Решение № 24048310, 14.05.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №436/2780/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

(заочне)

14.05.2012

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мірошниченко Н.В.

при секретарі Протас І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням, -

В С Т А Н О В И В :

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (позивач) звернувся до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач) про відшкодування до Державного бюджету 15786 грн. 28 коп. витрат, пов'язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 проходив службу в орган внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про міліцію», Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів»та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовки яких здійснюється за державним замовленням»11.08.2009 року з курсантом ОСОБА_1 укладено Договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Розділ 3 та 4 цього Договору передбачають підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання Договору. Згідно наказу ректора ДДУВС від 07.08.2008 року № 55 Відповідач зарахований курсантом на навчання до ДДУВС. Згідно наказу ректора ДДУВС № 20ос від 29.03.2011 року відповідач звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за ст. 64 п. «є»(за порушення дисципліни).

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету витрати, пов'язані з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 16000 грн. 88 коп., з яких: вартість навчання в розмірі 15786 грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася згідно правил ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України. В судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив, у відповідності зі ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України за згодою позивача, провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно з ст.6 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Указом Президента України від 23.01.1996 року №77 передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу договір, за яким вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації, працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати -випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Наказом МВС України №150 від 14.05.2007 року затверджено типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

У судовому засіданні встановлено, що 11.08.2008 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ м.Дніпропетровська та ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Вказане підтверджено копією договору, який завірений належним чином і є у матеріалах справи (а.с.8).

Згідно наказу ректора ДДУВС від 07.08.2008 року № 55 відповідач зарахований курсантом на навчання до ДДУВС (а.с.9).

Розділ 3 та 4 цього Договору передбачають підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання Договору.

Відповідно до розділу 3 договору, звільнення відповідача з ОВС під час навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі, у тому числі і за порушення дисципліни є підставою для відшкодування ним вартості навчання, п.7.4. договору передбачає, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання в інституті.

Відповідно до наказу Згідно наказу ректора ДДУВС № 20ос від 29.03.2011 року відповідач звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за ст. 64 п. «є»(за порушення дисципліни) (а.с.7).

Наведені обставини та розмір витрат, понесених позивачем, підтверджуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами і самим відповідачем не оспорюються, вимоги про визнання даного договору недійсним ОСОБА_1, при розгляді справи по суті, не пред'являлись.

Таким чином, ОСОБА_1, уклавши договір, продовжуючи навчання фактично перебуває з позивачем у договірних відносинах, правові наслідки яких не оспорював і не виконавши свої зобов'язання, повинен нести відповідальність відповідно до загальних та спеціальних норм зобов'язального права, а також інших актів цивільного законодавства, у тому числі Закону України «Про вищу освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ».

Постановою КМУ від 01 березня 2007 року №313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ»зі змінами до Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ,затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 р. № 66 встановлено, що у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; та інше. абз.1 п.6 вказаної постанови передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до довідки-розрахунку вартості навчання відповідача в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, довідки-розрахунку на відшкодування витрат на комунальні послуги, спожиті відповідачем за період навчання в інституті, довідки про нарахування грошового утримання відповідача за час навчання, довідки про вартість котлового харчування відповідача, розрахунку вартості форменого одягу, отриманого відповідачем, довідки про звернення та лікування відповідача за час навчання - фактичні витрати, пов'язані з навчанням відповідача становили 16000 грн. 88коп. Вказані довідки та розрахунки є належним чином завіреними, є належними та допустимими доказами у справі, тому приймаються до уваги судом (а.с.6,10-16).

Таким чином, оскільки відповідач не виконав умов договору, укладеного між ним, замовником та позивачем, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з нього 15786 грн. 28 коп. -фактичних витрат, пов'язаних з його навчанням обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України від 23.01.1996 року «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №922 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням», договором про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 23.11.2007 року, укладеного між сторонами у справі, наказом МВС України № 150 від 14.05.2007 року «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України», Постановою КМУ від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», ст.ст. 509-510, 525-527, 530, 610-612, 614,623,626-632,651,653 ЦК України, ст.ст.11, 15, 27, 60, 61, 84, 88, 212, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету на рахунок ГУДКУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, МФО 805012 ЄДРПОУ 08571446 р/р 31257272210008- витрати, пов'язані з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 15786 грн. 28 коп., та судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп., а всього - 16000 грн.88 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.В.Мірошниченко