Решение № 23915913, 24.04.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2/0513/448/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого -судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»(далі за текстом ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо») про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого вказала, що вона у період з 13.12.2006 року по 04.01.2012 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працюючи бухгалтером, була звільнена з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. З липня 2011 року по день звільнення у підприємства перед нею виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 24601,74 грн. У день звільнення з роботи відповідач не здійснив з нею остаточного розрахунку по заробітні платі, ця заборгованість існує до теперішнього часу. Через порушення строків проведення з нею остаточного розрахунку позивач вважає, що відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.01.2012 року по день винесення судового рішення, виходячи із середньоденної заробітної плати 218,38 грн. Крім того, діями відповідача, до якого вона неодноразово зверталася з проханням провести з нею остаточний розрахунок, їй була спричинена моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях у зв'язку з порушенням її законного права на вчасне отримання зароблених нею грошей та викликаних матеріальних труднощів у зв'язку з цим на протязі тривалого часу. Вона позбавлена можливості вільно, на власний розсуд користуватися своїми грошовими коштами, визначати свою поведінку у сфері приватного життя. Її звичайні життєві зв'язки порушені, виникла нервозність під час спілкування з рідними та близькими. Вона змушена займатися непритаманними, як бухгалтером за фахом, питаннями щодо поновлення порушеного права. Це призвело до порушення її звичайного життєвого устрою, психологічного навантаження, пов'язаного з пошуком шляхів правового захисту та врегулювання критичної, як для неї ситуації, матеріальною переоцінкою свого сімейного бюджету, постійною незапланованою економією на межі зубожіння. Розмір морального відшкодування вона оцінює у 10000 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату в сумі 24601,74 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку по день винесення судового рішення та у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з,явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, письмово сповістила суд про розгляд справи у її відсутність та про наполяганні на позові.

Представник відповідача ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо»також до суду не з,явився, про час і місце розгляду справи сповіщений відповідно до цивільно-процесуального законодавства.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 13.10.2006 року по 04.01.2012 року дійсно знаходилася у трудових відносинах з відповідачем і була звільнена за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записами з трудової книжки позивача, довідкою та наказом про звільнення відповідача (а.с.5, 6, 15-25).

Згідно за довідкою відповідача від 03.01.2012 року заборгованість позивача по заробітній платі з 01.07.2011 року по 31.01.2012 року складає 24601,74 грн. (а.с.7).

Оскільки у порушення вимог ст.115 КЗпП України, ст.24 Закона України "Про оплату праці" до теперішнього часу відповідачем не виплачена заборгованість по заробітній платі позивача, вона підлягає стягненню з відповідача.

Згідно за ст.116 КзпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення.

Оскільки підприємством порушені вимоги закону, воно має відповідати перед позивачем згідно за ст.117 КЗпП України, а його дії щодо затримки розрахунку з позивачем при звільненні є неправомірними.

Відповідно до довідки відповідача від 03.01.2012 року середньоденний заробіток позивача складає 218,38 грн. із розрахунку: (зарплата за листопад 2011 року в сумі 4451,92 грн. + заробітна плата за грудень 2011 року в сумі 5157,04 грн.) : (22 робочі дні листопада 2011 року + 22 робочі дні грудня 2011 року). Даний розрахунок відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.

Згідно до додатку до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 23.08.2011 року № 8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік»кількість робочих днів, за які позивачеві затримано виплату зарплати, за січень 2012 року становить 19, за лютий 2012 року -21, за березень 2012 року -21, за квітень 2012 року -16, а всього 77 робочих днів.

Отже, за період з 04.01.2012 року по 24.04.2012 року середній заробіток за час затримки розрахунку позивача становить 218,38 грн. х 77 календарних днів = 16815,26 грн., ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи спір про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн., суд виходить з того, що це право у позивача виникло з 13.01.2000 року з часу введення в дію ст.237-1 КЗпП України.

Суд вважає, що вимоги позивача належать частковому задоволенню, оскільки позивач через порушення відповідачем її конституційного права на своєчасне отримання винагороди за труд, захищеного трудовим законодавством, морально страждала і страждає, не отримуючи належну їй суму не тільки щомісячно, а і до теперішнього часу, на яку вона розраховувала, не маючи інших доходів, що вимагало та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує характер, об,єм, тривалість зазнаваних позивачем страждань, розмір заборгованості, тому вважає, що на користь позивача належить стягнути 700 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір за матеріальними вимогами у сумі 214,60 грн., за вимогами немайнового характеру -107,30 грн., а всього 321 грн. 90 коп.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.24 Закону України "Про оплату праці", керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 215, 226, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо», юридична адреса: 85320, Донецька область, м.Димитров, вул.Леніна, б.12, офіс 2, код ЭДРПОУ 33418064:

- на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2011 року по 04 січня 2012 року в сумі 24601 грн. 74 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.01.2012 року по 24.04.2012 року в сумі 16815 грн. 26 коп. та моральну шкоду в сумі 700 грн., а всього 42117 (сорок дві тисячі сто сімнадцять) грн. 00 коп.;

- на користь держави судовий збір у сумі 321 (триста двадцять одна) грн. 90 коп.

Решення в частині стягнення заборгованості заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів у розмірі 3515 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 03 травня 2012 року.

Суддя Ж.Є.Редько