№ 24257595, 08.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2012 року 15:48 № 2а-2824/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Сокура К.М.;

Старовойта В.П.;

відповідача: Шуневич В.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Домікс Плюс" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2012 року №0000032305 та №0000042305На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 лютого 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Домікс Плюс" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Домікс Плюс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 січня 2012 року №0000032305 та №0000042305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2824/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 березня 2012 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку представників позивача та за клопотанням позивача, а в судових засіданнях оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2012 року замінено первинного відповідача -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на належного -Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні 08 травня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 січня 2012 року №0000032305 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", за порушення пунктів 2.8, 5.2 та 5.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, до ТОВ "Домікс Плюс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29 022,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 січня 2012 року №0000042305 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, частини першої пункту 125.1 статті 125 Податкового кодексу України, за порушення норм з регулювання обігу готівки", за порушення підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, до ТОВ "Домікс Плюс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 376,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта фактичної перевірки від 27 грудня 2011 року, зареєстрованого 04 січня 2012 року за №0001/26/50/23/35839776 (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні обставини: 1) на момент перевірки в офісі за адресою: вул. Заболотного, 20А проводилась реалізації побутової техніки за допомогою мережі Internet; в куточку споживача знаходилась ксерокопія торгового патенту не завірена нотаріально, оригінал торгового патенту знаходився в недоступному для огляду місці (в папці з документами в кабінеті директора); 2) ліміт залишку готівки в касі згідно фактичних показників діяльності відповідно до пунктів 5.2, 5.3 та 5.4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, не встановлювався та відповідно до пункту 5.9 вказаного Положення вважається нульовим; на момент перевірки встановлено перевищення ліміту каси у розмірі 14 511,16 грн.

На підставі зазначеного у висновку Акта перевірки встановлено порушення підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України та пунктів 2.8, 5.2 та 5.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, мотивуючи позовні вимоги наступним: згідно видаткових касових ордерів готівкові кошти були видані для використання підприємством відповідно до законодавства, а тому не вважаються понадлімітними; оригінал торгового патенту знаходиться в куточку споживача в доступному для огляді місці.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково підтримує позовні вимоги ТОВ "Домікс Плюс", керуючись наступним.

В частині висновків Акта перевірки про перевищення ліміту каси суд звертає увагу на наступне.

За визначення пункту 1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі по тексту - Положення), ліміт залишку готівки в касі -це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Відповідно до пункту 2.7 Положення виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Згідно з пунктом 2.8 Положення визначено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до пункту 5.2 Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Пункт 5.3 Положення встановлює, що ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Відповідно до пункту 5.8 Положення передбачено, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Наведені норми свідчать, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси встановлення ліміту залишку готівки в касі за встановленою Положенням формою; в свою чергу відсутність такого розрахунку прирівнюється до невстановлення ліміту каси, а ліміт такої каси вважається нульовим.

Матеріали справи підтверджують, що до перевірки позивачем надано наказ про встановлення прогнозного ліміту від 10 червня 2011 року №7 та розрахунок встановлення прогнозного ліміту залишку готівки в касі від 10 червня 2011 року.

Відповідно до наказу про встановлення прогнозного ліміту від 10 червня 2011 року №7 встановлено ліміт каси в розмірі 350,00 грн., починаючи з 14 червня 2011 року; розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі також передбачає ліміт каси на рівні 350,00 грн., однак не містить показників готівкової виручки, середньоденного надходження готівки до каси та її середньоденної видачі з каси.

На думку суду, недоліки в заповненні розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі не можуть бути підставою для висновку про невстановлення ліміту каси за умови визначеної суми ліміту каси.

Крім того, відповідно до пункту 5.9 Положення встановлено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії прибуткових та видаткових касових ордерів за період 24 вересня 2011 року по 27 грудня 2011 року, на підставі яких суд встановив, що готівкові кошти не пізніше наступного робочого дня були видані для використання позивачем на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що готівкові кошти, які надійшли до каси ТОВ "Домікс Плюс" за період 24 вересня 2011 року по 27 грудня 2011 року, не вважаються понадлімітними; відтак висновки Акта перевірки про перевищення ліміту каси є помилковими.

Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що заперевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи відсутність у позивача понадлімітної готівки за вказаний вище період, застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 29 022,00 грн. є протиправним, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 січня 2012 року №0000032305 підлягає скасуванню.

Стосовно висновків Акта перевірки про відсутність оригіналу торгового патенту доступному для огляду місці, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Підпункт 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України встановлює, що торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Згідно з підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що, законодавець встановлює умови для розміщення патенту такі як місце розташування та спосіб розташування, а саме відкритість та доступність для огляду, а також форму розміщення -оригінал патенту або його нотаріально засвідчена копія.

Як встановлено в Акті перевірки, який по своїй суті є носієм доказової інформації про виявлені порушення, та не спростовано позивачем, на доступному для огляду місці знаходилась ксерокопія торгового патенту не завірена нотаріально, оригінал торгового патенту знаходився в недоступному для огляду місці.

Доводи позивача про знаходження в куточку споживача оригіналу торгового патенту не приймаються судом до уваги, оскільки жодних зауважень чи заперечень до Акта перевірки з боку представника позивача -головного бухгалтера Литвиненко І.М. не зафіксовано у самому Акті перевірки та не надходило до податкового органу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що торговий патент позивача був розміщений з порушенням правил, встановлених підпунктами 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Оскільки судом встановлено порушення позивачем правил розміщення торгового патенту, то застосування відповідачем до ТОВ "Домікс Плюс" штрафних санкцій на підставі частини першої пункту 125.1 статті 125 Податкового кодексу України згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 січня 2012 року №0000032305 відбулось правомірно, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими й не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва частково доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Домікс Плюс" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домікс Плюс" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 17 січня 2012 року №0000032305.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домікс Плюс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 290,22 грн. (двісті дев'яносто гривень двадцять дві копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко