Постановление суда № 24126975, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2012 р. м. Київ К-32445/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (правонаступника державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, далі СДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010

у справі № 2а-10798/09/2/0170

за позовом дочірнього підприємства «Фестон Виробництво»(далі Підприємство)

до СДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.05.2008 № 0006992302/0, від 25.06.2008 №0006992302/1, від 04.09.2008 № 0006992302/2 та від 14.11.2008 № 0006992301/3 з мотивів правомірного віднесення Підприємством до податкового кредиту сум ПДВ за наслідками придбання підрядних робіт.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про відсутність реального факту поставки спірних робіт позивачеві як умови для визнання його права на податковий кредит.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що фактичною підставою для визначення Підприємству суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 33333 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями став висновок СДПІ, викладений в акті від 16.05.2008 № 3673/23-4/20718805 про результати виїзної позапланової перевірки Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий 2008 року, про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у складі передоплати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмсервіс»робіт з монтажу алюмінієвих систем, позаяк такі роботи фактично не виконувались.

Судами також було зясовано, що факт виконання цих робіт та їх оплата позивачем підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, а саме договором підряду від 12.12.2007 № Los 09В з додатками, податковою накладною, платіжним дорученням від 04.01.2008 № 53005565, довідками про вартість виконаних робіт, актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту наведеної норми Закону випливає, що правоутворюючим фактом, з яким Закон повязує виникнення у платника права на податкову вигоду (податковий кредит), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

В даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, факт поставки спірних робіт позивачеві підтверджується документально, а податковий орган, заперечуючи проти реального характеру спірних операцій, не наводить переконливих доводів та не подає будь-яких доказів на спростування цієї обставини, тоді як за змістом частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

З урахуванням викладеного суди, встановивши визначення Підприємством відємного значення ПДВ у відповідності з правилами пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дійшли вмотивованого висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірно задовольнили позов, у звязку х чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови і ухвали судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010 у справі № 2а-10798/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко