60/22486960 від 20.04.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки НВЦ «СІГМА»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року (т.1 а.с. 156-186), а саме на 12 аркуші зазначеного акту (т.1 а.с.167) встановлено наявність у НВЦ «СІГМА»комп'ютерної техніки, телефонних апаратів, меблів, обладнання, оргтехніки. Таким чином, зазначені вище факти підтверджують наявність у НВЦ «СІГМА»умов для здійснення підприємницької діяльності.

Що стосується здійснення поставок товарів НВЦ «СІГМА»на адресу позивача на виконання умов договору поставки товарів №343 від 03.01.2008 року то зазначені факти підтверджуються наступними первинними документами.

Оплата товару позивачем підтверджується платіжними дорученнями: №79090 від 05.01.2011 року (т.1 а.с.121) та №144987 від 23.02.2011 року (т.1 а.с.122).

Факт поставки товарів на адресу позивача підтверджується:

- замовленнями покупця: від 02 грудня 2010 року №71364 (т.4 а.с.144), №71348 (т.4 а.с.148), №71389 (т.4 а.с.152), №71334 (т.4 а.с.155), №71385 (т.4 а.с.158-159), №71354 (т.4 а.с. 163), від 30 листопада 2010 року№70649 (т.4 а.с.166), від 03 грудня 2010 року №71661 (т.4 а.с.170), №71643 (т.4 а.с.173), №71644 (т.4 а.с.176), №71744 (т.4 а.с.179), №71485 (т.4 а.с.189), №71721 (т.4 а.с.193), №71486 (т.4 а.с.197-198), №71719 (т.4 а.с.203), №71641 (т.4 а.с.211), від 06 грудня 2010 року№71939 (т.4 а.с.219), №71945 (т.4 а.с.223), від 08 грудня 2010 року №72580 (т.4 а.с.245), від 09 грудня 2010 року №73028 (т.4 а.с.250), №73013 (т.5 а.с.5), №73026 (т.5 а.с.9), №73025 (т.5 а.с.12), від 10 грудня 2010 року №73340 (т.5 а.с.18), №73585(т.5 а.с.23), №73577 (т.5 а.с.25-27), №73579 (т.5 а.с.30), №73527 (т.5 а.с.34), від 13 грудня 2010 року №73684 (т.5 а.с.46), №73749 (т.5 а.с.49), №73718 (т.5 а.с.57), №73690 (т.5 а.с.70), від 15 грудня 2010 року №74319 (т.5 а.с.73), №74599 (т.5 а.с.77), від 16 грудня 2010 року №75025 (т.5 а.с.83), №74904 (т.5 а.с.86), №75024 (т.5 а.с.89), №74908 (т.5 а.с.92), від 17 грудня 2010 року №75147 (т.5 а.с.96), №75227 (т.5 а.с.99), №75269 (т.5 а.с.102), №75228 (т.5 а.с.106), №75270 (т.5 а.с.109), №75291 (т.5 а.с.113-114), №75229 (т.5 а.с.119), №75272 (т.5 а.с.122-123), №75163 (т.5 а.с.128-129), №75145 (т.5 а.с.134), №75230 (т.5 а.с.137), №75129 (т.5 а.с.144-145), №75226 (т.5 а.с.150), №75164 (т.5 а.с.153), від 20 грудня 2010 року №75439 (т.5 а.с.156), №75428 (т.5 а.с.159), №75455 (т.5 а.с.162), №75459 (т.5 а.с.166), №75430 (т.5 а.с.170), №75396 (т.5 а.с.174), №75829 (т.5 а.с.175), від 22 грудня 2010 №76396 (т.5 а.с.180), №76362 (т.5 а.с.183), №76610 (т.5 а.с.189), від 23 грудня 2010 року №76614 (т.5 а.с.192), №76609 (т.5 а.с.198-199), №76609 (т.5 а.с.198-199), №76773 (т.5 а.с.204), від 24 грудня 2010 року №77249 (т.5 а.с.208), №77131 (т.5 а.с.211-212), №77250 (т.5 а.с.221), №77035 (т.5 а.с.224-225), №77110 (т.5 а.с.230), №77144 (т.5 а.с.233), №77308 (т.5 а.с.241), №77696 (т.5 а.с.244), від 27 грудня 2010 року №77717 (т.5 а.с.248-250), №77713 (т.6 а.с.2), №77693 (т.6 а.с.5), №77414 (т.6 а.с.9), від 28 грудня 2010 року №77813 (т.6 а.с.12), від 27 грудня 2010 року №77688 (т.6 а.с.15), від 29 грудня 2010 року №78326 (т.6 а.с.18), №78328 (т.6 а.с.21), №78339 (т.6 а.с.24), №78335 (т.6 а.с.27), від 30 грудня 2010 року №78443 (т.6 а.с.30-31), №78384 (т.6 а.с.37).

- видатковими накладними: від 02.12.2010 року №71364 (т.4 а.с.145), №71348 (т.4 а.с.149), №71389 (т.4 а.с.153), №71334 (т.4 а.с.156), №71385 (т.4 а.с.160), №71354 (т.4 а.с. 164), від 30 листопада 2010 року№70649 (т.4 а.с.167), від 03 грудня 2010 року №71661 (т.4 а.с.171), №71643 (т.4 а.с.174), №71644 (т.4 а.с.177), №71744 (т.4 а.с.180), №71732 (т.4 а.с.183-184), №71488 (т.4 а.с.187), №71485 (т.4 а.с.190), №71721 (т.4 а.с.194), №71486 (т.4 а.с.199-200), №71719 (т.4 а.с.204), №71741 (т.4 а.с.207-208), №71641 (т.4 а.с.212), від 06 грудня 2010 №71984 (т.4 а.с.214), №71936 (т.4 а.с.216), №71939 (т.4 а.с.218), №71945 (т.4 а.с.222), №72014 (т.4 а.с.226) №71941 (т.4 а.с.229), №71991 (т.4 а.с.233), №71864 (т.4 а.с.235-236), №71951 (т.4 а.с.239), №71867 (т.4 а.с.243), від 08 грудня 2010 року №72580 (т.4 а.с.246), №72624 (т.4 а.с.248), від 09 грудня 2010 року №73028 (т.5 а.с.3), №73013 (т.5 а.с.6), №73026 (т.5 а.с.10), №73025 (т.5 а.с.13), від 10 грудня 2010 року №73526 (т.5 а.с.15), №73340 (т.5 а.с.20), №73534 (т.5 а.с.21-22), №73585(т.5 а.с.24), №73579 (т.5 а.с.31), №73527 (т.5 а.с.35), №73577 (т.5 а.с.37-39), від 13 грудня 2010 року №73706 (т.5 а.с.42), №73715 (т.5 а.с.44), №73684 (т.5 а.с.47), №73749 (т.5 а.с.50), №73676 (т.5 а.с.53-54), №73718 (т.5 а.с.58), №73709 (т.5 а.с.61), №73671 (т.5 а.с.64-65), №73687 (т.5 а.с.68), №73690 (т.5 а.с.71), від 15 грудня 2010 року №74319 (т.5 а.с.74), №74599 (т.5 а.с.78), від 16 грудня 2010 року №74905 (т.5 а.с.80), №75025 (т.5 а.с.84), №74904 (т.5 а.с.87), №75024 (т.5 а.с.90), №74908 (т.5 а.с.93), від 17 грудня 2010 року №75147 (т.5 а.с.97), №75227 (т.5 а.с.100), №75269 (т.5 а.с.103), №75228 (т.5 а.с.107), №75270 (т.5 а.с.110), №75291 (т.5 а.с.115-116), №75229 (т.5 а.с.120), №75272 (т.5 а.с.124-125), №75163 (т.5 а.с.130-131), №75145 (т.5 а.с.135), №75230 (т.5 а.с.138), №75144 (т.5 а.с.140-141), №75129 (т.5 а.с.146-147), №75226 (т.5 а.с.151), №75164 (т.5 а.с.154), від 20 грудня 2010 року №75439 (т.5 а.с.157), №75428 (т.5 а.с.160), №75455 (т.5 а.с.163), №75459 (т.5 а.с.167), №75430 (т.5 а.с.171), №75829 (т.5 а.с.176), від 22 грудня 2010 року №76396 (т.5 а.с.178), від 20 грудня 2010 року №75396 (т.5 а.с.181), №76362 (т.5 а.с.184), №76613 (т.5 а.с.186), №76610 (т.5 а.с.190), від 23 грудня 2010 року №76614 (т.5 а.с.193), №76982 (т.5 а.с.195), №76609 (т.5 а.с.200-201), №76773 (т.5 а.с.205), від 24 грудня 2010 року №77249 (т.5 а.с.209), №77131 (т.5 а.с.213-214), №77285 (т.5 а.с.217-218), №77250 (т.5 а.с.222), №77035 (т.5 а.с.226-227), №77110 (т.5 а.с.231), №77144 (т.5 а.с.234), №77116 (т.5 а.с.237-238), №77308 (т.5 а.с.242), №77696 (т.5 а.с.245), від 27 грудня 2010 року №77718 (т.5 а.с.247), №77713 (т.6 а.с.3), №77693 (т.6 а.с.6), №77414 (т.6 а.с.10), від 28 грудня 2010 року №77813 (т.6 а.с.13), від 27 грудня 2010 року №77688 (т.6 а.с.16), від 29 грудня 2010 року №78326 (т.6 а.с.19), №78328 (т.6 а.с.22), №78339 (т.6 а.с.25), №78335 (т.6 а.с.28), від 30 грудня 2010 року №78443 (т.6 а.с.32-33), №78384 (т.6 а.с.36).

- податковими накладними: від 02.12.2010 року №71364 (т.4 а.с.146-147), №71348 (т.4 а.с.150-151), №71389 (т.4 а.с.154), №71334 (т.4 а.с.157), №71385 (т.4 а.с.161-162), №71354 (т.4 а.с. 165), від 30 листопада 2010 року№70649 (т.4 а.с.168-169) від 03 грудня 2010 року №71661 (т.4 а.с.172), №71643 (т.4 а.с.175), №71644 (т.4 а.с.178), №71744 (т.4 а.с.181-182), №71732 (т.4 а.с.185-186), №71488 (т.4 а.с.188), №71485 (т.4 а.с.191-192), №71721 (т.4 а.с.195-196), №71486 (т.4 а.с.201-202), №71719 (т.4 а.с.205-206), №71741 (т.4 а.с.209-210), №71641 (т.4 а.с.213), №71984 (т.4 а.с.215), №71936 (т.4 а.с.217), №71939 (т.4 а.с.220-221), №71945 (т.4 а.с.224-225), №72014 (т.4 а.с.227-228), №71941 (т.4 а.с.231), №71991 (т.4 а.с.234), №71864 (т.4 а.с.237-238), №71951 (т.4 а.с.240-241), №71867 (т.4 а.с.244), від 08 грудня 2010 року №72580 (т.4 а.с.247), №72624 (т.4 а.с.249), від 10 грудня 2010 року №73534 (т.5 а.с. 1-2), від 09 грудня 2010 року №73028 (т.5 а.с.4), №73013 (т.5 а.с.7-8), №73026 (т.5 а.с.11), №73025 (т.5 а.с.14), від 10 грудня 2010 року №73526 (т.5 а.с.16-17), №73585 (т.5 а.с.28-29), №73579 (т.5 а.с.32-33), №73527 (т.5 а.с.36), №73577 (т.5 а.с.40-41), від 13 грудня 2010 року №73706 (т.5 а.с.43), №73715 (т.5 а.с.45), №73684 (т.5 а.с.48), №73749 (т.5 а.с.51-52), №73676 (т.5 а.с. 55-56), №73718 (т.5 а.с.59), №73709 (т.5 а.с.62-63), №73671 (т.5 а.с.66-67), №73687 (т.5 а.с.69), №73690 (т.5 а.с.72), від 15 грудня 2010 року №74319 (т.5 а.с.75-76), №74599 (т.5 а.с.79), від 16 грудня 2010 року №74905 (т.5 а.с.81-82), №75025 (т.5 а.с.85), №74904 (т.5 а.с.88), №75024 (т.5 а.с.91), №74908 (т.5 а.с.94-95), від 17 грудня 2010 року №75147 (т.5 а.с.98), №75227 (т.5 а.с.101), №75269 (т.5 а.с.104-105), №75228 (т.5 а.с.108), №75270 (т.5 а.с.111-112), №75291 (т.5 а.с.117-118), №75229 (т.5 а.с.121), №75272 (т.5 а.с.126-127), №75163 (т.5 а.с.132-133), №75145 (т.5 а.с.136), №75230 (т.5 а.с.139), №75144 (т.5 а.с.142-143), №75129 (т.5 а.с.148-149), №75226 (т.5 а.с.152), №75164 (т.5 а.с.155), від 20 грудня 2010 року №75439 (т.5 а.с.158), №75428 (т.5 а.с.161), №75455 (т.5 а.с.164-165), №75459 (т.5 а.с.168-169), №75430 (т.5 а.с.172-173), №75829 (т.5 а.с.177), №75396 (т.5 а.с.179), від 22 грудня 2010 року №76396 (т.5 а.с.182), №76362 (т.5 а.с.185), №76613 (т.5 а.с.187-188), №76610 (т.5 а.с.191), від 23 грудня 2010 року №76614 (т.5 а.с.194), №76982 (т.5 а.с.196-197), №76609 (т.5 а.с.202-203), №76773 (т.5 а.с.206-207), від 24 грудня 2010 року №77249 (т.5 а.с.210), №77131 (т.5 а.с.215-216), №77285 (т.5 а.с.219-220), №77250 (т.5 а.с.223), №77035 (т.5 а.с.228-229), №77110 (т.5 а.с.232), №77144 (т.5 а.с.235-236), №77116 (т.5 а.с.239-240), №77308 (т.5 а.с.243), №77696 (т.5 а.с.246), від 27 грудня 2010 року №77718 (т.5 а.с.248-249), від 27 грудня 2010 року №77717 (т.6 а.с.1), №77713 (т.6 а.с.4), №77693 (т.6 а.с.7-8), №77414 (т.6 а.с.11), від 28 грудня 2010 року №77813 (т.6 а.с.14), від 27 грудня 2010 року №77688 (т.6 а.с.17), від 29 грудня 2010 року №78326 (т.6 а.с.20), №78328 (т.6 а.с.23), №78339 (т.6 а.с.26), №78335 (т.6 а.с.29), від 30 грудня 2010 року №78443 (т.6 а.с.34-35), №78384 (т.6 а.с.38-39).

Поставка товарів зі складу постачальника (НВЦ «СІГМА») на склад покупця (ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС») за період, що досліджується, підтверджується також товарно-транспортними накладними про переміщення товару (т.6 а.с.65-175).

Таким чином товарність господарських операцій між НВЦ «СІГМА»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»встановлена судом та підтверджується всіма дослідженими вище письмовими доказами.

З приводу взаємовідносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»та ТОВ «ТАРРУС-В».

Представник відповідача в судовому засіданні, а також відповідачем в акті перевірки зазначалося, що ТОВ «ТАРРУС-В»надавав податкові та видаткові накладні на адресу позивача на суму ПДВ 123199,20 грн. без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція правомірності правочину, якщо тільки його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що 20.10.2009 року між ТОВ «ТАРРУС-В»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»укладений договір поставки № 544 на поставку товарів (т.1 а.с.95-101). У грудні 2010 року на виконання вимог зазначеного договору, ТОВ «ТАРРУС-В»поставило ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»товари у вигляді м'ясопродуктів на загальну суму 1048437,72 грн., в тому числі ПДВ 174739,62 грн. Позивач оплатив весь товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №113798921 від10.12.2010 року (т.1 а.с.111) та №3804636 від 22.12.2010 року (т.1 а.с.112). Факт поставки товару контрагентом ТОВ «ТАРРУС-В» на адресу ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»підтверджується наступними первинними документами:

- видатковими накладними: №РН-000479 від 02.12.2010 року (т.1 а.с.102), №РН-000480 від 03.12.2010 року (т.1 а.с.106), №РН-000485 від 14.12.2010 року (т.1 а.с.109);

- податковими накладними: №466 від 02.12.2010 року (т.1 а.с.103), №467 від 03.12.2010 року (т.1 а.с.107), №472 від 14.12.2010 року (т.1 а.с. 110).

Таким чином, дослідивши зазначені вище первинні документи по кожному з контрагентів позивача, дійсність господарських операцій з якими була поставлена працівниками СДПІ по роботі з ВПП під сумнів в висновках акту перевірки №253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності правових підстав для проведення перевірки та для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2011 року №0000651540.

В акті перевірки також зазначено, як вказувалося вище, про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагентів позивача -ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», відсутність основних фондів, складських приміщень, транспортних засоби, не знаходження контрагентів за місцезнаходженням, в зв'язку з чим, відповідач в акті перевірки, в запереченнях на адміністративний позов та при наданні пояснень в судовому засіданні, посилаючись на ч.ч. 1,5 ст.203, п.п. 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, приходить до висновку про нікчемність досліджених вище договорів між ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»з ПВП «ТАНГО», ТОВ «АЛЄГОР», ПП «ТЕХНОТРЕЙД», ТОВ «ТАРРУС-В», НВЦ «СІГМА».

При цьому, суд вважає посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлючами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є вірним, виходячи з загальних засад судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні"не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Угоди, які укладені між постачальником позивача та позивачем, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Отже, висновки про ознаки нікчемності укладених угод (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи. Більше того, в висновках акта відповідач обмежився твердженнями про порушення позивачем тільки вимог ЦК України.

Неприпустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків та складання актів з такими висновками вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року "Щодо підстав для визнання договорів нікчемними".

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними.

Викладені вище висновки про те, що ПП "ТАВРІЯ ПЛЮС" вчинила податкове порушення не ґрунтуються на законі та є безпідставними.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що висновки в акті перевірки №253/15-4/31929492/34 від 10.06.2011 року встановлені на підставі помилкового висновку посадових осіб спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України "Про систему оподаткування в Україні"та ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити - визнати протиправним та скасувати прийняте на підставі висновків зазначеного акту, податкове повідомлення-рішення №0000651540 від 22.06.2011 року.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі №0000651540 від 22.06.2011 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано колегією суддів 25 травня 2012 року.

Головуючий суддя Вовченко O.A.

Суддя Свида Л.І.,

Суддя Білостоцький О.В.

.