Постановление суда № 24204499, 12.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 квітня 2012 р. № 5023/849/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Демидової А.М.суддів:Владимиренко С.В. Козир Т.П. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 31.01.2012у справі№ 5023/849/11за позовомКорпорації "Уолтсем, Інк" в особі Представництва - корпорації "Уолтсем, Інк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "С.А.К.О. ЛТД", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"провитребування майна та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2011 у справі № 5023/849/11 відмовлено у задоволенні позову Корпорації "Уолтсем, Інк" в особі Представництва -корпорації "Уолтсем, Інк", заявленого до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "С.А.К.О. ЛТД" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", про витребування майна та визнання права власності.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 у справі № 5023/849/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012, рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2011 в частині відмови у визнанні права власності на нежитлову будівлю за Корпорацією "Уолтсем Інк" в особі представництва скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині; в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 5023/849/11, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 скасувати, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі № 53/296 та від 17.0.2008 у справі № 3/547-07, мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5023/849/11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

З постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 5023/849/11, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позову в частині визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна, яке було передане йому 01.07.2003 за актом приймання-передачі відповідачем-1 на підставі мирової угоди в рахунок погашення грошової заборгованості, присудженої до сплати в судовому порядку, і право власності на яке позивачем не було зареєстровано, суд касаційної інстанції зазначив про правильність правової позиції апеляційного господарського суду про те, що в даному випадку має застосовуватись припис статті 128 ЦК УРСР (чинний на момент передачі майна за актом приймання-передачі), оскільки статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, передбачено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації за умов, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Дослідивши постанову Вищого господарського суду України від 17.0.2008 у справі № 3/547-07, на яку посилається заявник, та постанову Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 5023/849/11 на предмет неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж самої норми матеріального права, колегія суддів встановила, що в зазначених постановах застосовані різні норми матеріального права. Як вже зазначалось, приймаючи постанову від 31.01.2012 у справі № 5023/849/11, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції керувався положеннями статті 128 ЦК УРСР і статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004, в той час як у постанові Вищого господарського суду України від 17.0.2008 у справі № 3/547-07 суд касаційної інстанції посилався на статті статтею 326, 392, 396 Цивільного кодексу України, статті 73, 74 Господарського кодексу України, статтю 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991, статтю 32 Закону України "Про власність", статтю 6 Закону України " Про управління об'єктами державної власності", статтю 9 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994, статтю 5 Закону України "Про залізничний транспорт", статтю 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004, Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992, постанову Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 № 311 та пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.05.2002 № 7/5. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові Вищого господарського суду України, на яку заявник посилається, взагалі відсутнє посилання на приписи статті 128 ЦК УРСР і статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів також зазначає, що постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі № 53/296 не може розглядатись як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки була скасована постановою Верховного Суду України від 06.02.2012 з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" у допуску справи № 5023/849/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.ДемидоваСудді:С.Владимиренко Т.Козир С.Мирошниченко С.ШевчукKAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)