№ 24229586, 23.05.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1387/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

17.04.2012 Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ) і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 23.01.2012 № 0000062301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 448 282,20 грн. (за основним платежем 298 854,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 149 427,40 грн.). Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що правомірно сплачує орендну плату у розмірі одного земельного податку, що передбачено договором оренди земельної ділянки, а податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ у м. Чернігові є протиправним, та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити та зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) нараховувалась орендна плата за земельні ділянки площею 8 6499 га. На підставі договорів оренди в однократному розмірі ставки земельного податку. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків та зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положенням ПК України, а тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать закону застосовуватись не можуть. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 02.08.1994 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області та внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою управління статистики у Ніжинському районі (а.с.22).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 12.01.2012 № 33, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПК України та відповідно до наказу Ніжинської ОДПІ від 11.01.2012 № 35 проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.11.2011 та іншого законодавства за період з 07.07.2011 по 30.11.2011 у зв'язку з виявленою недостовірністю даних, що містяться у податковій декларації з плати за землю за 2011 рік, поданої платником податків, в частині не застосування трикратного розміру земельного податку при визначенні орендної плати за земельну ділянку відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем:

п. 288.5.1 ст. 288 ПК України, підприємством в податковій декларації по платі за землю на 2011 рік річну суму платежу орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності визначено менше трикратного розміру земельного податку, обрахованого згідно ст. 274 розділу ХІІІ ПК України, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 298 854,80 грн. в тому числі:

за липень 2011 року в сумі 59 770,96 грн.;

за серпень 2011 року в сумі 59 770,96 грн.;

за вересень 2011 року в сумі 59 770,96 грн.;

за жовтень 2011 року в сумі 59 770,96 грн.;

за листопад 2011 року в сумі 59 770,96 грн.

За результатами перевірки складено акт від 19.01.2012 № 58/23-14312565 (далі - акт перевірки) (а.с. 6-8).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивачем 20.01.2012 подано заперечення № 82 (а.с.10-11), однак 23.01.2012 Ніжинською ОДПІ надано відповідь, якою заперечення позивача залишені без задоволення (а.с.12-14).

На підставі акта перевірки Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 № 0000062301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 448 282,20 грн. (за основним платежем - 298 854,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 149 427,40 грн.) (а.с.9).

Пунктом 288.1. статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2003 між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 234, відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІУ скликання від 24.12.2003 із земель державної власності надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 4,9485 га, яка знаходиться в м. Ніжині, вул. Курилівська,58. На земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі. Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірах на рівні ставки земельного податку, 3 009,87 грн. за 1 календарний місяць (а.с.18-19).

До даного договору між сторонами 28.07.2008 укладено додатковий договір, відповідно до якого внесено зміни в розділ І, а саме: позивач приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Ніжині по вул. Курилівська, 56-А (а.с.21).

Також, 22.03.2006 між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІУ скликання Ніжинської міської ради від 24.12.2003 та ХХХІ сесії ІУ скликання Ніжинської міської ради від 22.03.2006, яка знаходиться у м. Ніжині по вул. Б. Хмельницького, 37. Земельна ділянка загальною площею 8,6499 га, у тому числі 3,6785 га - під будівлями, 4,9714 - господарчий двір. Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі на рівні ставки земельного податку, що складає 6 704,35 грн. за 1 календарний місяць (а.с.15-17).

Відповідно до умов вищезазначених договорів оренди плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі одного земельного податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 06.10.1998 № 161 - XIV «Про оренду землі» (далі - Закон) істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому відповідно до ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, згідно із законодавством України питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність вищезазначених Договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.2003 та від 27.03.2006 законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання їх недійсними відсутнє, а тому Договори у відповідності до ст. 204 ЦК України є правомірними.

При цьому згідно із ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.

Отже, умови Договорів (включаючи і умови щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, що є предметом вказаних вище Договорів, у визначеному Договорами розмірі, а саме - в розмірі одного земельного податку.

Тобто, позивач зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до Договорів оренди.

А тому, нарахування орендної плати за земельні ділянки проведені позивачем відповідно до зазначених вище договорів оренди землі в розмірі одного земельного податку.

Згідно зі ст.30 Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін.

Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Крім того, Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судово-економічну експертизу за матеріалами кримінальної справи № 902/230.

На вирішення експертизи поставлене питання: «Чи повинно було ВАТ «Ніжинський механічний завод» нараховувати за земельні ділянки державної і комунальної власності орендовані підприємством за адресою: м. Ніжин, вул. Б.Хмельницького, 37 (договір № 466 від 22.03.2006) та м. Ніжин, вул. Курилівська, 56-А (договір № 234 від 24.12.2003) орендну плату за землю в трикратному розмірі земельного податку за 2008-2011 роки, враховуючи умови договорів оренди та у відповідності з вимогами розділу УІІІ ПК України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю» та іншого законодавства України?»

За результатами експертизи 12.03.2012 складено висновок № 534/12-24 про те, що позивачу необхідно декларувати орендну плату на рівні трьох ставок земельного податку, як це вимагають приписи розділу УІІІ ПК України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю» при умові внесення змін до договорів оренди № 234 від 24.12.2003 та № 466 від 22.03.2006 в частині розміру орендної плати земельних ділянок державної і комунальної власності, орендованих платником податку за адресою м. Ніжин, вул. Б. Хмельницького, 37 та м. Ніжин, вул. Курилівська, 56-А.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що розмір орендної плати встановлюється сторонами відповідно до умов договору, а тому позивачем правомірно сплачується орендна плата за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, Ніжинською ОДПІ, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012 № 0000062301.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 23.01.2012 № 0000062301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 448 282,20 грн. (за основним платежем 298 854,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 149 427,40 грн.).

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 17.05.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко