№ 1-659/08

ВИРОК

Іменем України

11 вересня 2008 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І. А.

при секретарі Табала Я. В.

з участю прокурора Ведєрнікова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 09.04.2008 року приблизно о 15.30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в громадському місці, а саме: на подвір'ї середньої школи №75 м. Києва, розташованої по вул. А.Іванова, 11 в м. Києві, і дізнавшись про те, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_3 відбувся конфлікт, під надуманим мотивом пристав до останнього, після чого, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в область його обличчя, завдавши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому нижньої щелепи в області кута та між 4-5 зубами зі зміщенням уламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи №796/Е від 27.06.2008 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що не є небезпечними для життя чи здоров'я потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Щиро розкаявся у вчиненому, просить суд його суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорюються.

Суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке виразилось в нанесенні тілесних ушкоджень та умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 296, ч.1 ст.122 КК України.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст. 296 та ч.1 ст.122 КК України у вигляді обмеження волі, звільнивши його згідно ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов”язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора задоволити повністю.

Судові витрати по справі відсутні. Речові докази по справі також відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України, призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.296 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1(один) рік і шість місяців;

- за ч.1 ст.122 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1(один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік і шість місяців.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один ) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_1на користь Київської міської клінічної лікарні №12, 01103, м.Київ, вул.Підвисоцького, 4-а, р/р 35422002001323 в ГУДКУ м.Києва, МФО 820019, код 25680639, 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 12 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя