№ 23925821, 07.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2012 р. № 2-а- 5404/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В.

за участю секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за поданням Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції", третя особа ПАТ "Альфа-Банк" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункового рахунку,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з поданням, в якому просила суд стягнути з рахунку № 26006011354501 відкритого відповідачем у ПАТ "Альфа-Банк" у м.Києві суму заборгованості у розмірі 18073,99 грн. для перерахування на наступні реквізити: одержувач: Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова код ЄДРПОУ одержувача: 24134573, банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства України в ХОМФО: 851011, р/р 33215811700004 земельний податок з юридичних осіб.

В обґрунтування заявлених вимог суб'єкт владних повноважень зазначив, що у спірних правовідносинах платником податків всупереч вимогам закону не забезпечено своєчасного та в повному обсязі виконання податкового обов'язку, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. На адресу платника податків була направлена податкова вимога, яка залишена платником податків без виконання. За таких обставин, суб'єкт владних повноважень вважає за необхідне звернути стягнення на кошти платника податків на розрахункових рахунках в установах банків.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в ДПІ у Київському районі міста Харкова.

Як з'ясовано судом, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на декларації з плати за землю № 9001210579 від 24.01.2012 р., згідно якої 30.04.2012 року нараховано податкового боргу згідно самостійно задекларованого податкового зобов'язання по декларації з плати за землю 24.01.2012 року за №9001210579 у сумі 18073,99 грн.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.

Так, згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкові декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов'язку.

Доказів виконання податкового обов'язку відповідно до положень ст.ст. 37 та 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

В ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом -Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що суб'єктом владних повноважень 05.05.2008 р. була сформована та 07.05.2008 р. вручена особисто директору підприємства перша податкова вимога за № 1/492 та 06.05.2008 року була сформована та 10.06.2008 р. вручена особисто директору підприємства друга податкова вимога.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новостворену суму податкового боргу" і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, де указано, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції", третя особа ПАТ "Альфа-Банк" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункового рахунку у сумі 16572,94 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з рахунків № 26002000492001 та №26068000492001 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит ЛТД»відкритих у ПАТ «КБ «Надра»Харківське РУ 16572,94грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні 94 коп.) в рахунок погашення податкового боргу на розрахунковий рахунок податкового органу: БУДКУ в Х/о МФО851011 УДК в Жовтневому районі м. Харкова, код отримувача 24134113, р/р 31111009700008 -податок на прибуток приватних підприємств та р/р 31113029700008 податок на додану вартість.

3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.