Постановление суда № 24261663, 26.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 року м. Київ К-45953/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009

у справі № 6/214

за позовомДочірнього підприємства „Укргазвидобування" Національної

акціонерної компанії „Нафтогаз України"

до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі

Луганської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень №0001032300/0 від 03.08.2007, №0001032300/1 від 10.10.2007, №0001032300/2 від 15.11.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасної сплати до бюджету рентної плати за видобутий природний газ, що видобуваються в Україні за травень 2007 року та складено акт №76/23-30019775 від 25.07.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032300/0 від 03.08.2007, яким визначено позивачу за затримку на 18 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання суму 34245, 52 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Перевіркою встановлено, що підприємством здійснено перерахування до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ, задекларованих у податкових розрахунках по рентній платі за природний газ за травень 2007 року поданого до відповідача, з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Сплата узгодженої суми податкових зобов'язань проведена з порушенням термінів сплати, що встановлені п.7 „Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 22.03.2001.

Статтею 1 Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено як загальнодержавні обов'язкові платежі, які сплачуються з вартості обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету або державного цільового фонду в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 9 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування" рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що рентна плата за нафту і природний газ належить до загальнодержавних податків і зборів та сплачується у порядку, встановленому Законом.

За змістом пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Таким чином, попередні інстанції, встановивши факт сплати позивачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати із затримкою на 18 календарних днів, дійшли вірного висновку про законність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 34245, 52 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та правомірно відмовили у позові.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 у справі № 6/214 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 у справі № 6/214 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко