№ 24212155, 22.05.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1370/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Соломко І.І.,

за участю секретаря - Прокіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Менського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про зобов'язання вчинити певні дії та визнання запису недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

13.04.2012 року ОСОБА_1 (далі-позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Менського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - відповідач), в якому остаточно просить суд зобов'язати відповідача внести записи до трудової книжки про надання йому статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю згідно наказу № 715 від 10.12.1998 року; про припинення, відкладення допомоги по безробіттю та зняття з обліку безробітних згідно наказу № 84 від 01.03.1999 року; про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю згідно наказу № 674 від 18.11.1998 року; визнати недійсним запис, внесений до трудової книжки (під порядковим номером 9 та 10), зобов'язати внести даний запис до трудової книжки в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях; зобов'язати видати за рахунок Менського районного центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Менський РЦЗ) дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним та допустити негайне виконання судового рішення.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до записів, внесених службовими особами Менського РЦЗ до його картки персонального обліку № 3322 від 11.11.1998 року, Менським РЦЗ відповідно до пункту 1 «а» статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» був виданий наказ від 18.11.1998 року за № 677 про надання йому статусу безробітного з датою встановлення початку виплати допомоги по безробіттю 01.02.1999року, відповідно до пункту 2 «а» статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» - наказ від 10.12.1998 року за № 715 про відкладення виплати допомоги по безробіттю до 10.12.1998 року та наказ від 01.03.1999 року за № 84 про припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 «а» статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» з 24.02.1999 року. Записи про вищевказані накази Менського РЦЗ, відповідно до яких він перебував на обліку у центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, в порушення чинного законодавства, відповідачем до його трудової книжки не були внесені. Також позивач зазначив, що записи під порядковим номером 9 та 10 внесені відповідачем не в хронологічному порядку, тобто з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, що впливає на розрахунок безперервного загального трудового стажу і як наслідок на розмір пенсійного забезпечення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, зазначивши при цьому, що відповідно до пункту 6.15 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці України № 307 від 20.11.2000 року (далі - Порядок № 307), усі записи про початок, скорочення та припинення виплати допомог по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку. Тому, на даний час внесення відповідних записів за 1999 рік неможливо, оскільки буде порушена норма вищевказаного Порядку №307. Крім того, 25.11.2009 року Чернігівським окружним адміністративним судом за позовом ОСОБА_1 до Менського районного центру зайнятості, винесена постанова, якою зобов'язано службових осіб Менського РЦЗ внести відповідні записи до трудової книжки про надання статусу безробітного відповідно до прийнятого рішення про надання статусу безробітного; зобов'язано службових осіб Менського РЦЗ нарахувати та виплатити допомогу з моменту набуття статусу безробітного в розмірі, передбаченому законодавством. Оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду з даного питання прийнято 25.11.2010 року, тому підстав, на думку відповідача, для внесення відповідних записів до трудової книжки до набрання судового рішення законної сили у відповідача не було. Крім того, видача дублікату трудової книжки до повноважень відповідача не відноситься.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року № 58 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (далі - Інструкція) визначено порядок щодо внесення відповідних записів до трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем видано накази відносно позивача № 674 від 18.11.1998 року «Про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю», № 715 від 10.12.1998 року «Про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю» та № 84 від 01.03.1999 року «Про припинення, відкладення допомоги по безробіттю та зняття з обліку безробітних» (а.с.30, 31, 32).

Разом з тим, вказані накази до трудової книжки позивача НОМЕР_2 своєчасно не внесені, про що також не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до пунктів 6.15 - 6.18 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі її виплати організації безробітними підприємницької діяльності» у трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до підпункту «е» пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах. Усі записи про початок, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку. Унесення відомостей до трудової книжки про отримання допомоги по безробіттю здійснюється таким чином: у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повна назва центру зайнятості; під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься; у графі 2 зазначається дата початку виплати допомоги по безробіттю; у графі 3 робиться запис: «Розпочато виплату допомоги по безробіттю ...» (з посиланням на відповідну статтю Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»); у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер наказу). Після цього без підпису посадової особи центру зайнятості трудова книжка повертається безробітному. Унесення відомостей про скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю здійснюється таким чином: у графі 1 зазначається порядковий номер запису; у графі 2 зазначається дата припинення або скорочення виплати допомоги по безробіттю; у графі 3 робиться запис: «Припинено (скорочено) виплату допомоги по безробіттю» із посиланням на відповідний пункт, частину статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата, номер наказу). Днем припинення виплати допомоги по безробіттю вважається останній день виплати. У разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені центром зайнятості до трудової книжки за час перебування його на обліку, засвідчуються особистим підписом посадової особи центру зайнятості та печаткою центру зайнятості.

Згідно підпункту «е» пункту 2.18 Інструкції, безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми, відповідач після видачі наказів: № 715 від 10.12.1998 року, № 84 від 01.03.1999 року, № 677 від 18.11.1998 року повинен був внести відповідні записи до трудової книжки позивача.

Проте, вказані записи відповідачем не внесені, чим порушені вимоги пунктів 6.15 - 6.18 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі її виплати організації безробітними підприємницької діяльності».

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010 року позивач звертався із заявою до відповідача, в якій просив розглянути питання про внесення вищевказаних записів до його трудової книжки (а.с.45).

Листом від 04.02.2010 року № 04/195 відповідач повідомив позивача про направлення довідки про перебування на обліку в Менському районному центрі зайнятості. Щодо внесення відповідних записів до трудової книжки позивача, то вказане питання відповідач залишив без розгляду (а.с.49).

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем відповідні записи згідно вищевказаних наказів до трудової книжки позивача не внесені, тому є наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним запис, внесений до трудової книжки (під порядковим номером 9 та 10) та зобов'язання внести даний запис до трудової книжки в порядку, передбаченого Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях законодавства, то суд зазначає наступне.

25.11.2009 року Чернігівським окружним адміністративним судом за позовом ОСОБА_1 до Менського РЦЗ, винесена постанова, якою зобов'язано службових осіб Менського РЦЗ внести відповідні записи до трудової книжки про надання статусу безробітного відповідно до прийнятого рішення про надання статусу безробітного; зобов'язано службових осіб Менського РЦЗ нарахувати та виплатити допомогу з моменту набуття статусу безробітного в розмірі, передбаченому законодавством (а.с.15).

Згідно частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

На виконання вищевказаної постанови, відповідачем 31.12.2010 року внесено записи до трудової книжки позивача про початок та припинення виплати допомоги по безробіттю, згідно статті 23 пункту 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» під порядковим номером 9 та 10 (а.с.9)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки рішення суду є обов'язковим до виконання, то Менським РЦЗ правомірно внесені записи до трудової книжки позивача, а тому суд не вбачає підстав для визнання недійсним запису в трудовій книжці позивача під порядковим номером 9 та 10.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що внесення запису до трудової книжки не в хронологічному порядку, жодним чином не порушує права позивача.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача видати дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним, то суд зазначає наступне.

Пунктом 5.1. Інструкції визначені підстави для видачі дублікату трудової книжки. Так, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Також дублікат трудової книжки може бути видано якщо трудова книжка стала непридатною для використання (обгоріла, порвана,забруднена тощо).

Як встановлено судом, позивачем не наведено суду обставин, які б були підставою для видачі дублікату трудової книжки.

Суд також не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо невнесення запису до дублікату трудової книжки, який буде визнано недійсним, оскільки вказані вимоги є передчасними.

Що стосується вимог позивача про негайне виконання постанови суду, то відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; 7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

Норма статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає негайне виконання постанови суду щодо заявлених позовних вимог позивача, а тому в цій частині позивачу слід відмовити.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приписами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Менського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є такими, що підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача внести записи до трудової книжки про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю, про припинення, відкладення допомоги по безробіттю та зняття з обліку безробітних.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 94, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Менського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про зобов'язання вчинити певні дії та визнання запису недійсним, - задовольнити частково.

Зобов'язати Менський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття внести запис до трудової книжки НОМЕР_2, виданої на ім'я ОСОБА_1, відповідно до наказу № 674 від 18.11.1998 року «Про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю».

Зобов'язати Менський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття внести запис до трудової книжки НОМЕР_2, виданої на ім'я ОСОБА_1, відповідно до наказу № 715 від 10.12.1998 року «Про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю».

Зобов'язати Менський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття внести запис до трудової книжки НОМЕР_2, виданої на ім'я ОСОБА_1, відповідно до наказу № 84 від 01.03.1999 року «Про припинення, відкладення допомоги по безробіттю та зняття з обліку безробітних».

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 8,05 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Соломко І.І.