№ 23893407, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. справа № 2а-11221/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010року у справі №2а-11221/09/0470 за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії посадових осіб Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську та скасувати рішення №0000588821/0 від 18.05.2009 року в частині застосування штрафних санкцій за порушення структурним підрозділом «Перший загін воєнізованої охорони»ДП «Придніпровська залізниця»вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки. Позов обґрунтований тим, що структурним підрозділом не було допущено перевищення ліміту залишку готівки в касі, у звязку з чим відповідачем необґрунтовано застосовані штрафні санкції з посиланням на п.5.2 гл.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України, затвердженого Правлінням Національного банку України №637 від 15.12.2004р. Крім цього, позивач вказував на те, що вказані штрафні санкції можуть бути застосовані в межах строків, які визначено ст..250 ГК України, які не були дотримані відповідачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року в задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем, з огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки, правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з постановою суду, ДП «Придніпровська залізниця», посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне зясування обставин справи, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована не згодою з висновками суду першої інстанції щодо встановлення факту порушення, яке полягає у перевищенні ліміту залишку готівки в касі, а також не згодою з визначенням судом строків застосування штрафних санкцій.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Першим воєнізованим загоном Державного підприємства «Придніпровська залізниця»податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт №152/08-03/1/01073886 від 09.04.2009р.

В зазначеному акті, зокрема, зроблено висновки про порушення позивачем вимог абз. п.5.2 гл.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», що призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі у загальній сумі 15 031,16грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначено про те, що СДПІ при проведені перевірки і здійсненні перерахунку ліміту з липня 2006 по грудень 2008 рік у позивача (додаток 7 до акту перевірки) було встановлено, що суми які надходили до кас Першого загону воєнізованої охорони ДП «Придніпровська залізниця»значною мірою менші ліміту, який був установлений позивачем у 2005 році, а на підставі п .5.12. Положення №637 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Зменшення надходжень готівки до каси зумовило необхідність перегляду ліміту у 2005р., оскільки ця обставина призвела до такого наслідку, як розбіжності між граничним розміром ліміту затвердженим підприємством і сумою яка заходила до каси у період з 2006 по 2008 рік.

СДПІ зроблено перерахунок ліміту каси позивача і згідно цього перерахунку виявлено перевищення установлених лімітів у сумі 15032,16грн.

Вказані обставини стали підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій від 18.05.2009р. №000058821/0 на загальну суму 34 445,14грн., з яких, відповідно до зведених даних щодо виявлених порушень норм обігу готівки до ВСП «Перший загін воєнізованої охорони»ДП «Придніпровська залізниця»відноситься сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30065,00грн.

Правомірність та обгрунтованість рішення відповідача, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 30065,00грн., є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки є доведеним, а штрафні санкції правомірно застосовано у строки, які визначено пп. 15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111.

З висновками суду щодо доведеності вчинення позивачем правопорушення у сфері регулювання обігу готівки суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Вказані висновки суду узгоджуються з вимогами Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням КБУ України №637 від 15.12.2004р., відповідно до якого контроль за встановленням і дотримання підприємствами встановлених лімітів каси та строків здавання готівкової виручки з каси здійснюють органи державної податкової служби України (п.7.50 Положення).

Відповідно до п.5.12. Положення №637 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Зменшення надходжень до каси, що було встановлено перевіркою, зумовлювало необхідність перегляду ліміту, оскільки ця обставина призвела до такого наслідку, як розбіжності між граничним розміром ліміту, затвердженим підприємством і сумою, яка надходила до каси у період 2006 по 2008 рік.

Вказані обставини стали підставою для перерахунку СДПІ ліміту каси структурного підрозділу позивача, в результаті чого виявлено перевищення установлених лімітів каси у сумі 15032,16грн., що і стало підставою для застосування штрафних санкцій, які передбачено ст..1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»на загальну суму 30065,00грн., які увійшли до загальної суми штрафних санкцій, які визначено спірним рішенням СДПІ на загальну суму 34445,14грн.

В той же час, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що штрафні санкції повинні бути застосовані в межах строків, які визначено пп. 15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111.

Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст..239 ГК України, є штраф.

Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відношення, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Податкова служба є органом державної влади і уповноважена на застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Отже, за своєю сутністю фінансові санкції, які визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні субєкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.

Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», можуть бути застосовано до правопорушника лише у строки, які визначено ст..250 ГК України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішення про застосування штрафних санкцій, у розрахунок якого включені і спірні штрафні санкції у сумі 30065,0грн., прийнято СДПІ 18.05.2009р. Таким чином, враховуючи вимоги ст..250 ГК України, штрафні санкції можуть бути застосовані за період з 18.05.2008р. по 18.05.2009р.

Як вбачається з розрахунку перевищення ліміту залишку готівки в касі (а.с.13), суми перевищення, які вплинули на розмір штрафних санкцій у сумі 30065,0грн., визначені податковим органом з 03.07.2007р., що не відповідає вимогам ст..250 ГК України.

За період з 18.05.2008р. сума перевищення ліміту залишку в касі становить 4736,04грн., отже штрафні санкції мають бути визначені виходячи із цієї суми, і розмір штрафних санкцій повинен становити 9472,08грн.: 4736,04грн. х 2 = 9472,08грн. (двократний розмір у відповідності до ст..1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).

Таким чином, обґрунтованим розміром штрафних санкції є сума у 9472,08грн., а в іншій частині застосування штрафних санкцій 20592,92грн. (30065,0грн. 9472,08грн. = 20592,92грн.) є протиправним.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»- задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року у справі 2а-11221/09/0470 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Рішення №0000588821/0 від 18.05.2009 року, яке прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровску, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 20592,92грн. визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 15.11.2011р.).

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк