№ 24227607, 23.05.2012, Печерський районний суд міста Києва

28.09.2011

Справа № 1-853/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 року Печерський районний суд у м. Києві у складі:

головуючий - суддя Тарасюк К.Е. ,

при секретарі - Миронюк О. А.,

за участю прокурорів Панова В.Є., Байдюка Д.А., Янішевської О.В.,

захисника ОСОБА_1,

та представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого директором ТОВ «Ніксоф», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.01.2011р. приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем "Джип Гранд Черокі" н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Інститутська в м. Києві, зі сторони вул. Банкової в напрямку вул. Хрещатик, по сухому покриттю дороги, зі швидкістю приблизно 20 км/год.

В цей же час по проїзній частині вул. Інститутської в м. Києві по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху вказаного автомобіля рухався пішохід ОСОБА_5

Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б); 18.1; 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

-п. 2.3 «б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

- п. 18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п. 18.4 - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились в тім, що керуючи автомобілем "Джип Гранд Черокі" н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині вул. Інститутської в м. Києві, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого біля перехрестя вул. Інститутська - вул. Ольгинська, на якому перебували пішоходи, він проявив неуважність, та не врахував те, що автомобіль, який рухався ліворуч від нього в попутному напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився, не прийняв заходів до зменшення швидкості, а в разі потреби зупинитися, виїхав на пішохідний перехід, не переконавшись у відсутності пішоходів, і скоїв наїзд правою передньою частиною вказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_5

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 323/І від 14.09.2011р. середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, а саме:

а) закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забій, контузія правого очного яблука з забоєм правого зорового нерву, з послідуючим розвитком післятравматичного ретробульбарного невриту правого ока та амбліопії (зниження зору до 0,06) високого ступеня правого ока та часткової атрофії правого зорового нерву, крововилив в скловидне тіло, гематома правої периорбітальної та скроневої ділянок, садна лобної ділянки та обличчя, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;

б) садна лівого колінного суглобу, що відноситься до легкого тілесного

ушкодження.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 14.01.2011 року приблизно о 14.00 годин він керував технічно справним автомобілем «Джип Гранд Черокі» н.з. НОМЕР_1, в якому перебував один. Він рухався по вул. Інститутській в м.Києві зі сторони вул. Шовковична в напрямку Майдана Незалежності зі швидкістю приблизно 35-40 км/год. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на вул. Інституській поряд з метро «Хрещатик», він помітив на пішохідному переході на відстані 10-15 м по середині дороги трьох пішоходів, які йшли та спілкувалися між собою. Він прибрав ногу з педалі газу і накатом став під'їжджати, надаючи можливість пішоходам закінчити перехід. В цей же час зліва від нього його випередив білого кольору мікроавтобус, який різко зупинився перед пішохідним переходом, також надаючи пішоходами рух. Як тільки троє пішоходів пройшли попереду мікроавтобуса, останній відразу почав рух. Він, в свою чергу, з невисокою швидкістю наближався далі до пішохідного переходу. Йому здалось, що пішоходи закінчили перехід, і він повільно нажав на педаль газу. В цей час швидкість його автомобіля становила приблизно 20 км/год. Коли він виїхав на пішохідний перехід, то помітив, що один із пішоходів на мить зупинився на пішохідному переході. Він відразу натиснув на гальма і вивернув кермо ліворуч, але контакту з пішоходом уникнути не вдалось, і він правою частиною свого автомобіля скоїв наїзд на раніше не знайомого потерпілого ОСОБА_5. Останній впав, вдарившись головою об бордюр дороги. Він різко зупинився, вибіг з автомобіля до ОСОБА_5, щоб надати йому першу медичну допомогу. ОСОБА_5 перебував в шоковому стані, при свідомості, на голові в нього була кров. Після чого прибігли працівники ДАІ і ОСОБА_5 було викликано швидку медичну допомогу. Він усвідомлює, що ДТП трапилась з його вини, він порушив ПДР, що призвело до вказаних наслідків. В подальшому він зв`язувався з матір`ю потерпілого, якій передав 3300 грн. та залишив свій номер мобільного телефону, сказавши, що буде надавати всю необхідну допомогу, але йому ніхто не телефонував. Крім того, мати потерпілого їздила разом з ним до страхової компанії, куди звернулась із заявою про відшкодування. Свої дії оцінив негативно.

Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 14.01.2011 р. приблизно о 14.00 год. він разом з колегою ОСОБА_7 та його мамою ОСОБА_8 переходили пішохідний перехід на вул. Інститутській у м.Києві. Підійшовши до цього пішохідного переходу, вони впевнились, що транспортні засоби знаходяться на безпечній відстані, та розпочали рух. При цьому він йшов на 1 метр попереду свого товариша ОСОБА_7. Коли вони дійшли до середини переходу, то один автомобіль зупинився, пропускаючи їх. Коли він дійшов до краю даного автомобіля, то помітив, що справа від нього рухається «Джип Гранд Черокі», у зв'язку з чим він почав перебігати дорогу. Коли він пробіг приблизно 2-3 метри по пішохідному переходу і вже правою ногою став на тротуар, на нього відбувся наїзд вищевказаним автомобілем, внаслідок чого він впав на проїзну частину. Через 30 сек. він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, водій та його товариш ОСОБА_7 разом з його мамою стояли біля нього. Разом з водієм ОСОБА_3 вони сіли до автомобіля останнього, де ОСОБА_3 перед ним вибачився, питався про стан його здоров`я, залишив свій номер телефону. Після цього підійшли працівники ДАІ і викликали швидку медичну допомогу. По приїзду лікарів його відвезли до лікарні №17 м. Києва, де провели огляд і госпіталізували, а в подальшому з цієї лікарні він був переведений у центральний військовий клінічний госпіталь, де продовжив проходити лікування. На даний час стан його здоров`я не змінився, зір втрачено на 0,5%, втрата працездатності на 30%. Раніше він на зір ніколи не скаржився. Підтвердив факт отримання його матір`ю грошей від ОСОБА_3, а також звернення нею із заявою до страхової компанії ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 14.01.2011 р. приблизно о 14.00 год. він разом і колегою ОСОБА_5, своєю мамою ОСОБА_8 вийшли із метро «Хрещатик» і підійшли до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Інститутській, оскільки їм необхідно було перейти на інший бік дороги. Біля пішохідного переходу вони на мить зупинились, подивились ліворуч, де в цей час транспортні засоби були на безпечній відстані, після чого розпочали рух. ОСОБА_5 ішов на 1-1,5 метри попереду них. Коли вони переходили один напрямок руху дороги, зупинився автомобіль, який їх пропускав. В цей же момент ОСОБА_5 пройшов трохи вперед, а він відстав. В цей час чорний автомобіль джип виїхав на пішохідний перехід і скоїв наїзд на ОСОБА_5, який вже майже перетнув проїзну частину. Після цього автомобіль зупинився. ОСОБА_5 від контакту з автомобілем впав на проїзну частину з правого боку від автомобіля. Він оббіг автомобіль, підійшов до ОСОБА_5, допоміг піднятись та посадив на бровку. Водій ОСОБА_3 також підійшов до потерпілого, цікавився його здоров`ям. Потім підбігли працівники ДАІ та викликали швидку, по приїзду якої ОСОБА_5 був госпіталізований до лікарні. У останнього була гематома на обличчі, садна на руках, він говорив про біль в коліні.

З оголошених за згодою учасників процесу на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві вбачається, що 14.01.2011 р. приблизно о 14.00 год. вона разом із сином ОСОБА_7 та його колегою ОСОБА_5 вийшли із метро «Хрещатик», розташованого на вул. Інститутська, та направились до будинку офіцерів, де повинен був відбутися концерт. Підійшовши до поряд розташованого пішохідного переходу її син та ОСОБА_5 направились переходити проїзну частину, а вона збиралась рухатись далі прямо. Вона пройшла декілька кроків, повернулась до сина та до нього звернулась. Син призупинився на пішохідному переході, а ОСОБА_5 продовжував іти. В цей час вона почула глухий удар і зупинку чорного автомобіля «джип». Вона зрозуміла, що на ОСОБА_5 стався наїзд, і почала іти до них. Підійшовши, вона побачила, що на проїзній частині лежав ОСОБА_5, на лиці в нього була обдерта шкіра. Його намагались сторонні особи підняти, але вона їм завадила і нікого не підпускала до приїзду лікарів швидкої допомоги. Останні довго не приїжджали, і тоді ОСОБА_5 посадили на бордюрний камінь. Приїхали працівники ДАІ, які почали оформляти матеріали ДТП, а потім прибула карета швидкої медичної допомоги. Лікарі оглянули ОСОБА_5 та госпіталізували до лікарні. Самого наїзду вона не бачила, оскільки місце наїзду закривав інший автомобіль, який рухався зі сторони вул. Банкової в напрямку вул. Хрещатик, та пропускав пішоходів.

З оголошених за згодою учасників процесу на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві вбачається, що 14.01.2011р. приблизно о 14.00 год. він ішов по тротуару вул. Інститутської в м. Києві у напрямку вул. Хрещатик. Коли він підійшов до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого по вул.Інститутській, він почув глухий удар на проїзній частині. Він сконцентрував свою увагу на звук і побачив, що автомобіль чорного кольору у кузові «джип», рухаючись по вул. Інститутській зі сторони вул. Банкової в напрямку вул.Хрещатик, здійснив наїзд на пішохода на нерегульованому пішохідному переході. Він став переходити проїзну частину до місця пригоди. В цей час молодий чоловік, на якого був здійснений наїзд, піднімався з проїзної частини. Останньому надавала допомогу жінка. В даного чоловіка він бачив було зчесане лице і руки. З автомобіля вийшов водій високого зросту, у якого він попросив аптечку, але у водія її не було. Він сказав водію викликати швидку медичну допомогу. У потерпілого спитав, чи відчуває він переломи, і запропонував пощупати лице руками. Пішохід перебував у шоковому стані, нічого не відповів, і не міг зрозуміло розмовляти. Його посадили на бордюрний камінь, де він сидів до приїзду працівників ДАІ. Потім по приїзду працівників міліції він став писати пояснення про вищезазначене, а пішохід пересів до салону автомобіля «джип». Через деякий час приїхали лікарі, які стали оглядати потерпілого пішохода. Він на цей час вже написав пояснення, тому не став чекати закінчення оформлення матеріалів і попрямував далі по своїм справам. На його погляд, швидкість автомобіля, яким було вчинено наїзд, була приблизно до 40 км/год. На автомобілі біля правої передньої блок фари на радіаторній решітці була вм'ятина. На той час інтенсивність руху була не високою. З погодних умов було ясно, без опадів, проїзна частина була сухою.

Крім того, винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

- висновком судово-медичної експертизи № 323/І від 14.09.2011 року згідно якого у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження:

а) закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забій, контузія правого очного яблука з забоєм правого зорового нерву, з послідуючим розвитком післятравматичного ретробульбарного невриту правого ока та амбліопії (зниження зору до 0,06) високого ступеня правого ока та часткової атрофії правого зорового нерву, крововилив в скловидне тіло, гематома правої периорбітальної та скроневої ділянок, садна лобної ділянки та обличчя, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;

б) садна лівого колінного, суглобу, що відноситься до легкого тілесного

ушкодження. (а.с.59-61)

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 410/ат від 30.08.2011 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Джип Гранд Черокі» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, повинен був керуватися вимогами пунктів 18.1; 18.4 ПДР України, зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку. В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «Джип Гранд Черокі» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 експертом з технічної точки зору вбачається невідповідності вимогам п.п.18.1,18.4 ПДР України. (а.с.68-73);

- даними протоколу огляду місця події від 14.01.11р. (а.с.14-21) та фото таблицею до нього (а.с. 23-25).

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 підтримав письмове клопотання від 28.10.11р. (а.с.172), в якому просив звільнити його від кримінальної на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.11р. На роз`яснення суду, підсудний підтвердив, що наслідки закриття кримінальної справи на підставі акту амністії, тобто з нереабілітуючих підстав, йому зрозумілі.

Захисник ОСОБА_1 вказане клопотання підтримала, пославшись на наявність у ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, відносно яких він не позбавлений батьківських прав.

Представник потерпілого ОСОБА_2, надавши згоду на проведення судового засідання за відсутності потерпілого, не заперечував проти звільнення підсудного від кримінальної відповідальності внаслідок амністії.

Прокурор не заперечувала проти закриття кримінальної справи та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії. Цивільний позов потерпілого прокурор вважала необхідним залишити без розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, дійшов висновку, що клопотання підсудного підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, санкція ст.286 ч.1 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років, тому, згідно ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії невеликої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3 вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, акт амністії до нього не застосовувався, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має визначене місце реєстрації і проживання, де характеризується позитивно, працює директором ТОВ «Ніксоф», де також позитивно характеризується, щиро розкаявся у злочині і представник потерпілого не заперечував проти його звільнення за актом амністії.

При цьому, ОСОБА_3 має неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, 18.09.07р., ОСОБА_11, 04.01.10р. (а.с.116,117), відносно яких він не позбавлений батьківських прав, вчинив злочин до набрання цим Законом чинності, просив застосувати до нього акт амністії, - а тому, суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011р.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 113761 грн. 62 коп., з яких 7381 грн. 82 коп. складають матеріальні збитки від злочину, а 106380 грн. - моральна шкода, суд вважає необхідним залишити без розгляду.

За таких обставин арешт, накладений на майно підсудного ОСОБА_3 постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_12 від 18.08.11р., а саме: автомобіль «Джип Гранд Черокі» д.н.з.НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2,- суд вважає необхідним скасувати.

Питання з речовими доказами по справі слід вирішити відповідно до ст.81 КПК України.

Судові витрати за проведення експертизи та лікування потерпілого (а.с.122) відповідно до ст. 93 КПК України слід покласти на ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.1 п."в", 6, 8-10 Закону України "Про амністію у 2011 році " від 08.07.11р., ст.ст. 6 п.4, 282 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Письмове клопотання підсудного ОСОБА_3 від 28.10.11р. задовольнити.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, від кримінальної відповідальності звільнити на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.11р.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 286 ч.1 КК України провадженням закрити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 113761 грн. 62 коп. залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_3 постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_12 від 18.08.11р.: автомобіль «Джип Гранд Черокі» д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2,- скасувати.

Речовий доказ по справі, автомобіль «Джип Гранд Черокі» д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання власнику ОСОБА_3, залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь:

· НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, «11511 послуги експерта») судові витрати за проведення авто технічної експертизи в сумі 607 грн. 82 коп.

· Київської міської клінічної лікарні №7 (ГУДК в м.Києві, МФО 820019, р/р 35323005001329, Код ЄДРПОУ 03319759) судові витрати за лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 497 грн. 28 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу постанови в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її винесення.

Суддя Тарасюк К.Е.