№ 23920121, 27.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2071/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А.,

за участю секретаря: Літвінової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Промтехресурс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000101600 від 06.02.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2012 року позивач - Мале приватне підприємство «Промтехресурс» - звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому послався на таке. 05.03.2012 року на адресу МПП «Промтехресурс» надійшло податкове повідомлення-рішення за №0000101600 від 06.02.2012 року, складене Алчевською ОДПІ Луганської області на підставі акту перевірки №206/160-24857403 від 26.01.2012 року. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на таке. Відповідно до акту перевірки головний податковий інспектор відділу адміністрування ПДВ Алчевської ОДПІ Горбатюк Л.М. зазначає, що проведення камеральної перевірки обумовлено наданням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем за серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 року. В акті зазначено, що позивачем вчинено порушення, передбачене п.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. В той же час головний податковий інспектор не прийняв до уваги ту обставину, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникли у 2010 році. Позивач, посилаючись на те, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення правовідносин та діяв у період, за який проведено перевірку Алчевською ОДПІ, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101600 від 06.02.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просив скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №0000101600 від 06.02.2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у наданих суду запереченнях послався на те, що відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді по податковому кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право за ним зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних. Відповідно до п.2 pозділу XIX Податкового кодексу Закон України від 03.04.97 № 168 «Про податок на додану вартість» визнаний таким, що втратив чинність з 01.01.11 р. зі вступом у дію вищевказаного Кодексу, а отже зазначені спірні правовідносини регулюється саме цим Кодексом, а не будь яким іншим законом. З огляду на зазначене, позивач мав право на надання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійно виявленими помилками, згідно яких до складу податкового кредиту включені відповідні суми на протязі серпня-листопада 2011 року, оскільки податкові декларації позивачем надані за період з серпня по листопад 2010 року, в той же час позивачем надані уточнюючі розрахунки до вказаних декларацій, тобто, з порушенням строку встановленого абз.3 п. 198.6 ст.198 Кодексу. Представник відповідача зазначає, що позивачем не береться до уваги те, що згідно висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1/99-рп, зворотна сила закону стосується тільки людини та громадянина, а отже не повинна застосовуватися у взаємовідносинах між юридичними особами, або суб'єктами владних повноважень та суб'єктами господарювання. Крім того, є необґрунтованим посилання на ту обставину, що зазначеним рішенням Конституційний суд України визнав, що дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а отже до спірних правовідносин не можливо застосувати Податковий кодекс, оскільки він вступив у дію після існування цих правовідносин. Оскільки ст.58 Конституції України, яка визначає принцип дії нормативно-правового акту у часі, міститься в розділі, який закріплює основні права, свободи, гарантії та обов'язки людини та громадянина, то на думку Конституційного Суду України це лише стосується людини та громадянина. Виходячи з наведеного, Алчевська ОДПІ вважає необґрунтованими та безпідставними доводи позивача в обґрунтування своєї позиції. Крім того, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України повторює норму п.п.7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення права на податковий кредит у позивача. Включення до податкового кредиту податкових накладних за умови дії Закону № 168, який діяв на момент взаємовідносин позивача з контрагентами, передбачають правила формування податкових зобов'язань продавця і податкового кредиту покупця в одному звітному періоді та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено нормами Закону. Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну. Тобто, на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону). В той же час, ніяких скарг від позивача до ОДПІ про ненадання йому продавцями податкових накладних протягом 2010-2011 років не надходило. Таким чином, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника податку, і Законом № 168 передбачалося ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку, але цей обов'язок з боку позивача не було виконано належним чином. За таких обставин, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №0000101600 від 06.02.2012 року таким, що винесене правомірно.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що Мале приватне підприємство «Промтехресурс» зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 03.12.1997 року, перебуває на обліку платником податку на додану вартість 10.10.2008 року (арк. справи 20, 34).

В судовому засіданні встановлено, що Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість Малого приватного підприємства «Промтехресурс» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року.

За результатами здійсненої перевірки відповідачем складено акт №206/160-24857403 від 26.01.2012 року, в якому зафіксовано виявлене порушення МПП «Промтехресурс» п.6.198 ст.198 Податкового кодексу України. В акті зазначено, що платником податку було включено до податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року №9012976377 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976384, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року №9012976379 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.9012976385, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року №9012976389 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976392, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року №9012976387 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976388. Податкові накладні виписані понад 365 календарних днів на загальну суму з податку на додану вартість 9168463 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Алчевською ОДПІ Луганської області було складено податкове повідомлення-рішення №0000101600 від 06.02.2012 року, в якому на підставі виявлених в результаті перевірки порушень п.6.198 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання МПП «Промтехресурс» з податку на додану вартість та нараховано за основним платежем 9168463 грн. та штрафними санкціями - 2292115 грн. 75 коп.

Суд не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням з таких підстав.

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у передбачених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що 27.12.2011 року МПП «Промтехресурс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок:

- за серпень 2010 року, згідно якого до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у серпні 2010 року;

- за вересень 2010 року, згідно якого до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у вересні 2010 року;

- за жовтень 2010 року, згідно якого до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у жовтні 2010 року;

- за листопад 2010 року, згідно якого до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у листопаді 2010 року.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України «Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Отже, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду - з 1095 до 365 днів.

Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п.198.6 ст. 198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

З огляду на таке, суд вважає, що визначені статтею 198 ПКУ строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

Вищезазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутні порушення норм п.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №0000101600 від 06.02.2012 року підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною

був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Промтехресурс» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2146 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства «Промтехресурс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000101600 від 06.02.2012 року, задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №0000101600 від 06.02.2012 року, яким Малому приватному підприємству «Промтехресурс» нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 9168463 грн. та штрафні санкції - 2292115 грн. 75 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Промтехресурс» суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 2146 гривень (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі 03 травня 2012 року.

СуддяІ.А. Гончарова